4. Виразкова хвороба та інші виразки шлунку та 12-палої кишки

1. Повної нормалізації стану слизової оболонки шлунку при ВХ можна досягти:

А. Лікуванням антацидами Г. Холінолітиками

Б. Протигастритною дієтою Д. Жодним з перерахованих

В. Застосуванням соляної кислоти

2. Виразковій хворобі сприяють такі фактори:

А. Група крові 0

Б. Патологічна спадковість

В. Куріння

Г. Нервове перевантаження поєднане з дефектами харчування

Д. Все перераховане

3. При пошкодженні головних залоз шлунку кислотність шлункового соку:

А. Не змінюється

Б. Збільшується на висоті секреції

В. Збільшується

Г. Знижується

Д. В деяких випадках збільшується, в деяких зменшується

4. Основою діагностики виразкової хвороби є:

А. Особливості клінічного перебігу Г. Дослідження шлункової секреції

Б. Рентгенологічне дослідження Д. Все перераховане

В. Гастродуоденоскопія

5. Основою диференціації виразкової хвороби шлунку і 12-палої кишки є:

А. Особливості больового синдрому Г. Ендоскопія

Б. Сезонність загострень Д. Все перераховане

В. Дослідження шлункової секреції

6. Лікарським засобом, що блокує Н₂-гістамінові рецептори, є:

А. Атропін Г. Димедрол

Б. Інтал Д. Де-нол

В. Фамотидін

7. Серед основних причин пептичної виразки одна не є такою:

А. Асоціація виразкової хвороби (ВХ) з інфекцією Helicobacter pylori (Нр)

Б. Лікарські засоби (ацетилсаліцилова кислота, стероїдні і нестероїдні)

В. Наслідки патологічної гіперсекреції

Г. Фактори середовища

Д. Змішана етіологія (хвороба Крона, саркоїдоз)

8. Діагностика неускладненої пептичної виразки базується на наступних критеріях, крім:

А. Клініко-анамнестичні критерії

Б. Фіброгастроскопічні і морфологічні

В. Терапії ex juvantibus

Г. Дослідження на наявність та ефективність ерадикації Нр інвазивними і неінвазивними методами

Д. Рентгенологічні і внутрішньошлуночкова РН-метрія

9. До інвазивних методів дослідження на наявність та ефективність ерадикації Нр відносяться всі, крім:

А. Бактеріологічний Г. Серологічний

Б. Цитологічний Д. Гістологічний

В. Біохімічний

10. Ерадикаційною терапією першої лінії лікування неускладненої пептичної виразки згідно Маастрихтської угоди, 2000 р. Є одна вірна:

А. Мінімум 5 днів: омепразол 20 мг 2 р/день + кларітроміцин 500 мг 2 р/день + амоксицилін 1000 мг 2 р/день або метронідазол 500 мг 2 р/день

Б. Мінімум 7 днів вище названа схема

В. Мінімум 7 днів: омепразол 20 мг 2 р/день + кларітроміцин 500 мг 1 р/день + амоксицилін 1000 мг 2 р/день або метронідазол 500 мг 2 р/день

Г. Мінімум 7 днів: омепразол 20 мг 1 р/день + кларітроміцин 500 мг 2 р/день + амоксицилін 1000 мг 2 р/день або метронідазол 500 мг 2 р/день

Д. Мінімум 7 днів: омепразол 20 мг 2 р/день + кларітроміцин 500 мг 1 р/день + амоксицилін 1000 мг 2 р/день або метронідазол 500 мг 1 р/день

5. Хронічні захворювання тонкої кишки: целіакія та інші ентеропатії.

1. Із перерахованих досліджень найбільше значення в діагностиці синдрому порушеного всмоктування має:

А. Рентгенологічне дослідження Г. Біопсія слизової оболонки тонкої кишки

Б. Колоноскопія Д. Копрологічне дослідження

В. Проба з Д-ксилозою

2. До основних клінічних типів целіакії відносяться всі, крім одного

А. Класична В. Німа

Б. Субклінічна Г. Атрофічна

3. Для вивчення процесу всмоктування в кишечнику застосовується наступна проба:

А. З гістаміном Г. З Д-ксилозою

Б. З діпірідамолом Д. З хлористим калієм

В. З атропіном

4. До основних клінічних проявів целіакії відносяться всі, крім:

А. Водянки жовчного міхура Г. Поліфекалії

Б. Діареї Д. Стеатореї

В. Анорексії

5. При хронічному ентериті можливі наступні типи болю в животі, крім:

А. Спастичних Г. Мезентеріальних

Б. Ішемічних Д. Внаслідок гангліоніту і змішаного характеру

В. Зумовлених метеоризмом

6. Синдром мальдігестії (недостатності травлення в тонкій кишці) проявляється всіма ознаками, крім:

А. Рідкого жовтого калу лужної реакції

Б. Великої кількості м’язових волокон, малосполучної тканини, нейтрального жиру і йодо-фільної мікрофлори

В. Значної кількості жирних кислот і мил

Г. Рідкого жовтого калу кислої реакції

Д. Якщо дуже багато крохмалю і перевареної клітковини

7. Синдром мальабсорбції (порушення всмоктування в кишечнику) проявляється всіма ознаками, крім однієї:

А. Рідкого жовтого або світло-коричневого калу слаболужної реакції

Б. Значної кількості жирних кислот, мил, малосполучної тканини

В. Якщо дуже багато нейтрального жиру

Г. Якщо дуже багато крохмалю і перевареної клітковини

Д. Якщо мало нейтрального жиру

8. Для корекції кишкового травлення використовують ферментні препарати, серед нижче перерахованих бичачої жовчі нема у:

А. Фесталі В. Дигесталі

Б. Мезимі Г. Ензісталі

9. У хворого 37р. скарги на відчуття тиску, важкості в епігастральній ділянці і по всьому животу, відрижку з неприємним запахом, нудоту, блювоту, знижений апетит, здуття живота, гуркотіння, помірне схуднення. Який клінічний синдром у хворого?

А. Мальдігестії В. Синдром бродильної диспепсії

Б. Мальабсорбції Г. Синдром гнилісної диспепсії

10. У хворого 44р. виражене схуднення, скарги на частий рідкій стілець, наявність жиру в калі, набряки, блідість шкіри. При огляді: трофічні зміни шкіри, нігтів, атрофія м’язів, кахексія. Який клінічний синдром у хворого?

А. мальдігестії В. Синдром бродильної диспепсії

Б. мальабсорбції Г. Синдром гнилісної диспепсії