8. Робота відеосистем в текстових режимах

В текстових режимах встановлюється наступна відповідність між відеопам'ятю і зображенням на екрані: в початку пам’яті записуються дані о символі, що знаходиться на першій строчці в лівому кутку, потім дані об решті символів першої строки, потім дані о символах 2 строки починаючи зліва і т.д. При виводі текса різні відео системи працюють однаково. Для екрана відводиться 4000 байт, так що на кожну з 2000 позицій екрана (25 строк* 80 символів) приходиться 2 байта. Перший байт місить код ASCII символу. Апаратура дисплея змінює номер коду ASCII в пов'язаний з ним символ і відправляє зображення на екран. 2-й байт(байт атрибутів) містить інформацію про те, як повинен бути виведений даний символ. Для монохромного дисплея він установлює, чи буде даний символ підкреслений, виділений яскравістю чи негативом і т.д. В кольорових системах байт атрибутів установлює основний і фоновий кольори символу, а також ознаку його мерехтіння.

Відеоатрибути символів. Адаптери MDA і CGA. Кольоровий адаптер може виводити в кольорі як символ, так і всю область, відведену даному символу. Монохромний адаптер обмежений тільки чорним і білим кольором, але він може генерувати підкреслені символи, чого не може кольоровий адаптер. Адаптер EGA. В 16-кольорових текстових режимах в адаптері EGA діє такий самий формат атрибутного байта, що і в адаптері CGA. Проте в адаптері EGA введені додаткові зміни 4-бітних значень кольорів переднього плану і фону. Кожне 4-бітне значення маскується молодшими бітами регістру розширення кольорової площини в атрибутному контролері; отримане після цього 4-бітне значення обирає 1 з 16 регістрів палітри. Адаптери VGA і SVGA. В адаптері VGA емалюється дешифрування атрибутів адаптера EGA, але разом з 16 регістрами палітри мається ЦАП зі своїми 256 регістрами кольору PEL. Тому зміст обраного регістра палітри подається як індекс ЦАП і обираємий регістр кольору визначає кінцевий колір символу/фона.

8. Робота відеосистем в графічних режимах

В цьому режимі кольорове значення кожного пікселя зберігається як один чи декілька біт в відео буфері і зчитується(переноситься) на екран, можливо, з додатковими табличними змінами. Графічний режим часто називають режимом з адресацією всіх точок. Якщо в відео буфері пік сель кодується n бітами, одночасно на екрані можна спостерігати 2ⁿ кольорів. За допомогою спеціальних схем індексування кольору n-бітний код може розширюватися до m біт. В різних відео режимах використовується представлення 1,2,4,8,16 і 24 біт на піксель.

Режим 1 біт на піксель. Монохромний графічний режим 06h. Два кольори(чорний і білий) вимагають тільки 1 біт пам’яті для кожної точки на екрані. Використовується лінійна організація відеопам’яті.

Режим 2 біт на піксель. Колір 1 пікселя задається 2 бітами. Перший байт буфера містить інформацію про 4 найлівіші точки строки 0. Другий байт буфера містить інформацію про наступний сегмент строки і т.д. 4 можливі комбінації цих бітов являють собою один фоновий і 3 основних кольори.

Режим 4 біт на піксель. В даному режимі код кольору має ту саму розрядність, що і в текстових режимах, тому код кольору відеопам’яті містить індекс регістра палітри контролера атрибутів, який зберігає істинний 6-бітний колір пікселя.

Режим 8 біт на піксель. Код кольору відеопам’яті містить індекс регістра PEL блока цифро-аналогового перетворювача, який зберігає істинний 18-бітний колір пікселя.

Режим 16 і 24 біт на піксель. Дані режими високого кольорового розширення з’явились в сучасних адаптерах SVGA. Використовується лінійна організація відеопам’яті, індексація кольору не застосовується. Код кольору з відеопам’яті подається безпосередньо на цифро-аналоговий перетворювач.

Позиція пікселя на екрані характеризується екранними координатами (x,y), причому х – номер пікселя в строчці(нумерація зліва направо), а у- номер строки (нумерація зверху вниз). Початок системи координат(0;0) відповідає верхньому лівому кутку екрана. При програмуванні відео систем виникає необхідність перетворень координат екрана(х,у) в відповідаючу їм адресу відео буфера(байт і біти).