Заправлення ниток в швейній машині 876 кл.
Поворотом махового колеса 1 (див. рис. 2) голки 7, 29 піднімають в крайнє верхнє положення і заправляють верхню нитку в ліву голку 7. Для цього з бобіни або котушки проводять нитку в два отвори рамки, розташованої над бобінною стійкою, через отвори в стрижні (на малюнку не показані), через ниткові направляючі отвори 16, 17, між шайбами 13 регулятора натягу і вводять в нитковий направляючий отвір 12. Далі нитку з правої сторони наліво проводять через лівий отвір ниткового направляча 11, вводять в дальні отвори ниткоподавачів 9, 10, зверху вниз проводять в петлю дротяного ниткового направляча 8, заводять за гачок ниткового направляча 30, прикріпленого до голкотримача, і в напрямку від працюючого вводять у вушко голки 7. Голки 7 і 29 встановлюють довгими жолобками до працюючого.
Так само заправляють нитку в праву голку 29. Перш ніж перейти до заправлення нижньої нитки в петляч 5, висувають пластину 23. Прокручуванням махового колеса 1 петляч 5 слід встановити в крайнє праве положення.
Для заправлення нитки в петляч 5, нитку з бобіни або котушки проводять через два отвори в рамці, розташованої над бобінною стійкою, через отвір в стрижні (на малюнку не показані), через ниткові направляючі отвори 19, 20, знизу між шайбами 21 регулятора натягу і вводять в нитковий направляючий отвір 22. Потім нитку через верхній отвір ниткового направляча 2 праворуч і наліво вводять в петлю 25, знизу вгору підводять під праву гілку дротяного ниткового направляча 4 і зверху вниз через ниткоподавач 24 вводять під ліву гілку дротяного ниткового направляча 4. Нарешті нитку вводять в петлю 26, проводять в гачок ниткового направляча 27, а потім послідовно в два отвори петляча 5.
При підніманні лапки 6 вгору, палець 15 піднімає планку 14, і її виступи 18, розсовуючи шайби регуляторів натягу ниток, послаблюють їх тиск на нитки.
39
Процес утворення трьох ниткового плоского ланцюгового стібка.
Процес утворення трьох ниткових плоских ланцюгових стібків типу 402, 403, 406 і 407 має багато спільного з процесом утворення двох ниткового ланцюгового стібка типу 401.
Двох рядні триниткові плоскі стібки типу 402 і 406 відрізняються один від одного формою розкладки нитки петляча, зумовленої траєкторією руху петляча і процесом взаємодії його з іншими робочими елементами. Те ж саме можна сказати і про трьох рядні чотирьох ниткові плоскі стібки типу 403 та 407. Найбільшого поширення набули стібки типу 406 і 407, утворення яких розглянемо.
Утворення двох рядного трьох ниткового плоского стібка типу 406 петлячем, який робить складні просторові рухи (див. рис. 3). Голки 1 і 2, із заправленими в них нитками А1 і А2, здійснюють зворотно-поступальний рух у вертикальній площині (по осі У), а петляч 3, із заправленою в нього ниткою В - складний просторовий рух, що складається з коливних рухів поперек лінії строчки (по осі Z ) і зворотно-поступальних рухів вздовж лінії строчки (по осі X). Голки встановлені на одній лінії вздовж осі Z таким чином, щоб їхні довгі жолобки були повернені до оператора, а вісь вушка голки була спрямована по лінії просування матеріалу 4 (вздовж осі Х). При цьому сторона голок, що має виїмку і короткі жолобки, виявиться спрямованою від оператора в бік просування матеріалу.
Голки вставляються в голкотримач над голковою пластиною таким чином, що ліва голка (якщо дивитися з боку оператора) розташовується завжди нижче правої на величину, яка залежить від відстані між голками. Це обумовлено тим, що при русі вліво петляч перетинає лінію вертикальної осі правої голки раніше, ніж лівою, і, отже, для забезпечення найкращих умов захоплення петель голкових ниток, петля-напуск на правій голці має утворюватися раніше, ніж на лівій. Коли ж петляч рухається вправо (у фазі затягування стібка), ліва нитка має скинутися з носика петляча раніше, ніж права. Тому, наприклад, в машині 876 кл., при відстані між голками 4 мм ліва голка встановлюється нижче правої на 3 мм.
Починаємо розглядати цикл утворення стібка з крайнього нижнього положення голок 1 і 2 (див. рис. 3, а). При цьому петляч 3 повинен знаходитися у крайньому правому положенні, нитки А1 і А2 голок натягнуті так само, як і нитка Б петляча.
При русі голок вгору, їх нитки А1 і А2, утворюють петлі з боку короткого жолобка (див. рис. 3,6), в які послідовно входить носик петляча при його русі вліво. При цьому петляч проходить за голками, якщо дивитися з боку оператора, і як би одягає на себе петлі голкових ниток А1 і А2, одночасно проводячи в них свою нитку Б, яка в цей час витягується з бобіни. Траєкторія руху петляча в горизонтальній площині (вигляд в плані) має еліпсоподібну форму. Тому, здійснюючи коливний рух вперед, петляч, проходячи за голками, має ще невеликий поступальний рух проти напрямку просування матеріалу (на оператора). Щоб при підході до лівої голки петляч своїм тілом не погнув праву голку, його встановлюють в горизонтальній площині під деяким кутом до осі 2 (кут відхилення рівний близько 5 °).
