Питання 2. Об’єкти авторського права.

Об'єкти авторського права — це оприлюднені або неоприлюднені твори науки, літератури, мистецтва, що є результатом творчої діяльності незалежно від їх призначення, позитивних якостей та змісту, а також способу та форми їх вираження за умови, що ці результати втілені у об'єктивній формі, яка уможливлює їх сприйняття іншими людьми. Таким чином, об'єкти авторського права мають певні специфічні ознаки, а саме:

• творчий характер, новизну та оригінальність думок, ідей, образів, композицій;

• об'єктивну форму вираження (письмову, об'ємно-просторову, звуко- або відеозапис, зображення тощо);

• можливість відтворення певним способом для сприйняття іншими людьми.

Характерною особливістю авторського права є те, що його об'єкти мають властивості суспільних благ. "Тоді як вартість створення твору, що є об'єктом авторського права, — наприклад, книги, кінофільму, пісні, балету, літографії, карти, бази даних або комп'ютерної програми — часто є значною, вартість репродукування твору, здійснена самим творцем чи тим, для кого твір став доступним,— часто низька. І як тільки копії стають доступними іншим, виготовлення додаткових копій стає абсолютно недорогим для таких користувачів", — зазначають відомі західні дослідники У. Лендс та Р. Познер. До цього слід додати, що наукові та мистецькі твори відіграють вагому роль у куль­турному розвитку суспільства. Оскільки суспільні витрати достатньою мірою не відображаються у приватних витратах власника твору, виникає необхідність юридичного закріплення права власності (авторського права) з метою вирішення проблеми суспільного блага. За умови вільного ринку кінцева ціна твору включала б лише граничні витрати його копіювання. Відтак автору було б економічно невигідно створювати нові твори, наслідком чого стала б втра­та суспільних вигод від публікації твору.

Згідно Закону України «Про авторське право та суміжні права» об'єктами авторського права є твори у галузі науки, літератури і мистецтва, а саме: 1) літературні письмові твори белетристичного, публіцистичного, наукового, технічного або іншого характеру (книги, брошури, статті тощо); 2)виступи, лекції, промови, проповіді та інші усні твори; 3) комп'ютерні програми;

4) бази даних; 5) музичні твори з текстом і без тексту; 6) драматичні, музично-драматичні твори, пантоміми,

7)хореографічні та інші твори, створені для сценічного показу, та їх постановки; 8) аудіовізуальні твори; 9) твори образотворчого мистецтва; 10) твори архітектури, містобудування і садово-паркового мистецтва; 11) фотографічні твори, у тому числі твори, виконані способами, подібними до фотографії; 12) твори прикладного мистецтва, у тому числі твори декоративного ткацтва, кераміки, різьблення, ливарства, з художнього скла, ювелірні вироби тощо;

13) ілюстрації, карти, плани, креслення, ескізи, пластичні твори, що стосуються географії, геології, топографії, техніки, архітектури та інших сфер діяльності; 14) сценічні обробки творів і обробки фольклору, придатні для сценічного показу;

15)похідні твори;

16)збірники творів, обробок фольклору, енциклопедії та антології, збірники звичайних даних, інші складені твори за умови, що вони є результатом творчої праці з добору, координації або упорядкування змісту без порушення авторських прав на твори, що входять до них як складові частини; 17)тексти перекладів для дублювання, озвучення, субтитрування українською та іншими мовами іноземних аудіовізуальних творів;

18)інші твори. У сучасній науковій літературі є різні підходи до класифікації об'єктів авторського права серед яких можна виокремити такі:

I. Твори літератури (художні твори, виражені у словесній формі, в т. ч. програми для ЕОМ), науки (зміст яких пов'язаний зі створенням або систематизацією об'єктивних знань щодо дійсності, яка оточує) та мистецтва (твори живопису, архітектури, декоративно-прикладного мистецтва,музичні твори).

II. Оригінальні (створені самим автором) і складені або похідні твори, які включають елементи уже існуючих творів: переклади, антології, анотації, реферати, огляди тощо.

III. Завершені і незавершені твори (ескізи, нариси, начерки), письмові (рукописи, нотні записи) та усні (публічно виголошені, виконані), звуко-, відеозаписи (механічні,магнітні, цифрові, оптичні), зображення (рисунки, ескізи,картини, креслення, кіно-, відео-, фотокадри), а також об'ємно-просторові твори (скульптури, моделі, макети, споруди).

IV. Літературні твори; драматичні і музично-драматичні твори; хореографічні твори, пантоміми; музичні твори; аудіовізуальні твори; твори живопису,скульптури, графіки; твори декоративно-прикладного і стенографічного мистецтва; твори архітектури, садово-паркового мистецтва; карти, плани, ескізи; фотографічні твори; похідні твори (переклади, обробки, реферати, резюме,огляди, інсценування, аранжировки тощо); збірники (енциклопедії, антології, бази даних) та інші складені твори.

Водночас загальновизнано, що встановити вичерпний перелік об'єктів авторського права неможливо. Це пов'язано з постійним розвитком суспільства, ускладненням та урізноманітненням творчої праці.

Водночас законодавство передбачає виокремлення об'єктів, які не визначаються об'єктами авторського права, в т. ч.:

— офіційних документів політичного, законодавчого та адміністративного характеру, виданих органами державної влади в межах їх повноважень (законів, указів, постанов, судових рішень, державних стандартів тощо);

— державних символів і знаків (прапорів, гербів, орденів, грошових знаків);

— творів народної творчості (поширених та створених народом поетичних, музичних, декоративно-прикладних творів, автори яких невідомі);

— інформаційних повідомлень про події та факти програм телебачення, радіо, які не є результатом творчої діяльності);

— розкладу руху транспортних засобів, програм теле- та радіопередач, телефонних довідників тощо;

— заповнених форм податкової, фінансової та статистичної звітності (однак пояснювальні записки до них, які містять оригінальні ідеї та узагальнення, можуть бути визнані об'єктом авторського права).

Важливими об'єктами авторського права за сучасних мов є:

— компіляції даних (бази даних) — сукупність даних бо іншої незалежної інформації в довільній (у т. ч. в електронній) формі, підбір, розташування основних частин якої, а також її впорядкування є результатом творчої праці. Водночас складові баз даних мають бути доступними їх зна­ходженню з допомогою спеціальної пошукової системи, в . ч. на основі електронних засобів;

• програми для ЕОМ — набір команд, інструкцій, призначених для функціонування ЕОМ та інших комп'ю­терних пристроїв з метою одержання певного результату, а також підготовчі матеріали, отримані в процесі їх розроб­ки та породжені ними аудіовізуальні зображення, що об'єктивізовані певним чином (на папері, в пам'яті ЕОМ). Це поняття охоплює як операційні системи, так і прикладні програми. Сукупність програм для ЕОМ, а також підготов­чих матеріалів до них, насамперед алгоритмів (ідей, на яких засновані програми), об'єднується поняттям програмного продукту.