Політичний режим сучасної України
Політичний режим України 1990 — 2004 рр. можна охарактеризувати як “змішаний”, тобто такий, що інтегрує ознаки усіх основних політичних режимів: ►демократичного, ►авторитарного, ►автократичного, ►тоталітарного, ►анархічного, ► охлократичного та ін.
Після “Помаранчевої революції” 2004 р. Україні спостерігається тенденція до утвердження справді демократичного політичного режиму, який наближається до європейських стандартів.
Поняття, природа, риси політичної влади
Політична влада є одним із центральних понять політології. ‘'Фундаментальним поняттям в суспільних науках, — писав Б.Рассел, — є влада у тому ж значенні, в якому енергія є фундаментальним поняттям у фізиці”. Однозначного визначення дефініції “влада" немає, що пояснюється складністю та неоднозначністю її тлумачення. Дехто із дослідників, наприклад Г. Бержерон, навіть пропонує відмовитися від поняття “влада”, замінивши його поняттям “контроль".
Владу можна визначити як реальну можливість здійснювати свою волю, нав'язуючи її іншим людям. Влада існує у будь-якому суспільстві і є результатом існування відмінності інтересів. Основними видами влади є політична, економічна, духовна, сімейна та ін. Ознаками влади є територія, монополія на примус, тривалість у часі, легітимність та ін. Влада є наслідком виникнення суспільних станів, прошарків і відповідних відносин між ними. Вона необхідна для організації суспільного виробництва, для узгодження інтересів і дій різних соціальних груп, для підтримання життєздатності та збереження цілісності суспільства.
У політичній літературі широко вживається поняття “політична влада’’ та “державна влада”. Яка ж відмінність між ними? Поняття “політична влада” є ширшим і ним позначають можливість і здатність усіх суб'єктів політики здійснювати вплив на процес прийняття політичних рішень, їх реалізацію, на політичну поведінку індивідів, соціальних груп і об'єднань. Державна влада є лише однією із форм політичної' влади; це спеціально організована система державних органи, організацій та установ, створена для управління усіма сферами суспільного життя. На відміну від політичної влади, державна влада є монополістом у виданні нормативно-правових актів, які регулюють життєдіяльність суспільства.
Основними рисами політичної влади є легальність, легітимність, верховенство, вплив, ефективність і результативність.
Легальність влади означає її законність, юридичну правомірність. Легальна влада діє на основі чітко фіксованих нормативно-правових актів. Легітимність влади — це добровільне визнання існуючої влади громадянами, довіра до неї з їх сторони, визнання її справедливою, прогресивною. Верховенство влади — це обов’язковість виконання владних рішень (економічних, політичних, правових та ін.) усіма членами і суспільства. Вплив влади — це здатність суб’єкта політики здійснювати вплив у певному напрямку на поведінку індивідів, груп, організацій, об’єднань з метою сформувати чи змінити думку людей із певного питання, врегулювати політичну поведінку соціальних суб’єктів тощо. Ефективність і результативність влади полягає у тому, що саме в конкретних соціальних результатах реалізуються усі задуми, платформи, програми влади, з’ясовується її здатність ефективно управляти усіма сферами суспільного життя.
Система влади включає у себе:
►органи влади та громадян, які здійснюють владні функції (суб’єкти влади); ►тих, на кого спрямована влада — люди, їх групи, організації. спільноти тощо (об’єкти влади);
►механізм влади, тобто зв’язки, взаємодії, відносини між структурними елементами впади, її інститутами, цінностями, нормами, соціальний і політичний контроль.
Сучасна влада є цілісною, багатогранною системою, в якій взаємодіють різноманітні компоненти матеріальної, політичної, духовної культури суспільства. Влада не є позбавленням волі підвладних, а певним підпорядкуванням і упорядкуванням їхніх воль.