8

Тема 5. Підприємництво і конкуренція

5.1. Підприємницька діяльність: сутність, ознаки, види та організаційні форми

Підприємництво – це:

1) самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку;

2) економічний ресурс (фактор виробництва), функції якого спрямовані на задоволення суспільних потреб шляхом оптимального використання інших ресурсів, ефективного поєднання факторів виробництва на основі інновацій.

Ознаки підприємництва:

• самостійність: підприємець є економічно відокремленим суб’єктом господарювання;

• отримання прибутку як мета підприємницької діяльності;

• інноваційність;

• ризик;

• економічна, майнова та інші форми відповідальності підприємця.

Види підприємництва:

1. залежно від змісту діяльності: виробниче, торгове, фінансове, посередницьке підприємництво та ін.;

2. підприємництво з утворенням юридичної особи та без утворення юридичної особи;

3. підприємництво з використанням найманої праці та без використання найманої праці.

Головні організаційні форми підприємництва:

1) Одноособове володіння (один власник, котрий бере на себе ризики, несе особисту майнову відповідальність, привласнює весь прибуток);

2) Партнерство (об’єднання майна та діяльності кількох підприємців, які спільно володіють майном партнерства, контролюють його діяльність та розподіляють прибуток і ризики);

3) Корпорація (об’єднання власності значної кількості осіб на засадах акціонування та обмеженої відповідальності учасників).

Господарський кодекс України:

Стаття 44. Принципи підприємницької діяльності

1. Підприємництво здійснюється на основі:

• вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності;

• самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону;

• вільного найму підприємцем працівників;

• комерційного розрахунку та власного комерційного ризику;

• вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом;

• самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.

Питання для дискусії: звідки виникають підприємницькі здібності у людини?

5.2. Конкуренція, її сутність, види та основні функції

Конкуренція – це:

1) суперництво, боротьба між виробниками товарів та послуг за кращі, економічно вигідні умови виробництва та реалізації продукту, одержання найвищих прибутків;

2) раціональна поведінка, яка виникає в умовах суперництва та боротьби економічних агентів за обмежені блага (ресурси, товари чи гроші).

Види конкуренції:

1) За сферами суперництва:

- внутрішньогалузева (між фірмами однієї галузі);

- міжгалузева (між фірмами різних галузей).

2) За методами конкуренції:

- предметна (на ринку майже однакових товарів та послуг);

- видова (на ринку однакових видів товарів та послуг, але з різними характеристиками);

- функціональна (має місце, коли різні товари задовольняють однакову потребу).

3) За механізмом боротьби:

- цінова (використання ціни: цінових знижок, цінової дискримінації та ін.);

- нецінова (використання якості продукту чи обслуговування: технічних переваг, надійності, дизайну та інших характеристик продукту, надання споживачу різноманітних додаткових послуг).

4) За формами ділової практики:

- цивілізована (застосування цивілізованих форм суперництва (краща якість продукту, краще обслуговування споживачів тощо); добросовісна конкуренція з дотриманням норм законодавства);

- нецивілізована (недобросовісна конкуренція з порушенням норм законодавства чи ділової етики).

Функції конкуренції:

1) регулююча (вимагає виготовляти ті товари та послуги, які необхідні споживачеві);

2) розподільча (дає змогу розподіляти доходи серед підпри­ємств та фірм залежно від результатів їхньої діяльності; також розподіляє виробництво у певних пропорціях (галузевих, між­галузевих), сприяє переливу капіталу між сферами виробництва);

3) мотивуюча (підприємець воліє отримувати прибуток);

4) стимулююча (примушує виробників розширяти вигідні сфери виробництва, збільшувати інвестиції, шукати та впроваджувати інновації та ін.).

Питання для дискусії: які форми конкуренції (цивілізовані чи нецивілізовані) слід використовувати підприємцям в Україні?