Розподіл студентів експериментальних і контрольних груп за рівнями володіння професійними знаннями, уміннями й навичками (%)

Заміри	Групи	Володіння професійними знаннями, уміннями і навичками
		Репродук-тивний	Репродуктивно-продуктивний	Продук- тивний
1.	Контрольні Експериментальні		31,5 29,0	14,7 12,0
2.	Контрольні Експериментальні	45,4 22,0	37,8 40,0	16,8 38,0
3.	Контрольні Експериментальні	46,4 13,0	32,6 38,0	21,0 49,0
Приріст	Контрольні Експериментальні	-7,4 -46	+ 1,1 + 9,0	+ 6,3 + 37,0

Уже при проміжних замірах зафіксовано париріст студентів у експериментальних групах, у яких рівень володіння професійними знаннями, уміннями й навичками було визначено як продуктивний: у порівнянні з початковим станом частка цих студентів зросла на 26%. У контрольних групах зріст незначний – 4,1%. На закінчення експе-рименту в експериментальних групах на репродуктивному рівні виявилося 13,8% студентів, на репродуктивно-продуктивному – 38,0%, на продуктивному – 49,0% відповідно. У контрольних групах змен-шилася частка студентів, активність яких була оцінена як репродук-тивна – з 53,8% до 46,4%. Деякі зміни відбулися на двох інших рівнях: на репродуктивно-продуктивному рівні приріст склав + 1,1%, на продуктивному – + 6,3%. Наведені результати свідчать про те, що застосування у навчально-виховному процесі розроблених підходів до активізації навчання забезпечує високий рівень знань, умінь і навичок, позитивно-дієве ставлення до навчання, розвиває інтерес до вивчення спеціальних дисциплін.

На завершення додамо, що особливістю порядкової (рангової) шкали є те, що вона має серйозне обмеження: з числами (балами, рангами) не можна виконувати арифметичних дій: вираховувати суми, знаходити середні значення, показники варіативності тощо.

Інтервальна шкала. Інтервальна шкала – це шкала рівних одиниць. Таку шкалу можна отримати, якщо за допомогою критерію встановлено (виміряно) інтервал між об’єктами: на скільки одиниць один об’єкт відрізняється (більший чи менший) від іншого. Природно, при використанні інтервальної шкали є можливість проводити ариф-метичні дії між числами, які приписуються об’єктом. Особливістю цього виду шкалування є те, що початок відліку вибирається довільно: відсутність початку відліку (нульової точки) не дозволяє визначити, у скільки разів один об’єкт більший за інший. У даному випадку доцільно згадати шкалу Цельсія для вимірювання температури: покази термо-метра при 30° не означають вдвічі більшу температуру у порівнянні з показниками при 15°!

Щодо педагогічних досліджень, то тут доцільно вказати на таке. Якщо ми вимірюємо у студентів сформованість знань, умінь і навичок, то відсутність правильних відповідей, правильно розв’язаних завдань не означає, що студент зовсім не володіє інформацією у даній галузі. Чи, скажімо, при діагностиці пізнавальних здібностей засобами тесту-вання не можна констатувати повну відсутність пам’яті, мислительних умінь у респондента, який за результатами виконання тесту не отримав жодного балу.

Наприкінець наведемо думку М.І. Грабаря щодо використання цього виду шкал педагогами-дослідниками: «На відміну від природ-ничих наук в соціальних науках (зокрема і в педагогіці)... нині немає вимірювальних шкал інтервального типу».

Шкала відношень. Будь-яка інтервальна шкала перетворюється у шкалу відношень, якщо чітко фіксувати початок відліку. Фактично, фіксований нуль дає можливість визнати, на скільки одиниць один об’єкт відрізняється від іншого і у скільки разів. Тому її часто нази-вають «метричною» або «абсолютною». Прикладами таких шкал є шкали довжини, ваги, об’єму тощо. У шкалі відношень можна засто-совувати усі арифметичні операції до результатів вимірювань. На сильні позиції цієї шкали влучно вказує А.Т. Ашеров: «Усі креслення і всі книги виконуються за цією шкалою. У ній ми шиємо, отримуємо заробітну плату, купуємо, сплачуємо за проїзд, одним словом – живемо. І відразу відчуваємо дискомфорт, коли змінюється точка відліку (нуль) у шкалі: погано розуміємо температуру за Фаренгейтом; вагу в унціях (28, 35 г); футах (16 унцій, 453,592 г), гранах (64,8 мг), каратах (200 мг); об’єм в пінтах (568,24 мл), галонах (4,546 л), барелях (42 галлона, 159 л)...»

Отже, очевидним є те, що перехід від однієї шкали вимірювання до іншої, починаючи зі шкали найменувань, супроводжується розши-ренням переліку допустимих для отриманих результатів вимірювань математичних операцій. У цьому контексті шкала відношень (мет-рична) є найбільш придатною, оскільки без серйозного застосування математичного апарату глибоко вивчити педагогічні явища неможливо.