Додаток з Вимоги до добору методів дослідження

Для кожного етапу дослідження варто застосовувати найбільш оптимальний комплекс методів, при цьому рекомендується керуватися такими вимогами: необхідно таке поєднання методів, що дозволяє одер-жати різнобічні відомості; методи повинні відображати динаміку роз-витку певних якостей у часі; методи повинні дозволяти аналізувати не тільки результати, але й умови, за яких вони були отримані.

Так, методи опитування (бесіда, інтерв'ю, анкетування) можуть бути використані на початку психолого-педагогічного дослідження з метою орієнтування при виборі можливих проблем, у середині – з ме-тою уточнення й координації, наприкінці – для зіставлення отриманих результатів із думками самих учасників експерименту. Тестування може бути застосоване в контрольній і експериментальній групах до фор-муючого експерименту й після нього. Передбачається, що спочатку результати в контрольній групі були вище, а після проведення форму-вального експерименту стали нижче, ніж в експериментальній. Метод спостереження може проводитися безперервно протягом тривалого періоду часу, його результати допомагають візначити динаміку зміни поведінкт респондентів.

При виборі методів дослідники-початківці допускають ряд харак-терних помилок, зокрема такі: шаблоновий підхід до вибору методу, трафаретне його використання без врахування конкретних завдань і умов дослідження; універсалізація окремих методів або методик, на-приклад, анкетного опитування, тестування або соціометрії; ігнорування або недостатнє використання теоретичних методів, особливо ідеалізації, перехід від абстрактного до конкретного; невміння з окремих методів скласти цілісну методику.

Починаючи роботу, молодий дослідник зіштовхується з тим, що методів наукового дослідження існує досить багато, але цілісна кон-цепція застосування тих або інших методів відсутня. Багато молодих дослідників роботу над методикою дослідження починають із того, що шукають аналогічні роботи, запозичують використані методи, тим самим поповнюючи помилки своїх попередників. Побачивши це, вони починають усвідомлювати, що навіть загальноприйняті методики, роз-роблені авторитетними вченими, визнаними в США і Європі, у такому випадку повинні бути або адаптовані, або покладені в основу своїх власних, наново розроблених.

Рідко буває так, щоб для досягнення поставленої мети досить було застосування лише одного методу. Таке можливо в невеликому дослідженні, організованому тільки в навчальних цілях на етапі ос-воєння користування інструментарієм. У більшості випадків грішать універсалізацією методів опитування, тоді як необхідно пам'ятати, що в процесі опитування виявляється лише думка респондента, що може бути спеціально або мимоволі прикрашеною. Ґрунтуючись тільки на чиїйсь думці, не можна зробити ніяких психолого-педагогічних висновків.

Не всі вчені приділяють належну увагу методам теоретичного до-слідження. Як це не дивно звучить, але багато хто, приходячи в науку, навіть вихваляються тим, що вони нічого не знають, із відтінком гор-дості в голосі, роблячи заяви, що він не теоретик, а практик. На наш погляд, володіти навичками інтелектуальної діяльності, уміти зістав-ляти, узагальнювати, аналізувати, класифікувати й робити самостійні висновки повинен не те що кожний учений-теоретик, але навіть будь-який фахівець із вищою освітою.

Отже, необхідно дотримуватися таких критеріїв при виборі й об-ґрунтуванні методів педагогічного дослідження: адекватність об'єкту, предмету загальним завданням дослідження, накопиченому матеріалу; відповідність сучасним принципам наукового дослідження; відповід-ність логічній структурі (етапу) дослідження; гармонійний взаємозв'язок з іншими методами в єдиній методичній системі. Усі складені елементи методики й методику в цілому потрібно перевірити на відповідність завданням дослідження, достатню доказовість.