Лекція 2. 2 години. Хвороби очей. Хвороби повік

Рани повік та їх ускладнення (Vulnera palpebrae)

Зустрічаються часто у собак і котів, наносяться зубами, рогами, іншими гострими предметами і бувають найрізноманітнішими. Особливо небезпечні глибокі та проникні рани, які часто ускладнюються, спотворюючи форму повік, що, у свою чергу, призводить до їх вивороту чи незмикання (заяче око). Серед інших ускладнень спостерігають флегмонозні процеси.

Лікування. Після знеболювання (0,5%-ним розчином новокаїну) обережно виконують механічну та хірургічну обробку рани і закривають її швом. У перші два дні краї її змазують гіперосмолярними мазями (левомеколь), а потім - 1%-ним брильянтовим зеленим; шви знімають через 5—10 днів, залежно від темпів регенерації.

За невеликих відривів краю повік шкіру зшивають з кон'юнктивою, а при значних втратах тканин проводять одну із пластичних операцій, запропонованих при вивороті повік.

Запалення повік

(Blepharitis)

Класифікація і симптоми. Розрізняють поверхневі (блефарит) і глибокі запалення, що проявляються флегмоною. Перші виникають під дією різних подразників, особливо у тварин при а- і гіповітамінозі, і дуже часто набувають хронічного перебігу. Спочатку спостерігається незначний набряк краю повіки, свербіння. Внаслідок розчухування утворюються виразки, вкриті кірочками, що легко знімаються. З часом у місцях ураження випадають вії, запальний процес поширюється на мейбомієві залози (ячмінь), а внаслідок рубцювання виразок розвивається заворот чи виворот повіки.

Флегмона повік якихось особливостей не має і закінчується абс-цедуванням та проривом гною (здебільшого назовні). Клінічно вона проявляється припуханням - розлитим, болючим, гарячим, гіперемією кон'юнктиви, гнійно-слизовими виділеннями з ока. Інколи припухання поширюється на орбіту і шкіру лиця, внаслідок чого закривається очна щілина. Після утворення абсцесу (5-7 днів) і його розтину знижується набряк тканин, а внаслідок рубцювання дефекту нерідко настає деформація повік. Інколи виразки на краях повік призводять до їх зростання.

Лікування починається з усунення причини. Великих тварин коротко прив'язують, а дрібним надівають "комірець". Кірки спочатку розм'якшують (содовим розчином) і видаляють, а краї повік змазують 2 рази на день 1-2%-ною жовтортутною або 5%-ною ксероформною маззю чи 1%-ним розчином брильянтового зеленого, який добре проникає в протоки залоз і згубно діє на мікроби.

При виразковому блефариті після видалення кірочок виразки припікають 2-5%-ним розчином нітрату срібла 1 раз на день з наступним зрошенням 1%-ним розчином натрію хлориду (для попередження опіку рогівки).

При флегмонозних процесах - антибіотики з новокаїном у зоні демаркації, компрес із 3%-ним розчином борної кислоти для прискорення абсцедування. З появою флуктуації - розріз паралельно повікам, видалення гною і використання гіперосмолярних мазей для зменшення розмірів рубця та попередження вивороту чи завороту повіки.

При зрощенні країв повік після введення в кон'юнктивальний мішок 1%-ного дикаїну чи 3%-ного новокаїну їх розсікають за лінією

зрощення, а рану припікають ляпісом (для попередження вторинного зрощення) і змазують 3—4 рази борним вазеліном.