- •1.Основні етапи переходу до стратегічного управління.
- •2.Поняття та особливості стратегічного управління.
- •3.Порівняння оперативного та стратегічного управління.
- •4.Характеристика концепції стратегічного управління.
- •5.Сутність та концепції підприємства.
- •6.Суть стратегічного мислення.Стратегічний рівень підприємства.
- •7.Основні підходи до розуміння середовища господарської організації.
- •8.Зовнішнє середовище організації. Методи аналізу зовнішнього середовища організації.
- •9.Проміжне середовище (середовище завдань) організації.
- •10.Внутрішнє середовище організації.
- •11. Сутність категорії «конкурентоспроможність»
- •12. Конкурентоспроможність продукції
- •14.Класифікація конкурентних переваг
- •15. Сутність space-аналізу
- •16. Стратегічні групи конкурентів.
- •17. Складання стратегічного балансу та сутність swot-аналізу
- •18. Основні методи прогнозування, що використовуються у системі стратегічного управління:
- •19.Методи сценарного прогнозування
- •20.Цільовий підхід в управлінні.
- •21.Стратегічне управління як реалізація цільового підходу.
- •22.Основні підходи (варіанти побудови) до стратегічного управління.
- •23. Роль, значення, сутність і місце мети у стратегічному управлінні
- •24. Місія, генеральна мета підприємства
- •25. Класифікація цілей. Дерево цілей.
- •1.Основні етапи переходу до стратегічного управління.
- •2.Поняття та особливості стратегічного управління.
- •3.Порівняння оперативного та стратегічного управління.
4.Характеристика концепції стратегічного управління.
Концепція управління — це система ідей, принципів, уявлень, що зумовлюють мету функціонування організації, механізми взаємодії суб’єкта та об’єкта управління, характер відносин між окремими ланками його внутрішньої структури, а також про необхідний ступінь урахування впливу зовнішнього середовища на розвиток підприємства.
Концепція стратегічного управління лежить в основі стратегічного мислення і знаходить вираз у певних характерних рисах її застосування:
Базується на певному поєднанні теорії: системному, ситуаційному та цільовому підходах до діяльності підприємства, що трактується як відкрита соціальноекономічна система. Використання тільки однієї із зазначених засад не дає змоги досягти потрібних результатів — розвитку підприємства у довгостроковій перспективі.
Орієнтує на вивчення умов, в яких функціонує підприємство. Це дозволяє створювати адекватні цим умовам системи стратегічного управління, що будуть відрізнятись одна від одної залежно від особливостей підприємства та характеристик зовнішнього середовища
Концентрує увагу на необхідності збору та застосуванні баз стратегічної інформації. Аналіз, інтерпретація та застосування інформації для прийняття стратегічних рішень дає змогу визначити зміст та послідовність дій щодо змін на підприємстві завдяки зменшенню невизначеності ситуації.
Дозволяє прогнозувати наслідки рішень, що приймаються, впливаючи на ситуацію шляхом відповідного розподілу ресурсів, встановлення ефективних зв’язків та формування стратегічної поведінки персоналу.
Передбачає застосування певних інструментів та методів розвитку підприємств (цілей, «дерева цілей», стратегій, «стратегічного набору», стратегічних планів, проектів і програм, стратегічного планування та контролю тощо).
5.Сутність та концепції підприємства.
Підприємство — це організаційно виокремлена та економічно самостійна ланка виробничої сфери економіки країни, що виробляє продукти певного типу: товари, послуги, інформацію, нові знання — як окремо, так і в певному співвідношенні.
Нині існує кілька «концепцій підприємства»: технологічна, ресурсна, підприємницька, інформаційна, поведінкова тощо. Щодо стратегічного управління дедалі більше прихильників набуває концепція підприємства як «відкритої», матеріально-речовинної та соціально-економічної системи.
Згідно з цією концепцією діяльність підприємства — це погоджений у часі та просторі потік ресурсів (сировини, матеріалів, обладнання, грошей, трудових ресурсів, інформації), а також їх запасів, які допомагають балансувати та підтримувати ці потоки для отримання запланованих результатів діяльності.
Підприємство є «відкритою» матеріально-речовинною системою, оскільки його діяльність можна описати з погляду моделі «вхід — вихід»: на «вході» підприємства є всі види матеріальних і нематеріальних ресурсів (сировина, техніка, персонал, фінанси, інформація тощо), а на «виході» — товари, послуги, висококваліфікований персонал і т. ін. «Вхідні» та «вихідні» потоки сполучають організацію з відповідними ринками.
Діяльність ринково-орієнтованої організації має на меті отримання результатів, які зазвичай мають економічну природу, вимагають від керівників та власників підприємства налагодження відповідних організаційно-економічних механізмів. Такі процеси можуть здійснюватися ефективно тільки за умови продуктивної праці персоналу, тобто за належної уваги до «соціальної складової» виробничої системи. Соціально-економічні важелі в діяльності підприємств є нерозривними.
Обрана концепція підприємства зосереджує увагу на необхідності, з одного боку, враховувати вплив зовнішнього середовища на діяльність організації, а з іншого, вимагає формувати ефективну виробничо-управлінську систему.
«Відкрите» ринково-орієнтоване підприємство «відповідає» за свою перспективу самостійно, а в ринковій економіці може бути перспективою як успіх, так і розорення.
