- •Курсова робота
- •Розділ 1. Стан вивченості питання
- •Розділ 2. Характеристика обʼєкту, умов, методів дослідженя.
- •2.2 Аналіз стану виробничо-господарського комплексу
- •2.3 Методи дослідження
- •1. Формування матриці спостережень.
- •2. Диференціація та стандартизація ознак матриці спостережень.
- •Розділ 3. Формування факторів впливу на стан екологічної небезпеки на регіональному рівні
- •Розділ 4. Оцінювання ресурсної складової екологічної безпеки регіону
- •Розділ 5. Оцінювання біоцентричного блоку складової екологічної безпеки регіону
- •Розділ 6. Оцінювання антропоцентричного блоку складової екологічної безпеки регіону
- •Розділ 7. Визначення інтегральної оцінки «безпека-небезпека», вибір стратегії забезпечення екологічної безпеки регіону.
- •7.1 Визначення інтегрального стану «безпеки-небезпеки» регіону
- •Список використаних джерел
Розділ 4. Оцінювання ресурсної складової екологічної безпеки регіону
У ресурсному блоці необхідно провести аналіз показників, які відображають кількість, рівень залучення і виснаження, раціональність та ефективність використання природних ресурсів, а також діяльність щодо їх охорони та відтворення з метою створення можливостей для нормального, природоневиснажливого економічного розвитку регіону на довгострокову перспективу. Важливість аналізу цього блоку показників обумовлена пріоритетністю адекватної оцінки раціональності використання ресурсного потенціалу регіону при визначенні напрямів як екологічного, так і соціально-економічного його розвитку, оскільки, з одного боку, недооцінка виснаження природних ресурсів, ігнорування екологічної деградації екосистем та забруднення навколишнього середовища в подальшому призводять до суттєвого погіршення показників якості довкілля, якості життя людини економічного розвитку регіону, а з іншого, - необхідна односпрямованість і синергізм зусиль та засобів на підвищення раціональності використання природних ресурсів регіонів (зниження енерго- та ресурсоємності виробництва і споживання) зменшення шкідливого впливу на їх екосистеми.
Для диференціації та стандартизації ознак матриці спостережень показники всіх блоків поділяють на дві групи:
- ті, за якими перевищення фактичних даних над максимальними є сприятливими для екологічної безпеки регіону. Такі показники (індикатори) прийнято називати стимуляторами;
- ті, за якими перевищення фактичних даних над мінімальними негативно відображаються на рівні екологічної безпеки регіону. Їх прийнято називати — де стимуляторами .
Розрахунок рівня безпеки за вказаними групами індикаторів проводитиметься наступним чином.
Для наших розрахунків для стимуляторів ми вибрали максимальне значення для кожному з показників, а для дестимуляторів - мінімальне значення.
Так, для індикаторів-стимуляторів рівень екологічної безпеки доцільно визначати на основі такої формули:
(4.1)
де: РЕБСі. - рівень екологічної безпеки регіону за і-тим індикатором-стимулятором;
ІЕі — фактичне значення індикатора екологічної безпеки;
Імах — максимальне значення індикатора екологічної безпеки.
Для індикаторів-дестимуляторів рівень екологічної безпеки визначається:
(4.2)
РЕБі - рівень екологічної безпеки регіону за і-тим індикатором - дестимулятором.
ІЕі — фактичне значення індикатора екологічної безпеки;
Іміn — мінімальне значення індикатора екологічної безпеки.
Матриця спостережень буде мати наступний вигляд:
Матриця спостережень
Показники |
Великоберезнянський |
Перечинський |
Мукачівський |
Берегівський |
Площа сільськогосподарських угідь, тис. га |
18,09 |
15,9 |
56,4 |
43,8 |
Сільськогосподарська освоєність території, % |
22,3 |
25,3 |
56,5 |
71,0 |
Площа ріллі,тис. га |
32,1 |
5,3 |
36,7 |
32,5 |
Розораність території, % |
46,2 |
8,5 |
36,8 |
52,7 |
Площа сіножатей і пасовищ, тис. га; |
10,7 |
9,3 |
14,08 |
8,9 |
Частка еродованих земель, % ; |
58,4 |
60,8 |
49,4 |
44,0 |
Частка кислих ґрунтів, %; |
24,7 |
21,2 |
18,4 |
26,5 |
Обсяг використання свіжої води, млн. куб. м |
4,5 |
4,2 |
3,7 |
4,8 |
Площа вкритих лісом земель, тис. га; |
58,1 |
44,4 |
33,7 |
9,09 |
Лісистість території, %; |
71,8 |
70,5 |
33,8 |
14,7 |
Де, стимулятори – дестимулятори.
В результаті стандартизації ознак матриці спостережень отримуємо матрицю наступного вигляду:
Стандартизована матриця
Показники |
Великоберезнянський |
Перечинський |
Мукачівський |
Берегівський |
Площа сільськогосподарських угідь, тис. га |
0,88 |
1,00 |
0,28 |
0,36 |
Сільськогосподарська освоєність території, % |
1,00 |
0,88 |
0,39 |
0,31 |
Площа ріллі,тис. га |
0,17 |
1,00 |
0,14 |
0,16 |
Розораність території, % |
0,18 |
1,00 |
0,23 |
0,16 |
Площа сіножатей і пасовищ, тис. га; |
0,76 |
0,66 |
1,00 |
0,63 |
Частка еродованих земель, % ; |
0,75 |
0,72 |
0,89 |
1,00 |
Частка кислих ґрунтів, %; |
0,74 |
0,87 |
1,00 |
0,69 |
Обсяг використання свіжої води, млн. куб. м |
0,82 |
0,88 |
1,00 |
0,77 |
Площа вкритих лісом земель, тис. га; |
1 |
0,76 |
0,58 |
0,16 |
Лісистість території, %; |
1 |
0,98 |
0,47 |
0,20 |
З розрахованої матриці розраховуємо частковий інтегральний рівень екологічної безпеки за допомогою середньогеометричного.
Таблиця 4.1
Частковий інтегральний рівень «безпеки-небезпеки» за ресурсними показниками
Райони |
Ресурсний блок |
Рейтинг |
Великоберезнянський |
0,62 |
2 |
Перечинський |
0,87 |
1 |
Мукачівський |
0,49 |
3 |
Берегівський |
0,35 |
4 |
Отже, розраховуючи ресурсну складову екологічної безпеки, екологічно безпечний стан має Перечинський район. Екологічно-ризиковий стан у Великоберезнянський та Мукачывський райони. Берегывський район відноситься до екологічно-загрозливого стану.
