Завдання 1.
Замалювати у власні зошити Рис.3.6 . і Рис 3.7.(с.47)
Побудувати у власних зошитах дерево причин і небезпек для систем, принципові схеми яких представлені на рис. 3.6 і рис.3.7.
Початкові умови:
Для рис.3.6: Вимикач включений, а лампа не горить.
Для рис.3.7: Гальмова педаль натиснута, а гальмування автомобіля немає.
Проведений аналіз небезпеки з виявленням джерел небезпеки, встановленням послідовності небезпечних події і побудову дерева причин і небезпек варто вважати якісною оцінкою небезпеки.
Вона дозволяє виявити всі можливі причини небезпек і оцінити їх зв'язок між собою. Це необхідно для проведення наступного етапу аналізу – кількісної оцінки небезпек.
3.3. Визначення величини імовірності кінцевої події.
На другій стадії аналізу виробляється кількісна оцінка небезпеки системи, тобто визначається величина (ступінь) імовірності всіх галузей (причин) дерева подій.
Для обчислення кількісної оцінки небезпек основними інструментами можуть служити: теорія ймовірностей,теорія надійності систем та статистика, що напрацьовується під час функціонування системи.
Слід зазначити, що всі системи в той, чи інший момент можуть відмовити; ніяка з них не працює вічно. З цього випливає надзвичайно важлива установка - домагатися можливо меншого числа відмовлень елементів систем. До них можна віднести аварії, пожежі, вибухи, травмування та інші.
Кількісна оцінка небезпеки здійснюється метою прогнозування можливих подій (відмовлень, аварій технічних пристроїв та систем), вжиття необхідних заходів для їх попередження при конструюванні та при розробці технічних систем і під час їх експлуатації.
Приклад визначення ймовірності аварійної події.
Визначення величини імовірності вибуху в результаті загорання пальної суміші доцільно провести на прикладі досить складного технічного апарата - компресора.
Розглянемо компресію стиску етилену для заповнення його у побутові балони. Нижня концентраційна межа етилену у суміші з повітрям дорівнює 2,75%.
Вибухонебезпечна ситуація в циліндрі компресора може виникнути в результаті:
Заклинювання усмоктувального клапана
Одночасного руйнування деталей поршневої групи компресора в умовах стиску етилену
При цьому температура етилену досягає 1300С. Виробництво в цілому відноситься до категорії А.
Перша подія може виявитися причиною влучення в циліндр, де постійно є присутнім горюча речовина - етилен, окислювача через ущільнення, які можуть виникнути у циліндрі в наслідок розрідження після заклинюванні клапана.
Друга подія - може виявитися причиною виникнення в циліндрі іскріння з енергією іскор (імпульсів) достатніх для запалення етиленоповітряноїної суміші (етилен вибухає в суміші з повітрям при об'ємних концентраціях від 3 до 34%).
Виходячи з того, що кінцева подія вибуху технічного апарату відбудеться при можливості здійснення хімічної реакції окислювання, можна побудувати дерево причин і небезпек на основі чотирьох вихідних подій: (рис 3.8).
присутність пальної речовини,
поява окислювання (теплового пального),
наявність достатньої енергії для запалення
наявність джерела запалення.
У загальному виді імовірність вибуху протягом року в технічному апараті може бути визначена керуючись представленими вище деревом причин і небезпек.
Визначення ймовірностей подій здійснимо у такій послідовності:
1. Q(ГР) - імовірність появи у циліндрі горючої речовини (газу);
2. Q(ОК) - імовірність появи у циліндрі окислювача;
3. Q(ГС) = Q(ГР)×Q(ОК) - імовірність утворення у циліндрі горючої суміші;
4. Q(ТД) - імовірність появи у циліндрі теплового джерела;
5. Q(З) - імовірність появи у циліндрі запальника;
6. Q(ДЗ) = Q(ТД)×Q(З) - імовірність появи у циліндрі джерела запалювання;
7. Q(ВТА) = Q(ГС)×Q(ДЗ) - імовірність вибуху технічного апарату;
ВТА- вибух технічного апарату; ГС- горюча вибухова суміш;
ДЗ - джерело запалювання; ГР - горюча речовина;
ОК- окислювач; ТД- теплове джерело; З- запальник.