2.3.3 Діагностика системи живлення

Технічний стан елементів системи живлення і якість вживаного палива істотно впливають на такі показники роботи двигуна, як потужність, надійність і можливість швидкого запуску. Крім того, несправності в системі живлення викликають погіршення паливної економічності автомобіля і значно збільшують витрати на його експлуатацію.

До несправностей системи живлення відносяться, а також несправності інших конструктивних елементів системи, зокрема:

• зниження продуктивності паливного насоса (насос не створює робочого тиску);

• засмічення паливного фільтру;

• засмічення (деформація) зливного паливопровода;

• негерметичність системи.

Несправності паливної системи можуть бути діагностовані по зовнішніх ознаках. Такими ознаками с перебої в роботі двигуна (утруднений пуск, нестійкий холостий хід, зниження потужності) і підвищена витрата палива. Наявність запаху бензину в салоні автомобіля і за його межами, а також відповідні патьоки палива свідчать про негерметичність системи.

Визначення несправностей системи уприскування доцільно проводити після діагностування інших елементів паливної системи.

Зовнішні ознаки і відповідні ним несправності паливної системи

Ознаки Причини

утруднений пуск двигуна; зниження продуктивності паливного насоса

двигун не розвиває засмічення паливного фільтру

номінальної потужності

перебої в роботі двигуна на засмічення(деформація) зливного всіх режимах паливопроводу

(пуск, холостий хід, рух);

підвищена витрата негерметичність системи живлення

палива;

нестійкий холостий хід несправності карбюратора, ПНВТ та інших

приладів системи живлення

В процесі експлуатації автомобілів відхилення в роботі системи живлення можуть бути виявлені водієм при запуску двигуна і його нестійкій роботі на різних режимах, по запаху бензину або наявності печі, підвищеній витраті палива. Перевірка економічності автомобіля в дорожніх умовах проводиться при русі повністю прогрітого і навантаженого автомобіля на прямій дорозі з постійною швидкістю 80 км/г на ділянці 3-5 км. сухого, рівного, горизонтального асфальтованого шосе. Бензин подається в карбюратор із спеціально встановлюваного на автомобіль мірного бачка. Кількість палива, витраченого) на мірній ділянці, визначається зважуванням мірного бачка до і після випробувань. Для отримання точнішого результату, випробування зазвичай проводяться у взаємно протилежних напрямах. Якщо контрольна витрата палива не перевищує відповідні значення, це свідчить про справність двигуна. В зимовий час витрата палива може бути підвищена до 10%. В умовах повсякденної експлуатації за наявності підйомів, спусків, поворотів, перешкод, що примушують знижувати швидкість, гальмувати, знов розгнитися і тому подібне), експлуатаційна витрата палива завжди перевищує контрольний. Контрольна витрата використовується лише для перевірки технічного стану автомобіля (звідси і його назва). Діагностування системи живлення утруднене з тієї причини, що в більшості випадків один з діагностичних параметрів може відображати вплив декількох несправностей. Наприклад, зміна витрати палива може відбуватися при порушеннях в КШМ, газорозподільному механізмі, системі запалення, порушеннях в трансмісії і ходовій частині. Щоб у такому разі зробити правильний висновок про стан тієї або іншої системи, необхідно знати стан кожній з них.

Загальний технічний стан системи живлення двигуна перевіряють з використанням різноманітних витратомірів, принцип дії яких полягає у вимірюванні об'єму споживаного палива, його маси, швидкості потоку палива тощо. Вони часто входять у комплект тягових стендів або виконуються окремим блоком. У витратомірах можуть застосовувати такі основні типи давачів: а) колбовий (об'ємний); б) ротаметричний; в) поршневий; г) струминний (мехатронний); д) тахометричний (турбінний); є) тахометричний (кульковий); є) вихровий; ж) тепловий (калориметричний); з) тепловий (термоанемометричний); и) ультразвуковий (рис.7.4.). Давач ротаметричного витратоміра (рис.7.4. б), наприклад, виконаний у вигляді конічної трубки, в середині якої розміщено поплавок 1 (тіло обтікання), який підтримується у стані рівноваги. Рівновага поплавка підтримується автоматично потоком рідини, яка рухається вниз за рахунок зміни площі прохідного перерізу трубки. Перетворення переміщення поплавка ротаметра у електричний сигнач може здійснювати індуктивний перетворювач 2 з поздовжнім переміщенням якоря або ємнісний перетворювач.

