1.1.2 Завдання технічного діагностування автомобілів

Основними завданнями діагностування є:

- контроль технічного стану, а саме перевірка справності і працездатності автомобіля в цілому і (або) його складових частин зі встановленою вірогідністю правильності діагностування:

- пошук дефектів, які порушують справність і (або) працездатність автомобіля;

• збір початкових даних для прогнозування залишкового ресурсу або вірогідності безвідмовності роботи автомобіля в міжконтрольний період.

Завданням діагностування є розпізнати технічний стан в умовах невизначеності з мінімальними матеріальними й енергетичними втратами.

Щоб чіткіше уявити ділянку, що охоплюється технічною діагностикою, розглянемо три типи завдань для визначення стану об'єктів діагнозу. До першого типу належать завдання для визначення стану, у якому перебуває об'єкт у сучасний момент часу (завдання діагнозу - від греч. diagnosis - розпізнавання, визначення), до другого - завдання для передбачення стану, у якому виявиться об'єкт у який-небудь майбутній момент часу (завдання прогнозу - від греч, (diagnosis - передбачення), до третього - завдання для визначення стану, у якому був об'єкт у який-небудь момент часу в минулому (завдання генезису - від греч. diagnosis - походження, виникнення). Завдання першого типу належать до технічної діагностики, другого - до технічної прогностики (або, як частіше говорять, до технічного прогнозування), а третього - до технічної генетики.

До завдань технічної прогностики належать, наприклад, завдання, пов'язані з визначенням терміну служби об'єкта або із призначенням періодичності ТО й ремонтів. Вирішують ці завдання, визначаючи можливі або ймовірні еволюції стану об'єкта, які починаються в сучасний момент часу.

Завдання технічної генетики виникає, наприклад, у зв'язку з розслідуванням аварій І їхніх причин, якщо дійсний стан об'єкта відрізняється від стану, у якому він був у минулому у результаті появи першопричини аварії. Вирішують ці завдання, визначаючи можливі або ймовірні передісторії, які ведуть до дійсного стану об'єкта.

Отже, знання стану об'єкта в даний момент часу обов'язкове як для прогнозу, так і для генезису. Тому технічна діагностика є основою для прогнозування й генетики.

У багатьох випадках треба переконатися в тім, що об'єкт справний, тобто в ньому немає жодної несправності. Це перевірка справності об'єкта. Наприклад, на етапі виробництва перевірка справності дає можливість довідатися, чи має об'єкт дефектні компоненти (деталі, елементи, вузли, блоки й ін.). а їхній монтаж - помилки. Перевірка справності лежить в основі діяльності виробничих відділів технічного контролю, в умовах ремонту перевірка справності дає можливість переконатися, чи змішенні під час ремонту всі несправності.

На етапі експлуатації при ТО об'єкта перед застосуванням його по призначенню або після такого застосування в ряді випадків треба переконатися, чи може автомобіль виконувати всі функції, передбачені алгоритмом його функціонування. Це перевірка працездатності об'єкта, що може бути менш повною віл перевірки справності, тобто може залишати невиявленими несправності, які не перешкоджають застосуванню об'єкта по призначенню.

На етапі експлуатації в процесі виконання об'єктом його алгоритму функціонування часто треба перевіряти правильність функціонування об'єкта, тобто стежити за тим, щоб не виникли в об'єкті несправності, які піднімають його нормальну роботу в даний момент часу. Перевірка функціонування дає можливість запобігти неприпустимим для нормальної роботи об'єкта впливу несправностей, які виникають у процесі використання об'єкта по призначенню. Перевірка правильності функціонування менш повна, чим перевірка працездатності, тому що інформує тільки про те, що об'єкт правильно функціонує в певному режимі роботи в даний момент часу. Інакше кажучи, у правильно функціонуючому об'єкті можуть бути несправності, які не дають йому можливості правильно працювати в інших режимах. Працездатний об'єкт правильно буде функціонувати у всіх режимах і протягом усього часу його роботи. Таким чином, справний об'єкт завжди працездатний і правильно функціонує, а неправильно функціонуючий об'єкт завжди непрацездатний і несправний. Правильно функціонуючий об'єкт може бути непрацездатним й, отже, несправним. Працездатний об'єкт також може бути несправним.

