1.Теорія інноваційного розвитку радянського дослідника м.Д.Кондратьєва

Досліджуючи кризи та кризові явища в економіці, М. Д. Кондратьєв висунув теорію великих циклів економічної кон'юнктури, яка нині відома як «теорія довгих хвиль Кондратьєва». Для виявлення великих циклів було зібрано та використано фактичний матеріал, який характеризував результати діяльності таких країн світу як Англія, Франція, Німеччина і США за період понад сто років за значною кількістю показників, серед яких основними можна виділити такі як: динаміка цін, заробітна плата, відсоток на капітал, зовнішньоторговельний обіг, виробництво основних видів промислової продукції тощо. Результатом проведених досліджень і аналізу було доведено наявність циклічності хвиль довжиною в 50-60 років. Кожна з таких хвиль має чотири фази - дві з них характеризують піднесення, а дві - занепад.

Також в результаті проведеного дослідження було установлено, що напередодні фаз піднесення хвилі кожного великого циклу обов'язково виникають значні зміни в економічному житті суспільства, що може бути проявлено в значних змінах техніки, виробництва, виникненні нових ринків збуту. Крім того, М. Д. Кондратьєв зазначав, що на стадії «піднесення» хвилі характеризують нестабільність в суспільстві, а саме: політичні проблеми, революції, соціальні збурення тощо; при такій стадії хвилі як «занепад», відбувається активізація інноваційної діяльності, пожвавлення у створенні нових робочих місць, нових галузей економіки і видів економічної діяльності, змінюється технологічна парадигма, що стає передумовами подолання кризи.

М. Д. Кондратьєвим було виділено три типи хвиль, які мають вплив на економічну кон'юнктуру (короткі - близько 3 років, середні - коливаються близько 15 років, довгі - наближаються до 60 років). Тобто, при побудові механізму і системи регулювання економіки необхідно брати до уваги та враховувати часовий фактор, спостерігати за розвитком кризових явищ, оскільки такі заходи дадуть можливість скоротити витрати на відновлення рівноваги і замінити одну парадигму на іншу - більш ефективну, що сприятиме подоланню кризи.

Існує ієрархія рівноваги економіки, на яку мають вплив ряд факторів, тобто інноваційні процеси, що мають місце в економічній системі необхідно пов'язувати з різними кон'юнктуроутворюючими факторами. 

Варто зауважити, що М.Д. Кондратьєв до основних характеристик великих циклів відносив науково-технічні винаходи, відкриття, зміни технологічного устрою, оскільки всі ці складові мають вплив на соціально-економічне життя суспільства, утворення нових ринків і т.д. Науково-технічна революція розглядалася як основа циклу, а згідно теорії «інноваційних пакетів» нововведення розподіляються в часі нерівномірно і з'являються групами.

2.Теорія інноваційних процесів американського економіста й.А.Шумпетера

3. Ідеї ф.Тейлора у становленні у становленні теорії інноваційного розвитку

Щоб управляти інноваційною діяльністю, чітко сформулювати цілі управління, поставити реальні для виконання завдання, оцінити можливі варіанти, сформувати організаційні та виробничі структури, необхідний особливий вид професійної діяльності - інноваційний менеджмент. В загальному розумінні інноваційний менеджмент - це сукупність науково обґрунтованих принципів, форм, методів, прийомів і засобів управління інноваціями у сфері їх створення, освоєння у виробництві і просуванні на ринок з метою отримання прибутку.

Як самостійна область наукових знань інноваційний менеджмент сформувався у другій половині XX ст. як функціональної частини загального менеджменту. Засновником теорії і практики наукового управління є американський вчений Ф. Тейлор (1856-1915). Наукове управління, на його думку, - це насамперед засіб, що дозволяє економити працю. Ф. Тейлор вивів загальні принципи наукового управління: необхідно здійснювати поділ праці; планувати виробничі завдання для різних категорій працівників; вимірювати, коригувати і стимулювати працю виконавців будь-якого рангу; враховувати індивідуальні здібності членів трудового колективу; при прийнятті управлінського рішення менеджеру слід бути беззаперечним і об'єктивним. Він повинен використовувати різноманітні форми і методи мотивації праці.

Ф. Тейлор, як дослідник, що вивчав виробничі процеси; встановлював раціональні прийоми виконання трудових операцій; обґрунтовував норми часу для виробничо-промислового персоналу; розробляв різні інструкції та вказівки, які регламентують організацію виконання трудових операцій; впровадив у практику навчання робітників раціональним прийомам праці.

Види інновацій в туризмі та їх класифікація