- •Розподіл балів, які отримують курсанти (студенти) за напрямом підготовки 6.030402
- •Розподіл балів, які отримують курсанти (студенти) за напрямом підготовки 6.030401
- •Розподіл балів, які отримують курсанти (студенти) за напрямом підготовки 5.03040102
- •Методичні рекомендації до кожної теми
- •Тема 1.
- •План заняття:
- •Наближений розрахунок часу:
- •Тема 2.
- •План заняття:
- •Наближений розрахунок часу:
- •Тема 3.
- •План заняття:
- •Наближений розрахунок часу:
- •Тема 4.
- •План заняття:
- •Наближений розрахунок часу:
- •Тема 5.
- •План заняття:
- •Наближений розрахунок часу:
- •Тема 6.
- •План заняття:
- •Наближений розрахунок часу:
- •Тема 7.
- •План заняття:
- •Наближений розрахунок часу:
- •План заняття:
- •Наближений розрахунок часу:
- •Тема 9.
- •План заняття:
- •Наближений розрахунок часу:
- •Тема 10.
- •План заняття:
- •Поняття, види рецидиву злочинів. Юридичні наслідки рецидиву. Наближений розрахунок часу:
- •Тема 11.
- •План заняття:
- •Наближений розрахунок часу:
- •Тема 13.
- •План заняття:
- •Наближений розрахунок часу:
- •Тема 14.
- •План заняття:
- •Наближений розрахунок часу:
- •Тема 15.
- •План заняття:
- •Наближений розрахунок часу:
План заняття:
Письмове опитування.
Заслуховування реферативних доповідей за підготовленими ІНДЗ (реферативні доповіді за визначеною тематикою заслуховуються у процесі розгляду навчальних питань, тривалість однієї доповіді до 3-х хв.)
3. Індивідуальне та фронтальне усне обговорення навчальних питань.
Питання до семінарського заняття:
Поняття, елементи складу злочину.
Ознаки та функції складу злочину.
Критерії класифікації видів складів злочину.
Поняття та значення об’єкту злочину.
Види об’єктів злочину.
Поняття предмету злочину його відмінність від об’єкту злочину.
Наближений розрахунок часу:
1. Організаційний момент і вступне слово 5 хв.
2. Розгляд 1,2-го питання 30 хв.
3. Розгляд 3,4-го питання 20 хв.
4. Розгляд 5,6-го питання 20 хв.
5. Заключне слово викладача 5хв.
Всього: 80 хв.
Загальні рекомендації щодо підготовки до теми № 4 .
Вивчення цієї теми передбачає засвоєння поняття складу злочину та характеристику його ознак. Слід обґрунтувати, яке значення має склад злочину.
Аналіз складу злочину охоплює розгляд його елементів (об'єкта, об'єктивної сторони, суб'єкта, суб'єктивної сторони). Необхідно окреслити коло обов'язкових і факультативних ознак складу злочину, назвати види складів злочину залежно від певних вихідних критеріїв.
Вивчення цієї теми треба починати із засвоєння ст. 1 КК України, в якій дається перелік основних об'єктів, що охороняються кримінальним правом. Необхідно з'ясувати, що об'єктом злочину є суспільні відносини, які охороняються кримінальним правом. Слід сказати про значення об'єкта злочину для кваліфікації злочинів, а також для визначення ступеня суспільної небезпеки злочину.
Треба ґрунтовно розібратись у видах об'єктів (загальний, родовий, безпосередній), звернути особливу увагу на поняття і значення родового і безпосереднього об'єкта. Уточненню підлягає розгляд основного (головного) і додаткового безпосереднього об'єкта.
Від безпосереднього об'єкта слід відрізняти предмет посягання (майно, цінності немайнового характеру тощо). Водночас слід визнати, що об'єкт - це обов'язковий елемент складу кожного злочину, що не можна сказати про предмет, який існує лише у «предметних» злочинах.
Тема 5.
Об’єктивна сторона складу злочину.
Мета семінарського заняття: перевірити, розширити та поглибити знання курсантів, набуті під час лекції та самостійної підготовки; допомогти курсантам у повному засвоєнні навчального матеріалу; організувати дискусію навколо навчальних питань, які виносяться на розгляд.
План заняття:
Письмове опитування.
Заслуховування реферативних доповідей за підготовленими ІНДЗ (реферативні доповіді за визначеною тематикою заслуховуються у процесі розгляду навчальних питань, тривалість однієї доповіді до 3-х хв.)
3. Індивідуальне та фронтальне усне обговорення навчальних питань.
Питання до семінарського заняття:
Поняття та значення об’єктивної сторони складу злочину
Обов’язкові і факультативні ознаки об’єктивної сторони складу злочину.
Поняття суспільного небезпечного діяння ( дії чи бездіяльності ).
Значення нездоланної сили, фізичного і психічного примусу для вирішення питання про кримінальну відповідальність.
Поняття, види та значення суспільно-небезпечних наслідків.
Поняття, види та значення причинного зв’язку між суспільно – небезпечним діянням і суспільно – небезпечними наслідками.
