- •1.Сучасний стан розвитку туризму в Україні
- •2.Розвиток міжнародного туризму
- •3.Суть та значення науково-технічних нововведень в туризмі
- •1.Теорія інноваційного розвитку радянського дослідника м.Д.Кондратьєва
- •2.Теорія інноваційних процесів американського економіста й.А.Шумпетера
- •3. Ідеї ф.Тейлора у становленні у становленні теорії інноваційного розвитку
- •1.Класифікація інновацій в туризмі за сферою застосування
- •2.Характеристика інновацій за масштабами поширення
- •3.Форми організації інноваційного процесу
- •4.Життєвий цикл інновацій
- •1.Нововведення та інноваційна діяльність
- •2.Державна інноваційна політика та інноваційна інфраструктура
- •3.Інноваційний потенціал та інноваційні програми в туризмі
- •4. Об єкти інноваційної діяльності в туризмі
- •1.Нові форми управління в туризмі: управління за контрактом, ділове партнерство, синдиціювання, корпоратизація, альянс.
- •2. Моніторинг інновацій та його особливості в туризмі
- •3.Джерела інноваційних можливостей та формування інноваційної політики.
- •1.Цілі та принципи діагностування інноваційного потенціалу туристичного підприємства
- •2.Методика діагностування інноваційного потенціалу
- •3.Динамічне моделювання туристичного бізнесу
- •4.Управління інноваціями та управління знаннями
- •1.Вплив політичної, економічної та соціальних сфер на інноваційний процес в туризмі
- •2.Регулювання інноваційної діяльності у технологічно-розвинених країнах світу
- •3.Роль Всесвітньої туристської організації в стимулюванні і поширенні інновацій
- •1.Методи та інструменти державного регулювання інноваційної діяльності
- •2.Державна підтримка і стимулювання інноваційних процесів
- •3.Система державного регулювання інноваційних процесів в Україні
- •4.Напрями інноваційної стратегії сталого розвитку туризму
2. Моніторинг інновацій та його особливості в туризмі
Моніторинг інновацій – це безперервне комплексне спостереження і контроль за створенням, впровадженням, поширенням і використанням інновацій.
Вхідна інформація моніторингу заходів державної інноваційної політики поділяється на дві частини: – дані про зміст заходів державної інноваційної політики;– показники, що характеризують наслідки реалізації заходів інноваційної політики.
Метою створення системи моніторингу державних цільових програм різного рівня є інформаційна підтримка управління процесами формування, реалізації та контролю за виконанням державних цільових програм засобами інформаційних комп’ютерних технологій на основі створення і впровадження моніторингу державних цільових програм, виконання аналізу та підготовки необхідних управлінських рішень і рекомендацій щодо вдосконалення законодавчої і нормативної бази у цій сфері.
До структури системи моніторингу входять: – блок збирання та попереднього аналізу інформації; – блок формування та актуалізації баз даних; – блок розробки інтерфейсу користувача та підтримки функціонування системи моніторингу; – блок комп’ютерного аналізу інформації та моделювання варіантів рішень щодо оцінки та прогнозу стану управління державними цільовими програмами.
Об’єктів спостереження, тобто їх моніторингу, може бути безліч. Наприклад, моніторинг забруднення навколишнього середовища, моніторинг і захист гідросфери, моніторинг впровадження певного закону і наслідків від його дії, моніторинг окремих соціальних процесів, моніторинг громадської думки населення, моніторинг соціально-економічного розвитку регіонів, моніторинг економіки тощо.
3.Джерела інноваційних можливостей та формування інноваційної політики.
У науковій літературі існує велика кількість підходів до цієї проблеми,
але більшість дослідників схиляється до думки, що головними причинами і
джерелами інноваційних ідей є: Неожиданное событие, которым может быть неожиданный успех, неожиданная неудача; Несоответствие между реальностью, такой, каковой она является, и её отражением во мнениях и в оценках людей; Изменение потребностей производственного процесса; Изменения в структуре отрасли или рынка; Демографические изменения; Изменения в восприятии и в ценностных установках; Новые знания, научные и ненаучные.
Інноваційна політика є складовою загальної стратегії підприємства і сприяє впровадженню в практику її основних вимог. Мета і пріоритети технічного розвитку визначаються відповідно до загальної стратегії підприємства на тому чи іншому етапі його функціонування.
Інноваційна політика (конкретні стратегічні напрями технічного розвитку підприємства) може здійснюватись в таких напрямах: поліпшення якості продукції; забезпечення конкурентоспроможності продукції на світовому і вітчизняному ринках; впровадження ресурсозберігаючих технологій; поліпшення загальних умов праці; скорочення витрат ручої праці; екологізація виробництва в межах сучасних вимог до охорони навколишнього середовища
Методика діагностування інноваційного потенціалу