Одне з найважливіших завдань діагнозу стану об'єкта - пошук несправностей, тобто виявлення місця й причин виникнення несправностей. Після усунення несправностей об'єкт може бути справним, працездатним або правильно функціонуючим.

Справні й всі несправні стани об'єкта створюють багато його технічних станів. Завдання перевірки справності, працездатності, правильності функціонування й пошуку несправностей є окремими випадками загального завдання діагнозу технічного стану об'єкта.

Елементи діагностування

На стадії розробки автомобіля встановлені такі елементи діагностування:

• вид, періодичність і об'єм діагностування залежно від умов і специфіки експлуатації;

• правила і послідовність діагностування;

• номенклатура діагностичних параметрів і якісних ознак, які характеризують технічний стан автомобіля і забезпечують пошук можливих дефектів;

• номінальні, допустимі, граничні значення структурних діагностичних параметрів і залежності значень параметрів від нароботки автомобіля;

• вимоги до точності вимірювання параметрів;

• номенклатура засобів діагностування і режими роботи автомобіля і його складових частин;

• вимоги до контролепридатності автомобіля;

• вимоги до техніки безпеки роботи.

Автотранспортне підприємство організовує і проводить діагностування автомобіля перед введенням в експлуатацію, в процесі експлуатації відповідно до рекомендацій автомобільних заводів-виробників і керівних документів, що діють.Результати кожного діагностування автомобіля заносять до діагностичної карти.

Діагностична карта автомобіля містить всі дані про автомобіль і включає 43 позиції контролю різних його систем і вузлів. Містить інтегровану систему рекомендацій по ремонту і профілактиці систем і вузлів автомобіля і може служити як привід для обговорення заходів по ремонту і технічному обслуговуванню автомобіля, а також використовуватися як самостійний документ, бути приводом для обговорення ціни автомобіля між покупцем і продавцем автомобіля, для визначенні його технічного стану. В кінці документ також має найважливішу приписку, що захищає автосервіс від можливих проблем, пов'язаних з ремонтом автомобіля за наслідками його діагностики.

За результатами діагностування ухвалюють рішення щодо можливості подальшої експлуатації автомобіля з призначеним ресурсом після проведення ТО або про потреби ремонту. Об'єм робіт, які підлягають виконанню при ТО і ремонті, визначають на основі діагностування.

Основним документом для організації технічного діагностування при експлуатації і ремонті автомобіля є «Інструкція з експлуатації» або «Інструкція по технічному обслуговуванню автомобілів і машин».

У ОАО АТП розрізняють такі види діагностування рухомого складу: загальне діагностування Д-1 з періодичністю ТО-1 (як частина його об'єму), призначене головним чином для механізмів, які гарантують безпеку руху; поглиблене діагностування Д-2, яке роблять за один-два дня до ТО-2 для виявлення потреби в ремонті агрегатів автомобіля і причин зниження потужності двигуна і економічних показників. Крім того, Д-1 застосовують для завершальної діагностики механізмів автомобіля після ТО-2 і ПР, Д-2 - для уточнення потреби у великому ПР і перевірках якості його виконання.

Комплексне вирішення технологічних процесів ТО-1, ТО-2 і ПР з діагностикою Д-1 1 Д-2 показано на мал. 1.1, а 6. Тут всі технологічні потоки умовно вирішуються тільки через зону очікування (можливі і прямі переміщення між ділянками ТО. ГІР і діагностики).

Технічний стан об'єкту діагнозу визначають за допомогою контрольно- діагностичних засобів. Технічний діагноз - результат діагностування. Система діагнозу - взаємодія між собою об'єкту діагнозу і контрольно-діагностичних засобів.

Система діагнозу це взаємодія, яка являє собою процес подачі на об'єкт діагнозу багаторазових дій (початкових сигналів) і багаторазову зміну і аналіз відповідей (початкових сигналів) об'єкту на ці дії. Дії на об'єкт можуть поступати від контрольно-діагностичних засобів або зовнішніх (щодо системи діагнозу) сигналів, які визначаються робочим алгоритмом функціонування об'єкту.

Рис. 1.1 Схема загального технологічного процесу автотранспортних підприємств при роздільному (а) і сумісному (б)розміщенні Д-1