5. Взаємодія попиту і пропозиції. Ринкова рівновага. Рівноважна ціна.
В
умовах ринкової економіки взаємодія
конкурентних сил приводить до
синхронізації цін попиту і цін пропозиції,
що обумовлює рівноважність обсягів
попиту і пропозиції
Ринкова рівновага
Графік 2.9. Ринкова рівновага попиту та пропозиції.
С - точка
рівноваги, тобто точка перетину кривої
D і кривої S, яка визначає рівноважну
ціну (
)
та рівноважний обсяг попиту та пропозиції
(
).
(графік
2.9). В точці перетину кривої попиту (D) і
кривої пропозиції (S) обсяг пропозиції
буде дорівнювати обсягу попиту (
).
Завдяки такому співвідношенню
встановлюється ціна рівноваги (
),
яка однаково задовольняє і покупців, і
продавців.
Рівноважна ціна ( ) - ціна, що урівноважує попит і пропозицію внаслідок взаємодії конкурентних сил.
0 Q
Графік 2.10. Модель встановлення рівноважної ціни.
Р - ціна;
Q - обсяг попиту та обсяг пропозиції;
C - точка рівноваги;
- рівноважна ціна;
- рівноважний обсяг попиту та пропозиції;
-
ціни,
при яких встановлюється дефіцит та
надлишок;
, - обсяги попиту та пропозиції, при яких визначається дефіцит та надлишок.
Якщо ціна буде нижчою, ніж , надлишок попиту буде піднімати її вгору (конкуренція покупців) і створювати дефіцит товару (коли попит більше пропозиції); якщо ціна буде вищою, ніж рівноважна , пропозиція перевищить попит, створиться надлишок товару (конкуренція продавців, адже пропозиція буде більше попиту), внаслідок чого ціна буде знижуватися до рівня рівноваги (див. графік 2.10).
Умови сталої рівноваги на ринку розглядалися такими відомими вченими-економістами, як А.Маршалл і Л.Вальрас.
Загальновизнаний на сьогодні метод Л.Вальраса розглядає криві попиту та пропозиції як кінцеві точки горизонтальних прямих, які відповідають обсягам попиту чи пропозиції при даній ціні (тобто ціна розглядається як незалежна змінна, а кількість товару – як залежна). А.Маршалл розглядав їх як кінцеві точки ряду вертикальних ліній, кожна з яких відповідає ціні, за якою дана кількість товару виробляється і споживається (тобто А.Маршалл розглядає кількість товару як незалежну змінну, а ціну - як залежну змінну) (див. графік 2.11).
а) б)
Графік 2.11. Механізм формування рівноважної ціни:
а - за Л.Вальрасом (модель Л.Вальраса);
б - за А.Маршаллом (модель А.Маршалла).
Метод Л.Вальраса засновується на зміні динаміки ціни в напрямку досягнення стану рівноваги, тоді як підхід А.Маршалла базується на зміні динаміки обсягів товару; тобто Л.Вальрас розробив «модель коригування ринкових цін», тоді як А.Маршалл - «модель коригування випуску».
6. Вплив податкового тягаря на надлишки виробника і споживача
Споживчий надлишок (виграш споживача, рента споживача) - це різниця між ціною, яку споживач готовий заплатити за дану одиницю товару, та ціною, яку він реально платить за цей товар. На графіку 2.12 він зображений площиною фігури PmaxEPE.
Якщо Е – точка рівноваги, то ціна, за якою продаються та купуються товари, - РЕ, а обсяг проданого товару дорівнює QЕ. Відповідно, сукупний дохід (виторг) дорівнює TR = PE • QE. Сукупні витрати виробника дорівнюють площині фігури 0PminEQE.
Надлишок виробника (виграш виробника, рента виробника) – це різниця між ринковою ціною і ціною, за якою виробник готовий був продати дану одиницю товару. Тобто це різниця між сукупним доходом (0PЕEQE) та сукупними витратами (0PminEQE). На графіку 2.12 надлишок виробника зображений площиною фігури РЕЕРmin.
Держава може регулювати ціни, вводити податки і таким чином змінювати в той чи інший бік надлишок виробника.
Взаємна вигода від торгівлі ( загальний виграш суспільства) – це сума надлишків споживача та виробника.
Надлишок споживача
Витрати виробництва
Надлишок виробника
Графік 2.12. Надлишок споживача та надлишок виробника