Рис.2.18 Схеми давачів витратомірів палива:

а) 1 - розширювальний бачок; 2 - триходовий кран; З - мірна колба; 4 - контрольні риски об'єму палива; б) 1 -поплавок; 2 - індуктивний перетворювач; в) 1 - корпус; 2 - поршень; 3 -з'єднувальна трубка; 4 - корпус золотника; 5 - золотник; г) І - паливопровід; 2 -нерухомий електрод: З - рухомий електрод; д) І - турбінка; 2 - індуктивний перетворювач; є) 1 - індуктивний перетворювач; 2 - кулька; є) 1 - корпус; 2 -циліндр; З - отвори у циліндрі; 4 - давач зусилля або переміщення; 5 - перегородка; 6 - завихрення, які утворює циліндр; ж) І - термоперетворювачі; 2 - нагрівач; з) 1 - плівковий термоанемометр; и) І - п'єзоперетворювачі; 2 – звук оводи

Діагностика системи живлення двигуна за вмістом шкідливих речовин у відпрацьованих газах

Не заглиблюватимемося в екологічні аспекти вихлопних газів, яку шкоду вони приносять життю людей і планеті в цілому. І так всім зрозуміло, що чим менше викид газів з вихлопної труби, тим краще для здоров'я. Чого не скажеш про автомобіль - чим більше обмежуємо викид газів, тим все гірше він їде. Але в цій зв'язці існує не прямолінійна залежність.

Для діагностики застосовуємо 4-х компонентний газоаналізатор, який визначає склад газів:

• вуглеводні СН (РРМ) - це компоненти незгорілого палива. Підвищений вміст СН може виникнути із-за багатої суміші, великого споживання масла через циліндропоршневу групу, неполадки в системі запалення (пропуски займання);

• окисел вуглецю СО (%) - хімічна сполука, що вступає в реакцію з киснем, дає двоокис вуглецю Со2. Підвищений вміст СО може виникнути із-за засмічення повітряного фільтру, підвищений тиск палива, і багато інших несправностей, в результаті яких виникає багата суміш;

• двоокис вуглецю Со2 (%) - результат з'єднання вуглецю з палива з киснем повітря. Високі свідчення свідчать про хорошу роботу двигуна (більше і 2%). Низький рівень говорить про те, що є неполадки - бідна або багата суміш.

• кисень 02 (%) - в двигуні бере участь при згоранні і вступає в реакцію з паливом. Чим нижче рівень кисню у вихлопних газах (0,5%), тим краще відбувається процес згорання. Вищі значення показують на бідну суміш і неефективність процесу згорання.

Які повинні бути свідчення? Найправильніше користуватися інструкціями заводу - виробника на даний автомобіль, але в принципі все можна розділити на дві частини - з каталізатором і без каталізатора.

Підвищений вміст СН - в більшості випадків це пропуски в системі запалення, паливо не згорає і проходить у вихлопну трубу. Можливі несправності:

• брудні свічки;

• несправна котушка або модуль запалення;

• неправильний кут випередження запалення;

• несправність високовольтних проводів;

• Ще одна причина - дуже бідна суміш, яка погано запалала. При цьому потрібно шукати несправності, що впливають на склад суміші - підсос повітря, малий тиск бензонасоса, забруднення форсунок, несправність датчиків температури двигуна або витрати повітря.

	Моделі без каталізатора	Моделі з каталізатором
CH (РРМ)	не більше 300	менше 50
СО (%)	1-2	0,3-0,5
O2 (%)	0-2	0-2
СО2 (%)	від 12 і більш	від 12 і більш

• підвищений тиск палива;

• забитий повітряний фільтр;

• ллють форсунки (не може закритися клапан);

• несправні датчики масової витрати, тиску, температури. Підвищений вміст 02 - індикатор роботи двигуна на збідненій суміші см мал.

Зміст Со2 - міра ефективності процесу згорання палива в двигуні. При стехіометричному складі змішай (І4,7:1) зміст Со2 максимальне і складає 12-17%. При бідній або багатій суміші Со2 знижується см рис. Але для точнішого визначення складу суміші потрібно враховувати свідчення, СН і 02.

Приклад діагностичного газоаналізатора ОСА 1500 надано у додатку