Самостійна робота № 1
студентки групи УУ-15с-1
Волошиної Аліни
Салига про життя і творчість є. Маланюка вступ
«Він прожив поза Україною,
але з Україною в серці»
Т. Салига
Робота, що її тримаєте ви у руках, розкаже вам не тільки про життєві випробування Євгена Маланюка, а й про те, як життеві ситуації віддзеркалює його поезія. Робота побудована на базі праць Тараса Салиги, який багато досліджував постать Маланюка і його творчість з різних боків. Яскравим свідченням цього є збірка «…І той вогонь, що не згаса…». До книжки увійшли статті Тараса Салиги про Маланюка з його попереднього маланюкознавчого дослідження «Вогнем пречистим» та нові есеї, що відкривають досі невідомі сторінки творчого й особистого життя «князя української поезії», «імператора залізних строф». Книжка складається з прологу і шістнадцяти окремих маланюкознавчих сюжетів: «Духовні виміри Євгена Маланюка: гармонія неспокою», «На площі Софії почує нас Бог», «“Поезія і ніж” та строфи – на шаблі», «Силуети ліричного “я” в історіософській поезії Євгена Маланюка», «…Христос – то чинна путь до Бога: Деякі аспекти образу месії», «В мені молитви сяють…», «Від “Кобзаря” до нації…: Тарас Шевченко у світогляді Євгена Маланюка», «“Semper tiro” з Франкової “академії наук”», «Пантелеймон Куліш та Євген Маланюк: Схоже не в схожому», «“…Завжди напружено, бо завжди проти течій…”: Євген Маланюк та Юрій Липа», «І той вогонь, що не згаса…», «“…Спасибі Вам за Ваше серце, за листи, за слова, що додають сили…”: З епістолярію Є. Маланюка», «Рильський – Маланюк – Сосюра: Спроба ідейно-дискурсивного аналізу», «Молитва Євгена Маланюка до Миколи Зерова», «Євген Маланюк: художня ідентифікація Росії…», «Євген Маланюк і Галичина».Своєрідним двоїстим вступом до книжки є дві передмови. Першу «Вихований Маланюком» написав Григорій Клочек, який висвітлив Маланюкову сторінку в творчості Салиги. Висловивши суб’єктивні погляди загального характеру на стан нашої сучасної науки про літературу, Г. Клочек визначив місце в ній Т. Салиги. Автор передмови зрезюмував маланюкознавче подвижництво Салиги: «Він упряжений в упруги. Тягне плуга сам. Майже сам. І чекає на підмогу. Бо знає, що Євген Маланюк завжди потрібен Україні. Особливо зараз». У пролозі автор настроює читача на сприйняття цілої книжки, пишучи про Євгена Маланюка: «Він повертається до нас. Повертається болем і драмою, сумлінням і могуттю духу… З далеких і найдальших світів, з усіх заокеанських Україн, з чужих материків, з казарм для інтернованих, діаспорного “раю і пекла” повертається додому, в Українську Елладу, класиком художнього слова, “сеньойором” поезії». Таки повертається, і велетенська заслуга в цьому саме професора Салиги. Завершальний розділ книжки присвячений ставленню Євгена Маланюка до Галичини, його ставленню до неї.
З 1991 року бере початок маланюкіана Тараса Салиги, в якій – десятки статей в українській періодиці, першість в упорядкуванні усієї збіркової поезії від “Стилета і стилоса” до “Перстеня і посоха”, монографія “Вогнем пречистим”, зібране невідомої художньої та документальної спадщини Є.Маланюка “Повернення”. Лицем до лиця із улюбленим поетом побачимо Т.Салигу у інших його книгах – чи в “Продовженні”, чи в окремих розділах монографій “Високе світло”, “Імператив”, “Воздвиження храму”.
Наукова чутливість, увага до деталей біографії досліджуваного митця, його текстографії, літературно-політичних контекстів, типологічні зіставлення - методологічна палітра науковця. Портрет Є.Маланюка таким чином розкривається в ідейно-естетичних діалогах із тими постатями, які були для митця знаковими.