Поняття та юридична природа міжнародно-правової відповідальності.

Міжнаро́дно-правова́ відповіда́льність – це визначена нормами міжнародного права відповідальність суб’єктів цього права, що настає за вчинення міжнародно-правового делікту. Передбачає обов’язок суб’єкта міжнародного права ліквідувати шкоду, яка була заподіяна ним іншому суб’єкту міжнародного права в результаті порушення міжнародно-правового зобов’язання, або обов’язок відшкодувати матеріальний збиток заподіяний в результаті дій, що не порушують норм міжнародного права, якщо таке відшкодування передбачається спеціальним міжнародним договором(абсолютна відповідальність).

Регулюється нормами міжнародного права, як визначають склади міжнародно-правових порушень, можливі виправдовувальні підстави, правові наслідки тощо.

Значну роль у систематизації цих норм відіграє Комісія з міжнародного права, яка прийняла ряд статей з приводу відповідальності. Ці статті є складовими Проекту Комісії з міжнародного права, що складається з 4 частин: поняття і передумови міжнародно-правового делікту, зміст відповідальності держав, настання відповідальності держав і загальні положення.

Разом з тим Комісія працює ще й над іншим проектом з приводу відповідальності міжнародних організацій, де було прийнято 30 статей

Ознаки міжнародно-правової відповідальності:

1) до держави-правопорушниці застосовуються санкції міжнародно-правових норм;

2) настає за здійснення міжнародного правопорушення;

3) спрямована на забезпечення міжнародного правопорядку;

4) настання негативних наслідків для правопорушника;

5) реалізується у відносинах, що виникають між державою-правопорушницею і потерпілою державою

Суб’єкти міжнародного правопорушення – держави правопорушники(активні суб’єкти). За правопорушення, яке вчинене членом федерації, несе відповідальність сама федерація. В окремих випадках поряд з федеративною державою відповідальність несе і сам член федерації (коли виступає як суб'єкт міжнародного права, а відповідно до цього є міжнародним правопорушником).

Суб'єктами міжнародного правопорушення можуть бути і міжнародні організації, які можуть нести відповідальність перед державами, що є чи не є її членами. Відповідальність виникає, коли організація порушує міжнародні зобов’язання, які закріплені в договорах.

2. Кодифікація норм щодо відповідальності держав у міжнародному праві.

Відповідальність дер- жав — одне з основних понять міжнародного права, а інститут відповідаль- ності за спричинену шкоду є, як пише Л. Д. Тимченко, одним з найдавніших у міжнародному праві.

Один із підходів полягає у виділенні двох основних етапів. Так, наприклад, видатний фахівець міжнародного права А. Кассезе виділяє такі два етапи ко- дифікації норм міжнародно-правової відповідальності, як звичаєве право міжна- родної відповідальності та сучасне право [6, 182]. Дану точку зору підтримують і вітчизняні вчені. Так, Ю. Ю. Блажевич за- значає, що історію кодифікації норм інституту відповідальності на універсаль- ному рівні можна поділити на два етапи. Перший етап кодифікації характери- зується абсолютним домінуванням норм звичаєвого права, які складались, перш за все, із багатьох прецедентів, що розглядались міжнародними судовими інстан- ціями та арбітражами, і загальноприйнятих правил, породжених практикою держав. Протягом першого етапу кодифікації робота ведеться, в основному, в межах Ліги Націй, яка намагалася кодифікувати весь нормативний масив міжна- родного права. Одним з головних завдань Ліги Націй була необхідність регла- ментації питання про відповідальність держав за шкоду, заподіяну на її тери- торії іноземцям та їх майну [7, 11]. Другим етапом у процесі кодифікації норм про відповідальність держав виділяють діяльність Організації Об'єднаних Націй і, перш за все, Комісії міжнародного права.

Щодо іншого підходу, то, наприклад, авторитетний вчений 1.1. Лукашук пов'язує розвиток норм про міжнародно-правову відповідальність із розвитком самого міжнародного права. «Міжнародна відповідальність є частиною меха- нізму дії міжнародного права, її історія представляє істотний аспект розвитку цього права. Вивчення цього аспекту висвітлює розвиток важливих якостей міжнародного права, включаючи його юридичну природу. На жаль, у світовій літературі нелегко знайти дослідження, присвячені історичному розвитку міжна- родної відповідальності. Причина значною мірою бачиться в тому, що звичай- но виходять із того, що відповідальність виникає одночасно з міжнародним правом і настільки тісно з ним зв'язана, що не має власної історії» [3, 22]. Відповідно до цього виділяються такі етапи становлення права міжнародної відповідальності: давній світ; середньовіччя; класичне міжнародне право; пе- рехід від класичного до сучасного міжнародного права; сучасне міжнародне право.

3. Підстави міжнародно-правової відповідальності.

Підставами міжнародно правової відповідальності є передбачені нормами міжнародного права об'єктивні і суб'єктивні ознаки. Розрізняють такі підстави міжнародно-правової відповідальності: — юридичні; — фактичні; — процесуальні. Під юридичними підставами розуміють міжнародно-правові зобов'язання суб'єктів міжнародного публічного права, відповідно до яких те або інше діяння вважається міжнародним правопорушенням. Слід враховувати, що при міжнародному правопорушенні порушується не сама норма міжнародного права, а зобов'язання суб'єктів додержуватися її розпорядження, що містить міжнародне правило поведінки. Тому перелік джерел юридичних основ відповідальності є більш широким, ніж коло джерел міжнародного права. Юридичними підставами відповідальності є: — міжнародний договір; — міжнародний порядок; — рішення міжнародних судів і арбітражів; — резолюції міжнародних організацій (наприклад, статті 24 і 25 Статуту ООН установлюють юридичну відповідальність для всіх держав-членів ООН рішень Ради Безпеки ООН); — односторонні міжнародно-правові зобов'язання держав, що встановлюють юридично обов'язкові правила поведінки тільки для держави, що взяла такі зобов'язання, (у формі нот, заяв, декларацій і т.д.). Фактичною підставою міжнародно-правової відповідальності є саме міжнародне правопорушення, тобто діяння (дія або бездіяльність) суб'єкта міжнародного права (його органів або посадових осіб), що порушують міжнародно-правові зобов'язання. Під процесуальними підставами міжнародної відповідальності розуміють процедуру розгляду справ про правопорушення і порядок притягнення винних суб'єктів до відповідальності. В одних випадках такий процесуальний порядок детально регламентований і закріплений у міжнародно-правових актах, в інших — його вибір залишений на розсуд органу, що застосовує міри відповідальності.*