Монополізм, його типи та наслідки

Типи монополізму:

1) перший тип: виростає з конкуренції і базується на концентрації та централізації виробництва чи капіталу (поступово найбільш конкурентоздатні фірми захоплюють все більшу частину ринку);

2) другий тип: пов’язаний із технологічною олігополією (коли технологія виробництва потребує великих підприємств, наприклад в автомобільній галузі);

3) третій тип: обумовлений диференціацією продукту (через унікальність, своєрідність продукту фірма просто не має конкурентів);

4) четвертий тип: монополізм тих підприємств, які лідирують в окремих галузях науково-технічного прогресу (нерідко має короткостроковий характер);

5) п’ятий тип: пов’язаний із природною (наприклад, теплопостачання) чи державною (наприклад, атомна електроенергетика) монополією.

Наслідки монополізму:

1) менший обсяг виробництва продукції та вищі ціни;

2) цінова дискримінація (різні ціни для різних категорій споживачів);

3) з одного боку, масштаби монополії дають змогу виділяти значні кошти на проведення наукових досліджень та розробку і впровадження інновацій; з іншого, немає постійних стимулів до інноваційної діяльності;

4) ефект масштабу знижує собівартість продукції; з іншого боку, складна структура управління її підвищує;

5) непродуктивні витрати на утримання монопольного становища.

Питання для дискусії: яка модель конкуренції має місце у сфері діяльності юридичних фірм?

5.6. Конкурентна та антимонопольна політика

Конкурентна політика – це система державних заходів правового, економічного та організаційно-адміністративного характеру, які спрямовані на формування конкурентного середовища, захист і підтримку конкуренції та боротьбу зі зловживаннями монопольним становищем в економіці.

Важлива складова конкурентної політики – антимонопольна політика – це:

1) економічна політика, спрямована на запобігання монопольній діяльності, її обмеження та припинення, а також на розвиток конкуренції.

2) система заходів правового, економічного, фінансового, податкового, психологічного характеру, що перешкоджають проявам антиконкурентної поведінки.

З метою запобігання негативних наслідків монополізму держава здійснює антимонопольну політику на основі антимонопольного законодавства, що не завжди має на меті заборону чи ліквідацію монопольних утворень, оскільки далеко не завжди доцільно знищувати монополію (наприклад, корпорація Microsoft); іноді це взагалі неможливо (наприклад, залізниця).

Тому завдання антимонопольної політики здебільшого полягає в тому, щоб поставити діяльність монополії під державний контроль, виключити можливість зловживання монопольним положенням. Основні форми боротьби з монополіями – попередження створення монополій та обмеження використання монопольної влади.

Напрями антимонопольної діяльності:

1. припинення: зловживань монопольним становищем; неправомірних угод; дискримінації підприємців органами влади і управління; недобросовісної конкуренції;

2. контроль за дотриманням: антимонопольних вимог у процесі перетворення державної власності; антимонопольних вимог у процесі антимонопольного регулювання, при прийнятті рішень органами влади і управління;

3. контроль за економічною концентрацією.

В Україні становище вважається монопольним, якщо частка на ринку одного суб'єкта господарювання перевищує 35 %, трьох – 50, п'яти –70%.

За зловживання монопольним (домінуючим) становищем Законом України «Про захист економічної конкуренції» встановлені такі види відповідальності:

- штрафи;

- примусовий поділ монопольних утворень;

- адміністративна відповідальність;

- відшкодування завданої шкоди.

Ефективність конкурентної та антимонопольної політики в Україні є низькою.

http://hronika.info/ekonomika/61010-amku-obnarodoval-doklad-o-situacii-s-monopolizmom-v-ukraine.html

АМКУ обнародовал доклад о ситуации с монополизмом в Украине

Самой конкурентной отраслью в Украине являются торговля.

Самыми неконкурентными в Украине являются топливно-энергетический комплекс, в котором уровень монополизации достигает 47%, рынки транспорта и связи с уровнем монополизации 33%.

В ТЭК конкуренция составляет лишь 28%, в транспорте и связи - 15%.

Конкурентными отраслями в Украине являются торговля с показателем 72%, агропромышленный комплекс - 70%, горно-металлургический комплекс - 56%, машиностроение - 46%.

Ситуация с монополизмом в Украине за последнее десятилетие ухудшилась: в настоящее время лишь 47,5% товаров продается на рынках с рыночной структурой. Этот показатель с 2006 года снизился на 12 процентных пункта. На сегодня 37% товаров реализовываются в условиях полного или почти полного отсутствия конкуренции.

В докладе указывается, что монопольная и картельная рента составляет от 10% до 22% ВВП (от 200 до 300 млрд грн).

Питання для дискусії: як підвищити ефективність конкурентної та антимонопольної політики в Україні?