Сторонні тіла зовнішнього слухового ходу.

Сторонні тіла в зовнішньому слуховому ході зустрічаються частіше у дітей, коли вони під час гри заштовхують собі у вухо різні м’які предмети (кульки, камінчики, горох, папір і ін.). У дорослих сторонніми тілами є уламки сірників, кусочки вати, вода, комахи.

Клініка залежить від величини і характеру стороннього тіла. Деякі сторонні тіла викликають реактивне запалення шкіри слухового ходу з утворенням раневої поверхні або виразок. Набряклі від вологи, покриті вушною сіркою сторонні тіла (вата, горошина і т.д.) можуть повністю закрити слуховий хід. У пацієнтів знижується слух по типу порушення звукопроведення. Горох, зерна можуть набрякати в слуховому ході. Комахи в момент руху викликають у вусі неприємні відчуття. Ось як описує свій стан людина, якій у вухо заліз тарган: “Пекельна біль у голові, очі здається вилазять з орбіт, у вухах ніби бамкають дзвони”.

Діагноз встановлюється при отоскопії. Коли ж при невдалому видаленні стороннього тіла огляд затруднений з-за набряку шкіри слухового ходу доцільно застосувати наркоз, під час якого можлива отоскопія і видалення стороннього тіла. Для знаходження металевих сторонніх тіл застосовують рентгенографію. Лікування. Найбільш безпечним методом видалення неускладнених сторонніх тіл є вимивання їх теплою водою з шприца Жане місткістю 100-150мл, яке проводиться так, як і видалення сірчаного корка. Перед промиванням встановлюють вид стороннього тіла, чи воно має гострі краї, чи є набрякле, чи перед цим видаляли вже стороннє тіло і чи хворів хворий до цього захворюваннями вух, які викликають перфорацію барабанної перетинки. Прості неускладнені сторонні тіла можна видаляти середнім медичним робітни. При набряклих тілах (боби, горох), їх попередньо зневоднюють вливанням крапель 70% спирту в слуховий хід на протязі 2-3 днів. Вони зморщуються і їх можна видалити без особливих труднощів, додавши олії. Комах умертвляють вливанням в слуховий хід декількох крапель чистого спирту або підігрітої олії, а потім видаляють промиванням. Промивання протипоказане при наявності перфорації (особливо сухої) і при гострих сторонніх тілах, які вклинилися в слуховий хід. Якщо вимивання виявилося недоцільним, стороннє тіло треба видалити тупим маленьким гачком. Видалення стороннього тіла гачком повинен робити лікар. Якщо стороннє тіло сильно вклинене і після невдалих спроб його видалити з’явилися ускладнення (садна, набряк шкіри, небезпека розвитку гнійного менігніту), показана операція. Ніколи не треба видаляти щипцями або пінцетом сторонні тіла округлоі форми, тому що це тільки сприяє глибшому проштовхуванню їх. Ускладнення при невдалому видаленні стороннього тіла з вуха: пораження слухового ходу, перфорація барабанної перетинки, вивих слухових кісточок.

Екзема зовнішнього вуха.

Екзема зовнішнього вуха є одним з місцевих проявів загального захворювання шкіри – екземи. Це запалення поверхневих шарів шкіри нервово-алергійного характеру з вираженим свербежем.

Клініка. На шкірі зовнішнього слухового ходу і вушної раковини з’являються дрібні прозорі пухирці. Вони лопаються, і на їх місці утворюються невеличкі множинні ерозії з рясним мокнуттям. Потім ерозії вкриваються кірками і лусочками. Гострий процес триває 1,5 – 2 місяці. Може бути хронічна екзема.

Лікування зводиться до виявлення та усунення подразнювального чинника, лікування супутніх захворювань. Призначається діазолін або інші антигістамінні препарати, заспокійливі засоби, препарати кальцію, аскорбінова кислота, рутин. Місцево: у разі мокнуття – примочки із розчинів риванолу, фурациліну, кортикостероїдної мазі. Коли мокнуття зникає, призначають пасти – 2-5% борно-нафталанова,борно-дьогтьову, потім мазі – сірчану, нафталанову, дьогтьову.

Бешиха зовнішнього вуха.

Це гостре стрептококове захворювання шкіри з утворенням різко обмеженого запального явища. Уражується шкіра вушної раковини і зовнішнього слухового ходу.

Етіологія. Збудник – гемолітичний стрептокок, який проникає через невеличкі ушкодження шкіри в разі розчухування.

Клініка. Підвищується температура тіла, вушна раковина стає яскраво гіперемійованою, дещо інфільтрованою, зовнішній слуховий хід звужується.

Лікування. Призначаються антибіотики пеніцилінового ряду (амоксил, ампіокс) у таблетках протягом 7-10 днів. Місцево призначають антисептичні мазі: стрептоцидову, синтоміцинову. Із фізіотерапевтичних процедур – УФО на вушну раковину.

Резюме:

Захворюванння органу слуху мають величезну соціальну значимість. Вони важко відбиваються на працездатності людини, її моральному стані. Тому треба вчасно виявляти патологію і надавати першу долікарську допомогу, проводити заходи щодо профілактики захворювань.