Сутність політичного режиму та його типи
Політичний режим - це сукупність характерних для певного типу держави політичних відносин, засобів і методів реалізації влади, наявних стосунків між державною владою і суспільством, панівних форм ідеології, соціальних і класових взаємовідносин, стану політичної культури суспільства. Зміст політичного режиму визначається взаєминами між двома політичними субстанціями - владою і свободою. Саме обсяг повноважень влади, способи і методи її діяльності, ступінь свободи індивідів дозволяють належно оціните характер існуючого у певному суспільстві політичного режиму.
Значну увагу характеристиці політичних режимів приділяв у своїх працях Аристотель. Він поділив режими на правильні (монархія, аристократія, політея) і неправильні (тиранія, олігархія, демократія): при правильному режимі влада використовується для загального блага, а при неправильному - для задоволення приватних інтересів правлячої групи. Еволюція політичних режимів має свою послідовність, відповідні цикли: монархія -- аристократія - олігархія - тиранія - демократія - республіка (політея).
У XVI ст. французький мислитель Ж Боден, опираючись на ідеї Аристотеля, у праці “Республіка” класифікує політичні режими на: 1) монархію (верховна влада належить одній особі); 2) аристократію (при владі знаходиться менша частка населення); 3) народну державу чи республіку (весь народ бере участь у здійсненні влади).
Ознаками виділення політичного режиму у окремий тип є:
►спосіб формування органів влади;
►співвідношення між гічками влади;
►становище і роль політичних партій та громадських організацій;
►правовий статус особи;
►рівень економіко-господарського розвитку;
►рівень політичної стабільності суспільства;
►порядок функціонування правоохоронних і каральних органів;
►встановлена правова система, її особливості ти характер;
►історичні, культурні традиції, звичаї народу тощо.
Із виділених ознак можна зробити висновок, що політичні режими розрізняються на основі аналізу співвідношення та взаємодії держави громадянського суспільства.
Найпоширенішою є така класифікація політичних режимів:
►режими постійні та тимчасові;
►режими нормального та надзвичайного функціонування;
►конституційні та неконституційні;
►режими функціонування правової держави, режими революційну законності та режими свавілля (відсутність законності);
►світські, релігійні, атеїстичні;
►безпартійні, одно—, дво— та багатопартійні;
►цивільні та воєнні;
►режими, що мають досить стабільну та надійну внутрішню опору та такі, що потребують постійно підтримки ззовні;
►режими, котрі опираються лише на національні інститути влади та такі, що підтримуються за допомогою діючих на території країни політичних інститутів, які представляють закордонні сили;
►режими, що мають реальною постійною і активною сферою своєї діяльності увесь світ та такі, котрі у своїй діяльності фактично обмежені рамками своєї країни і мають лише окремі компонент загальнопланетарної системи забезпечення національних інтересів.
У сучасних умовах політичні режими частіше за все класифікують на авторитарні, тоталітарні та демократичні. Іноді в окрему групу дослідники виділяють автократичні, анархічні, охлократичні, а також фашистські режими у різноманітних формах їх прояву.