5. Зміст правовідносин у сфері соціального захисту

Співвідношення норм і правовідносин є самим прямим, оскільки правовідносини не можуть виникати без застосування норм права соціального забезпечення. Всі норми права соціального захисту існують лише у правовідносинах по даному забезпеченню. Норми права соціального забезпечення є визначеним еталоном поведінки суб’єктів правовідносин по соціальному забезпеченню, оскільки вони визначають права і обов'язки суб’єктів, тобто зміст даних правовідносин.

Вказані норми приймаються в основному централізованим способом і лише в деяких випадках доповнюються локальними, колективно-договірними нормами.

Всі правовідносини по соціальному забезпеченню мають розподільчий свідомо-вольовий характер, оскільки у них громадяни вступають, як правило, по своїй волі. Не може бути реалізоване право громадянина на певний вид забезпечення без реалізації його у певному виді правовідносин. Реалізація кожного виду права громадян на соціальне забезпечення здійснюється шляхом вільного волевиявлення на це громадянина, що звернувся у відповідний орган, з яким у нього виникають правовідносини.

Зміст правовідносин по кожному виду соціального забезпечення визначається нормами права соціального забезпечення, а у процесуальних правовідносинах по спорам ще і нормами адміністративно-процесуального бо цивільно-процесуального права.

Змістом основних матеріальних правовідносин є суб'єктивне право громадянина (сім’ї) вимагати надання йому у визначеному розмірі пенсії, допомоги, компенсації чи послуги і обов'язок другого суб'єкта — відповідного органу — надати вид забезпечення у встановленому розмірі.

Змістом процедурних правовідносин є суб'єктивне право громадянина (сім’ї) на процедуру перевірки юридичних фактів і встановлення його права на відповідний вид соціального забезпечення та винесення рішеня про його призначення й обов'язок другого суб'єкта — відповідного органу — провести цю процедуру і призначити пенсію чи інший вид забезпечення.

Змістом процесуальних правовідносин є процесуальні дії суб'єктів по розгляду спору про соціальне забезпечення і винесення рішення про відновлення порушеного права громадянина на соціальне забезпечення або відмови у ньому, якщо немає правопорушення.

6. Пенсійні правовідносини: поняття, суб'єкти, об'єкт, зміст.

Пенсійні правовідносини – це врегульовані нормами права соціального забезпечення відносини громадянина (сім’ї) з органом соціального забезпечення, що виникають на підставі рішення комісії з призначення пенсій, за якими громадянин (сім’я) має право регулярно у встановлений строк одержувати призначену пенсію у встановленому розмірі, а орган відповідно зобов'язаний її виплачувати.

Залежно від видів виплачуваної пенсії існують наступні пенсійні правовідносини: а) за вікомі; б) за вислугу років; в) по інвалідності г) в разі втрати годувальника; д) з приводу соціальної пенсії.

Всі ці види правовідносин визначаються основним юридичним фактом, що встановлюється у передуючих пенсійним відповідних процедурних правовідносинах по встановленню права громадянина на визначений вид і розмір пенсії.

Отже, призначення пенсії має місце тільки у випадку, якщо у сосби виникли пенсійні правовідносини. Саме у пенсійних праоввідносинах фактично реалізується право на пенсію, а передуючі йому процедурні відноисни лише встановлюють наявність у громадянина цього права і призначають пенсію.

Правоздатність громадянина бути суб'єктом пенсійних правовідносин виникає у нього разом з появою права на визначений вид пенсії. Іноді громадянин має одночасно права на два чи три види пенсії. Але у пенсійні правовідноисни він може вступити лише за одним з видів пенсії.

У пенсійних правовідносинах правомочні суб'єкти — пенсіонери розрізняються в залежності від виду одержуваної ними пенсії, тобто в правовідносинах по пенсії за віком правомочним суб'єктом є пенсіонер за віком, по пенсії по інвалідності — пенсіонер по інвалідності однієї з трьох груп інвалідності і її причин (від трудового каліцтва, чи від військової травми, чи від загального захворювання).

Об’єктом пенсійних правовідносин є систематичне отриманя пенсії того виду, якого виду є дані пенсійні правовідносини. Зокрема, у пенсійних правовідносинах за віком об’єктом даного юридичного зв'язку громадянина і відповідного органу є регулярне одержання пенсії за віком.

Зміст пенсійних правовідносин – це комплекс прав і обов’язків їх суб’єктів, встановлених законодавством. Обов'язком пенсіонера у пенсійних правовідносинах є своєчасне повідомлення органу соціального забезпечення про появу нових утриманців тощо, обов'язком органу соціального забезпечення э регулярна щомівсячна виплата пенсіонеру призначеної йому пенсії.

Початком виникнення пенсійних правовідносин є дата прийняття комісією по призначенню пенсій, рішення про її призначення. Підставою виникнення пенсійних правовідносин є складний склад, що складається з комплексу наступних юридичних фактів: 1) заяви громадянина про призначення і виплату пенсії певного виду, що доводить його волевиявлення реалізувати своє право на пенсію; 2) наявність у громадянина всіх юридичних фактів для права на пенсію; 3) винесення рішення про призначення пенсії відповідного виду.