МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ГНАТЮКА
Кафедра технологічної освіти
та охорони праці
Індивідуальне навчально-дослідне завдання
на тему:
«Художня обробка деревини в Римській імперії»
Виконав:
студент групи ТО-51
Гринач Р.С.
Перевірив:
Бочар І. Й.
Тернопіль 2015
Зміст
Вступ 3
1. Культурна спадщина Риму 4
2. Мистецтво царського періоду 5
3. Мистецтво періоду Республіки 5
4. Мистецтво періоду Імперії 6
5. Обробка дерева в Римській імперії. 8
5.1. Меблі 8
5.2 Техніка 12
Висновок 16
Список використаних джерел 17
Вступ
Мистецтво Римської Імперії, як і в стародавній Греції, розвивалося в рамках рабовласницького суспільства, тому саме ці два основні компоненти мають на увазі, коли говорять про «античне мистецтво». Зазвичай в історії античного мистецтва дотримуються послідовності — спочатку Греція, потім Рим. Причому рахують мистецтво Риму завершенням художньої творчості античного суспільства. У цьому є своя логіка: розквіт еллінського мистецтва доводиться на V — IV ст. до н. е., розквіт римського — на I—II ст. н.е. Та все ж, якщо врахувати, що дата, навіть і легендарна, підстави Риму — 753 р. до н. е., то можна віднести початок діяльності, у тому числі і художньою, людей, що населяли це місто, до VIII в. до н. е., тобто століттю, коли і греки ще не будували монументальних храмів, не ліпили крупної скульптури, а лише розписували в геометричному стилі стінки керамічних посудин. Саме тому правомірно стверджувати, що, хоча давньоримські майстри продовжували традиції еллінських, все ж таки мистецтво стародавнього Риму — явище самостійне, таке, що визначалося і ходом історичних подій, і умовами життя, і своєрідністю релігійних переконань, властивостями характеру римлян, і іншими чинниками.
Культурна спадщина Риму
Рим - древнє місто в Італії, що виникло (з античних переказів) в 754 - 753 до н.е. і до середини III ст. до н.е. підчинивши собі Апеннінський півострів; надалі - найбільша рабовласницька держава в Середземномор'ї, що включала також територію Західної та Південно-Східної Європи, Малу Азію, Західне Причорномор'я, узбережжя Північної Африки, Сирію, Палестину та інші райони. Культура Риму (філософія, міфологія, природні, історичні та юридичні науки, медицина, література, театр, архітектура, образотворче та декоративно-прикладне мистецтво), що представляє собою завершальний етап розвитку античної культури, відіграла важливу роль у складанні європейської цивілізації. У своєму розвитку вона спиралася на найбагатшу художню спадщину Давньої Греції, а також на місцеві давньоримські і етруські традиції.
Провідну роль у Римі грала архітектура з властивими їй інженерно-конструктивними пошуками, заснованими на ясних практичних і раціональних будівельних засадах. Важливе місце займали скульптурний портрет (бюст, статуя), повний пильної уваги до конкретної людської особистості, і рельєф, присвячений реальним історичним подіям, які мають значення для римської держави. Антична міфологія, яка становила грунт давньогрецького мистецтва, не зіграла така ж плідна ролі в мистецтві Риму. І хоча художні форми і образи, створені греками, широко використовувалися в мистецтві Риму, в римській інтерпретації вони нерідко втрачали свою художньо-поетичну сутність.
Реальний елемент переважав у давньоримському мистецтві над вигадкою, а життєво-оповідальний початок - над абстрактно-філософським. Крім того, в Римі існувало чітке розмежування між офіційним мистецтвом, служившим громадським завданням, і мистецтвом, розрахованим на інтереси приватного споживача. Офіційне мистецтво відігравало важливу роль у римській політичного життя, будучи активною формою затвердження панівної ідеології.
В архітектурі Риму ідеологічні функції поєднувалися з завданнями організації суспільного побуту; в будівельній практиці була розроблена гнучка система конструктивних, планувальних і композиційних прийомів, що застосовувалися для різних за призначенням типів будівель.