- •Режим дисплея
- •1. Редагування об'єктів.
- •- Вставка спеціальних символів
- •4. Пошук та заміна тексту.
- •5. Параметри шрифту.
- •Зміна інтервалу та положення символів
- •6. Регістр.Направлення тексту.Буквиця.
- •Зміна регістру символів
- •Введення тексту з клавіатури
- •Призначення клавіатури
- •Введення тексту з клавіатури
- •Правила знаків
6. Регістр.Направлення тексту.Буквиця.
Зміна регістру символів
Для зміни регістру символів у вже набраному тексті необхідно виділити фрагмент тексту та у меню
Формат вибрати команду: Регистр.(клавіши Shift + F3)
У діалоговому вікні, що з'явилося, слід вибрати один з наступних перемикачів: Как в предложениях – збільшити першу літеру першого слова речення; все строчные – установити усі літери фрагменту в нижній регістр; ВСЕ ПРОПИСНЫЕ – установити усі літери фрагменту у верхній регістр; Начинать С Прописных – установити перші літери кожного слова у верхній регістр; иЗМЕНИТЬ РЕГИСТР – замінити літери верхнього регістру літерами нижнього регістру і навпаки.
Буквиця Буквиця — це збільшена перша літера (кілька літер) абзацу (інколи на кілька рядків), яка часто сформована іншим стилем в порівнянні з рештою тексту документу. Як правило, встановлюють на початку документу або окремого розділу. Для створення буквиці потрібно виділити першу літеру абзацу (можна кілька літер) та вибрати в пункті меню Формат команду Буквица або однойменну піктограму. В будь-якому випадку відкриється однойменне діалогове вікно, де в розділі Положение слід вибрати тип буквиці. Тоді в полі Шрифт слід вибрати гарнітуру шрифту для буквиці, в полі Высота в строках – кількість рядків тексту, на які вона буде поширюватися та в полі Расстояние от текста – віддаль буквиці від основного тексту.
Введення тексту з клавіатури
Клавіатура (англ. keyboard) – найбільш поширений пристрій для взаємодії з комп’ютером. Програмне забезпечення, що управляє машиною, інтерпретує визначені комбінації символів, що вводяться або як команди, які необхідно виконати, або як дані, що підлягають обробці. Прості програми можна ввести безпосередньо з клавіатури, але більш складні і великі програми зазвичай загружаються в оперативну пам’ять комп’ютера за допомогою спеціального зовнішнього пристрою (наприклад, дисководу), яке передає в машину інформацію, що зберігається на диску.
Призначення клавіатури
Клавіатура – сукупність розміщених у певному порядку клавіш пристрою, що використовується для введення і редагування даних, а також керування виконанням окремих операцій. Клавіша тут виступає як елемент клавіатури, натисканням якого генерується код відповідного знака або ініціюється деяка дія.
Клавіатури використовуються в найрізноманітніших пристроях – друкарських машинах, калькуляторах, мобільних телефонах, а також є однією з комплектуючих комп'ютера.
Основні типи клавіатур за призначенням – музичні та алфавітно-цифрові.
Клавіатури можуть мати різні конструкції:
механічні, історично найперші – рух клавіші за допомогою більш чи менш складної системи важелів, тяг тощо безпосередньо виконує свою корисну функцію (наприклад, важелів в друкарській машині чи клапанів у духових музичних інструментах);
кнопкова – рух клавіші безпосередньо з'єднує або роз'єднує електричні контакти;
пружинна клавіатура;
мембранна – натискання деформує мембрану, на якій надруковано провідні доріжки. При натисканні доріжки мембрани контактують з доріжками основи. Мембрана також повертає клавішу до вихідного положення;
гумова – натиснення клавіші спричиняє певний тиск гуми на друковану плату, внаслідок відбувається значне зниження електричного опору між металевими провідниковими доріжками, що нанесені на плату.
безкнопкова клавіатура;
оптоелектронна клавіатура;
ємнісна – відносно рідко вживана – клавіша з'єднана з елементом, що змінює ємність конденсатора, частіше, шляхом його всуву між обкладками конденсатора;
герконова – натиснення клавіші спричиняє наближення магніту до геркону, всередині якого відбувається замикання контактів;
екранна клавіатура;
тактильна (сенсорна) – на екрані висвітлюється зображення кнопки, дотик до зазначеного місця на екрані є рівнозначним її натисненню. Для реалізації цього виду клавіатури необхідний спеціальний тактильний монітор;
класична – на екрані висвітлюється зображення кнопки, по якому клацають мишкою. Цей вид клавіатури не вимагає спеціальних екранів. Перевагою екранних клавіатур над фізичними є можливість візуального відображення великої кількості наборів символів різних алфавітів.
Алфавітно-цифрові клавіатури
Алфавітно-цифрові клавіатури використовуються для керування технічними та механічними пристроями (друкарська машинка, комп'ютер, калькулятор, касовий апарат, кнопковий телефон). Кожній клавіші відповідає один чи декілька певних символів. Можливо збільшити кількість дій, які виконуються з клавіатури за допомогою комбінації клавіш. В клавіатурах такого типу клавіші супроводжуються наклейками із зображенням символів або дій, що відповідають натисненню.
Ввід даних в електронний пристрій називається набором, у випадку механічної або електричної друкарської машинки говорять про друк.
Комп'ютерна клавіатура
К
омп'ютерні
клавіатури містять 101 клавішу або більше.
Також все частіше вбудовуються додаткові
кнопки та контрольні елементи (світлодіоди)
– частіше для обслуговування мультимедійних
систем.
На комп'ютерній клавіатурі будь-яке натиснення та відпускання клавіші спричинює посилання сигналу до комп'ютера. Кожній такій дії відповідає окремий цифровий код. В залежності від способу передачі сигналу клавіатури звуться дротові та бездротові. Останнім часом на комп'ютерному ринку стали доступними бездротові клавіатури, що контактують з комп'ютером за допомогою інфрачервоного випромінювання або радіохвиль. Відстань дії бездротових клавіатур залежить від принципу передачі сигналу і лежить в межах від кількох метрів до кількох десятків метрів для дорожчих пристроїв, наприклад, Bluetooth-клавіатури.
