Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Тема об.фонди.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
164.35 Кб
Скачать

2. Фонди обігу і обігові кошти підприємства.

Поряд з оборотними фондами, які функціонують у сфері виробництва продукції, процес її реалізації забезпечуються фондами обігу. До фондів обігу належать:

Фонди обігу

  • Готова продукція на складах підприємства

  • Готова продукція, яка відвантажена і знаходиться в дорозі

  • Грошові кошти на розрахунковому та інших рахунках

  • Грошові кошти у незавершених розрахунках

  • Дебіторська заборгованість

  • Готівка в касі

Сукупність грошових коштів підприємства, вкладених в оборотні фонди і фонди обігу, становлять оборотні кошти підприємства.

Оборотні кошти поділяються на нормовані і ненормовані. До нормованих належать всі оборотні фонди та готова про­дукція на складах підприємства. До ненормованих належать: відвантажена готова продукція, готівкові і безготівкові гро­шові кошти підприємства, дебіторська заборгованість.

Структура оборотних коштів характеризується спів­відношенням окремих елементів у загальному її обсязі, яке виражається у відсотках. Ця структура може бути досить різною залежно від галузі, до якої належить підприємство, але в цілому по промисловості 2/3 оборотних коштів аван­сується в оборотні фонди, а 1/3 - у фонди обігу.

За джерелами формування оборотні кошти підприєм­ства поділяються на:

• власні;

• залучені.

Власні оборотні кошти - це ті, які виділені підприємст­ву при його створенні і поповнені згодом за рахунок прибут­ку, а також внаслідок використання стійких пасивів (тих грошових коштів, які є тимчасово вільними і використову­ються в господарському обороті підприємства - резерв майбутніх платежів, внески на соціальне страхування, за­боргованість по заробітній платі та ін.).

Залучені оборотні кошти - це кредити банків, креди­торська заборгованість та інші пасиви.

Оборотні кошти підприємства перебувають у безперерв­ному русі, переходячи із однієї стадії кругообігу в іншу. Оборот оборотних коштів, виміряний у часі, називається їх оборотністю.

В загальному вигляді кругообіг оборотних коштів мож­на представити схемою:

Г – ВЗ – НЗВ - ГП – Г

І ІІ ІІІ

На І стадії оборотні кошти змінюють грошову форму на товарну (виробничі запаси); на II стадії йде процес спожи­вання предметів праці у виробництві і їх перетворення у готову продукцію, включаючи стадію незавершеного вироб­ництва. На ІІІ стадії обігові кошти у формі готової продук­ції вступають у сферу обігу і знову перетворюються на грошову форму.

Економічне значення оборотності полягає в тому, що від неї залежить величина необхідних підприємству сум гро­шових коштів для здійснення процесу виробництва і реалі­зації продукції.

Показниками оборотності оборотних засобів є:

• коефіцієнт оборотності;

• коефіцієнт завантаження;

• тривалість одного обороту.

Коефіцієнт оборотності об) показує кількість оборотів за рік і визначається відношенням реалізованої за рік про­дукції (РП) до середньорічного залишку нормованих обо­ротних коштів (Sноз):

Коб = РП , оборотів/рік

Sноз

Середньорічний залишок нормованих оборотних коштів (Sноз) можна знайти із залежності:

Sноз = S1 + S2... S12 , грн.,

де S1+S2...S12 - середньомісячні залишки нормованих оборот­них коштів, грн.

Середньомісячний залишок нормованих оборотних засо­бів

(Sноз.міс) обчислюється:

Sноз.міс = Sn+Sк , грн.,

де Sn, SKвідповідно залишок нормативних оборотних коштів на початок і кінець місяця, грн.

Якщо відомі суми нормованих оборотних коштів на пер­ше число кожного місяця, то Sноз можна обчислити:

1 1

Sноз.=2 S1 + S2+...+ 2 S13, грн.,

12

де S1,S2,...S13 - відповідно залишки нормованих оборотних засобів на перше число кожного місяця розрахункового пе­ріоду, включаючи перше січня наступного року, грн.

Коефіцієнт завантаження (Кзав) - величина, обернена коефіцієнту оборотності:

Кзав = Sноз.

РП

Цей показник показує, скільки оборотних коштів підпри­ємства припадає на одну гривню реалізованої продукції.

Тривалість обороту (Тоб) показує тривалість одного обороту оборотних коштів, у днях, і визначається:

Тоб = 360 , дні.

Коб

Суму вивільнених у результаті прискорення оборотно­сті оборотних засобів (SH03) можна обчислити за формулою:

Sноз = РПзв х (Тоб.баз – Тоб.зв), грн.,

360

де РПзв - обсяг реалізації у звітному році, грн.;

Тоб.баз, Тоб.зв - середня тривалість одного обороту оборотних

засобів відповідно у базовому і звітному роках, днів.

Оборотність оборотних засобів безпосеред­ньо впливає на кінцеві результати роботи підприємства, зокрема приріст прибутку на рівень рентабельності.

Сума приросту прибутку (збитків) (ΔП), одержаного за

рахунок зміни оборотності оборотних засобів може бути розрахована за формулою:

П = Пр.баз х РПзв х Sбаз – Пр.баз, грн.,

РПбаз Sзв

де Пр.баз - прибуток від реалізації продукції у базовому році, грн.;

Sбаз, Sзв - відповідно середньорічні залишки нормованих оборотних засобів у базовому і звітному роках, грн.;

РПбаз - обсяг реалізації у базовому році, грн.

Вплив використання оборотних засобів на рівень рента­бельності визначається за формулою:

Р = Пбал.зв х 100 - Рзв,%

Sсер.зв+ Sзв - Sноз

де Р - зміна рівня загальної рентабельності за рахунок змі­ни середніх залишків нормованих оборотних засобів, %;

Пбал.зв- балансовий прибуток у звітному році, грн.;

Sсер.зв - середньорічна вартість основних виробничих фон­дів у звітному році, грн.;

Рзв - загальна рентабельність виробництва у звітному році, %.

Ефективне використання оборотних коштів є важливим завданням підприємства і повинно забезпечуватись приско­ренням їх оборотності на всіх стадіях кругообігу.

На стадії створення виробничих запасів - раціональне використання матеріальних ресурсів, удосконалення норму­вання, ліквідація наднормативних запасів, налагодження ро­боти транспорту, оптимальний вибір постачальників та ін.

На стадії незавершеного виробництва - скорочення тривалості виробничого циклу, впровадження прогресивної техніки і технологій, розвиток стандартизації та уніфікації, вдосконалення системи економічного стимулювання тощо.

На стадії обігу - раціональна організація збуту продук­ції, прискорення документообороту, дотримання договірної платіжної дисципліни, використання маркетингових важе­лів активізації продажу (реклама) та ін.

У конкретних умовах виробництва і збуту кожне під­приємство самостійно обирає найбільш прийнятні шляхи прискорення оборотності оборотних коштів, що дає змогу зекономити значні суми і збільшити обсяги виробництва і реалізації продукції без залучення додаткових фінансових ресурсів.