- •1. Вступ
- •2.4 Внутрішні води
- •2.5 Грунти
- •2.6 Рослинність
- •2.7 Тваринний світ
- •4. Населення
- •4.1 Національний склад
- •4.2 Демографічна ситуація
- •4.3 Трудові ресурси
- •5. Адміністративний устрій
- •5.1 Загальна характеристика
- •5.2 Адміністративний розподіл
- •6.1 Особливості формування економіки
- •6.2 Економічна ситуація
- •6.3 Сільське господарство
- •6.4 Лісове господарство
- •6.5 Промисловість
- •6.6 Транспорт
- •6.7 Зовнішньо-економічні зв`язки
6.2 Економічна ситуація
В умовах нездатності тимчасової влади України впоратися з наростаючими соціально-економічними труднощами, експерти з США та ЄС підготували програму розвитку українських реформ і передали її МВФ, який вже озвучив умови для отримання Києвом кредиту. У їх числі - скорочення витрат на держуправління, замороження зарплат і пенсій, скорочення числа держслужбовців, підвищення на 50 % цін на енергоносії для населення, послуги ЖКГ і податки на транспорт. У них також включені приватизація шахт, скасування субсидій та мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення, оптимізація фінансів «Нафтогазу», ліквідація податкових пільг і відмова від субсидування збиткових держпідприємств. Це загрожує масштабними звільненнями працівників і соціальним вибухом в країні.
Єдиний вихід для української влади каналізувати протест в інше русло, насамперед антиросійське. Таким чином, увага українців буде
відвернута від непопулярних заходів жорсткої економії і проектів,
9
націлених на виконання умов привілейованих кредиторів, включаючи МВФ. Однак цей варіант має негативну сторону - скорочення торгово-економічних зв'язків з Росією. Так економіст Анастассіос Франгулідіс в статті в швейцарській газеті «Handelsfeitung» від 6 березня, під заголовком «ЄС не замінить Росію для України» стверджує, що нові українські партнери - країни ЄС - не зможуть замінити Росію, оскільки Москва і Київ тісно пов'язані економічно. Незважаючи на ангажовану фінансову допомогу від ЄС і США, українська економіка навряд чи скоро відновиться, так як її продукція була затребувана переважно на російському ринку.
6.3 Сільське господарство
Україна – давня землеробська країна, де завжди були розвинені хліборобство, городництво та садівництво. Продукція сільського господарства є ресурсною складовою виробництва у різних галузях національного господарства, а у харчовій промисловості – її основою. Від ступеня насичення ринку продовольчими товарами сільськогосподарської переробки, їхньої якості та ціни(доступності) залежить забезпечення населення продуктами харчування, що в свою чергу є однією з основних задач виробництва.
Сільськогосподарська галузь є найбільш перспективною для України, оскільки аграрний ринок першим почав відновлюватися після світової кризи. Лише компанії АПК можуть розраховувати на зовнішні запозичення в умовах, що склалися на світових фінансових ринках. Сільськогосподарські угіддя займають 42 млн гектарів, або 70% загального фонду країни. Структура сільськогосподарських угідь така: 79% — орні землі (рілля) і багаторічні насадження, 13% — пасовища, 8% — сіножаті. Найвища частка орних земель — у степових районах (70–80%) і лісостеповій зоні. Пасовища зосереджені, в основному, в Карпатах, на Поліссі та в південно-східних степових областях, сіножаті — в долинах рік лісової і лісостепової зон. Нині Україна володіє величезними запасами продуктивних угідь – 41.8 млн га, з яких 38.1 млн га орної землі. Україна посідає шосте місце у світі з виробництва зерна. Найвишими серед зернових є врожаї пшениці. Майже щороку вони сягають 35 -36 млн тонн.