Як тільки голки виходять з матеріалу 4, починається його просування по осі X у напрямку від оператора. При крайньому верхньому положенні голок (див. рис. 3, в) петляч знаходиться в крайньому лівому положенні. У цей період він інтенсивно рухається вздовж лінії строчки (по осі X), проти напрямку просування матеріалу з надітими голковими нитками А1 і А2. Відбувається затягування голкових петель і нитки Б самого петляча у попередній стібок.
При русі голок вниз (див. рис. 3, г), петляч продовжує рухатися поступально вздовж лінії строчки (вісь X) в напрямку на оператора, затягуючи голкові нитки А1 і А2 і виводячи свою нитку Б на лінію руху голок. При цьому він опиняється перед голками, які рухаючись вниз, проколюють матеріал 4 і проводять в нього свої нитки, які змотуються в цей час з бобін для утворення наступного стібка. При подальшому русі вниз, голки, проходячи за петлячем, заколюють його нитку, тобто проходять в трикутник, який утворений самим тілом петляча та його ниткою Б, що йде від попереднього стібка, і петлями своїх ниток А1 і А2. Петляч при цьому рухається вправо, причому його нитка залишається весь час натягнутою, так як її надлишок забирається ниткоподавачем. З моменту входу голок в матеріал просування матеріалу закінчується і зубчаста рейка здійснює холостий хід, повертаючись у вихідне положення під голковою пластиною.
При подальшому русі голок вниз (див. рис. 3, д), петляч продовжує рухатися вправо в своє початкове положення і виходить послідовно з петель голкових ниток А1 і А2, скидаючи їх на свою петлю Б, що висить на голках. Голки, рухаючись вниз, затягують свої петлі, утворені в попередньому стібку, одночасно частково витягають з бобіни нитки для утворення наступного стібка. В момент, коли
40
голки наближаються до свого крайнього нижнього положення, петляч затягує свою нитку Б, рухаючись вправо, одночасно здійснюючи поступальний рух вздовж лінії строчки (по осі X) в напрямку просування матеріалу 4, і повертається у вихідне положення за лінію руху голок. Після цього цикл повторюється.
Остаточне затягування стібка відбувається не відразу, а на другому-третьому циклі, в залежності від товщини, фізико-механічних властивостей матеріалу і необхідної величини затягування стібка. Так, при пошитті білизняних виробів, щоб уникнути стягування матеріалу між рядками, необхідно забезпечити значно меншу величину затягування стібка, ніж при пошитті виробів з більш щільних матеріалів, або під час утворення рельєфних строчок.
Крім налаштування системи ниткоподавача, тривалість і величина затягування стібка забезпечується геометрією пальця голкової пластини і носика петляча. Чим довший палець голкової пластини між голками, тим пізніше буде відбуватися затягування стібка, і чим більший периметр пальця в поперечному перерізі, тим слабкіше буде затягнутий стібок в остаточному вигляді. Особливе значення мають товщина пальця голкової пластини і геометрія його нижньої частини. Для плоско шовних машин, що працюють з довжиною стібка в межах 2-2,5 мм, при пошитті трикотажних виробів рекомендується довжину пальця робити 6-6,5 мм, а товщину - 3 мм.
Конфігурація пальця повинна сприяти безперешкодному сходженню знову сформованих стібків при просуванні матеріалу. Для цього вздовж пальця голкової пластини скоси виконуються з чистотою обробки не нижче 9 класу, а в місцях перегину ниток, щодо кромок голкової пластини, радіуси заокруглень повинні бути не менше 1 мм.
Рисунок 3. Процес утворення трьох ниткового плоского ланцюгового стібка.
Висновок: Під час проведення лабораторної роботи було досліджено будову та роботу механізмів спеціальної швейної машини 876 кл., набуто практичних навичок по заправленні нитками та налагодженню на задані технологічні параметри роботи.
41
ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ТА КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ РІВНЯ ЗНАНЬ ПО ЛАБОРАТОРНІЙ РОБОТІ № 25.
1. Блок питань оцінювання знань для отримання оцінки «задовільно» (3).
1. Охарактеризуйте призначення та будову деталей механізму голки швейної машини 876 кл.
2. Охарактеризуйте призначення та будову деталей механізму петляча швейної машини 876 кл.
3. Охарактеризуйте призначення та будову деталей механізму переміщення матеріалу
швейної машини 876 кл.
2. Блок питань оцінювання знань для отримання оцінки «добре» (4).
1. Охарактеризуйте принцип роботи та перетворення рухів в механізмі голки швейної
машини 876 кл.
2. Охарактеризуйте принцип роботи та перетворення рухів в механізмі петляча швейної
машини 876 кл.
3. Охарактеризуйте принцип роботи та перетворення рухів в механізмі переміщення матеріалу
швейної машини 876 кл.
3. Блок питань оцінювання знань для отримання оцінки «відмінно» (5).
1. Накресліть кінематичну схему механізму голки швейної машини 876 кл., вкажіть на ній деталі,
місця регулювань та опишіть умови на їх проведення.
2. Накресліть кінематичну схему механізму петляча швейної машини 876 кл., вкажіть
на ній деталі, місця регулювань та опишіть умови на їх проведення.
3. Накресліть кінематичну схему механізму переміщення матеріалу швейної машини 876 кл.,
вкажіть на ній деталі, місця регулювань та опишіть умови на їх проведення.