2. Фонди обігу і обігові кошти підприємства.
Поряд з оборотними фондами, які функціонують у сфері виробництва продукції, процес її реалізації забезпечуються фондами обігу. До фондів обігу належать:
Фонди обігу
Готова продукція на складах підприємства
Готова продукція, яка відвантажена і знаходиться в дорозі
Грошові кошти на розрахунковому та інших рахунках
Грошові кошти у незавершених розрахунках
Дебіторська заборгованість
Готівка в касі
Сукупність грошових коштів підприємства, вкладених в оборотні фонди і фонди обігу, становлять оборотні кошти підприємства.
Оборотні кошти поділяються на нормовані і ненормовані. До нормованих належать всі оборотні фонди та готова продукція на складах підприємства. До ненормованих належать: відвантажена готова продукція, готівкові і безготівкові грошові кошти підприємства, дебіторська заборгованість.
Структура оборотних коштів характеризується співвідношенням окремих елементів у загальному її обсязі, яке виражається у відсотках. Ця структура може бути досить різною залежно від галузі, до якої належить підприємство, але в цілому по промисловості 2/3 оборотних коштів авансується в оборотні фонди, а 1/3 - у фонди обігу.
За джерелами формування оборотні кошти підприємства поділяються на:
• власні;
• залучені.
Власні оборотні кошти - це ті, які виділені підприємству при його створенні і поповнені згодом за рахунок прибутку, а також внаслідок використання стійких пасивів (тих грошових коштів, які є тимчасово вільними і використовуються в господарському обороті підприємства - резерв майбутніх платежів, внески на соціальне страхування, заборгованість по заробітній платі та ін.).
Залучені оборотні кошти - це кредити банків, кредиторська заборгованість та інші пасиви.
Оборотні кошти підприємства перебувають у безперервному русі, переходячи із однієї стадії кругообігу в іншу. Оборот оборотних коштів, виміряний у часі, називається їх оборотністю.
В загальному вигляді кругообіг оборотних коштів можна представити схемою:
Г – ВЗ – НЗВ - ГП – Г
І ІІ ІІІ
На І стадії оборотні кошти змінюють грошову форму на товарну (виробничі запаси); на II стадії йде процес споживання предметів праці у виробництві і їх перетворення у готову продукцію, включаючи стадію незавершеного виробництва. На ІІІ стадії обігові кошти у формі готової продукції вступають у сферу обігу і знову перетворюються на грошову форму.
Економічне значення оборотності полягає в тому, що від неї залежить величина необхідних підприємству сум грошових коштів для здійснення процесу виробництва і реалізації продукції.
Показниками оборотності оборотних засобів є:
• коефіцієнт оборотності;
• коефіцієнт завантаження;
• тривалість одного обороту.
Коефіцієнт оборотності (Коб) показує кількість оборотів за рік і визначається відношенням реалізованої за рік продукції (РП) до середньорічного залишку нормованих оборотних коштів (Sноз):
Коб = РП , оборотів/рік
Sноз
Середньорічний залишок нормованих оборотних коштів (Sноз) можна знайти із залежності:
Sноз = S1 + S2... S12 , грн.,
де S1+S2...S12 - середньомісячні залишки нормованих оборотних коштів, грн.
Середньомісячний залишок нормованих оборотних засобів
(Sноз.міс) обчислюється:
Sноз.міс = Sn+Sк , грн.,
де Sn, SK — відповідно залишок нормативних оборотних коштів на початок і кінець місяця, грн.
Якщо відомі суми нормованих оборотних коштів на перше число кожного місяця, то Sноз можна обчислити:
1 1
Sноз.=2 S1 + S2+...+ 2 S13, грн.,
12
де S1,S2,...S13 - відповідно залишки нормованих оборотних засобів на перше число кожного місяця розрахункового періоду, включаючи перше січня наступного року, грн.
Коефіцієнт завантаження (Кзав) - величина, обернена коефіцієнту оборотності:
Кзав = Sноз.
РП
Цей показник показує, скільки оборотних коштів підприємства припадає на одну гривню реалізованої продукції.
Тривалість обороту (Тоб) показує тривалість одного обороту оборотних коштів, у днях, і визначається:
Тоб = 360 , дні.
Коб
Суму вивільнених у результаті прискорення оборотності оборотних засобів (SH03) можна обчислити за формулою:
Sноз = РПзв х (Тоб.баз – Тоб.зв), грн.,
360
де РПзв - обсяг реалізації у звітному році, грн.;
Тоб.баз, Тоб.зв - середня тривалість одного обороту оборотних
засобів відповідно у базовому і звітному роках, днів.
Оборотність оборотних засобів безпосередньо впливає на кінцеві результати роботи підприємства, зокрема приріст прибутку на рівень рентабельності.
Сума приросту прибутку (збитків) (ΔП), одержаного за
рахунок зміни оборотності оборотних засобів може бути розрахована за формулою:
П = Пр.баз х РПзв х Sбаз – Пр.баз, грн.,
РПбаз Sзв
де Пр.баз - прибуток від реалізації продукції у базовому році, грн.;
Sбаз, Sзв - відповідно середньорічні залишки нормованих оборотних засобів у базовому і звітному роках, грн.;
РПбаз - обсяг реалізації у базовому році, грн.
Вплив використання оборотних засобів на рівень рентабельності визначається за формулою:
Р = Пбал.зв х 100 - Рзв,%
Sсер.зв+ Sзв - Sноз
де Р - зміна рівня загальної рентабельності за рахунок зміни середніх залишків нормованих оборотних засобів, %;
Пбал.зв- балансовий прибуток у звітному році, грн.;
Sсер.зв - середньорічна вартість основних виробничих фондів у звітному році, грн.;
Рзв - загальна рентабельність виробництва у звітному році, %.
Ефективне використання оборотних коштів є важливим завданням підприємства і повинно забезпечуватись прискоренням їх оборотності на всіх стадіях кругообігу.
На стадії створення виробничих запасів - раціональне використання матеріальних ресурсів, удосконалення нормування, ліквідація наднормативних запасів, налагодження роботи транспорту, оптимальний вибір постачальників та ін.
На стадії незавершеного виробництва - скорочення тривалості виробничого циклу, впровадження прогресивної техніки і технологій, розвиток стандартизації та уніфікації, вдосконалення системи економічного стимулювання тощо.
На стадії обігу - раціональна організація збуту продукції, прискорення документообороту, дотримання договірної платіжної дисципліни, використання маркетингових важелів активізації продажу (реклама) та ін.
У конкретних умовах виробництва і збуту кожне підприємство самостійно обирає найбільш прийнятні шляхи прискорення оборотності оборотних коштів, що дає змогу зекономити значні суми і збільшити обсяги виробництва і реалізації продукції без залучення додаткових фінансових ресурсів.
