Основні законодавчі та нормативно-правові акти, що регулюють валютний ринок

ІІ тис. до н.е

Поява перших банківських послуг: у Стародавньому Вавилоні були банкіри, які здійснювали “валютні” операції, обмінюючи гроші однієї держави на гроші іншої, приймали вклади під % та надавали позики. У Стародавній Греції храми приймали вклади та надавали позики під %. В Римській імперії застосовували вдосконалені форми грошового обігу акредитиви та платежі за переказом за банкірськими книгами.

ХІІ-ХІІІ ст..

Після занепаду відроджується банківська справа: обмін грошей різних країн, приймання вкладів та надання позичок під %.

ХІV-ХV ст..

Банкіри стають великою силою, від них залежать королі та імператори.

ХVІ-ХVІІ ст..

Поява “жиробанків”, що здійснювали розрахункові операції та намагалися впорядкувати та спростити грошовий обіг.

1694 р.

Поява першого акціонерного банку, що надавав сучасні комерційні кредити та мав право випуску банкнот.

XIX ст..

Створення великих акціонерних банків, діяльність яких ґрунтувалася на вкладах та кредитуванні.

Україна

1781 – 1783 рр..

Відкриття відділень Асигнаційного банку у Києві, Ніжині, Харкові, Херсоні, що обмінював паперові гроші на мідні монети. Створення Державного позикового банку, що надавав кредити під заставу маєтків.

1839 р.

Започатковано кредитну систему України –створення Державного комерційного банку.

1879 р.

Відкрито Одеський дисконтний банк, який здійснював облік векселів.

1885 р.

Відкрито філії Державного дворянського земельного та Селянського поземельного банків, що здійснювали іпотечне кредитування.

1917 – 1918 рр.

Київську контору Державного банку Росії перетворено на Український державний банк, випущено в обіг державні кредитові білети УНР.

1921 – 1924 рр.

Засновано Всеукраїнський кооперативний банк; Всеукраїнську контору Державного та Торгово-промислового банків; Київський сільгоспбанк, відкрито Київську філію Всеросійського комерційного банку зовнішньої торгівлі та Київський місцевий комунальний банк.

1948 р

Створено апарат Уповноваженого Державного банку на Україні, який виконував обов'язки центрального банку, не маючи права емісії грошей без дозволу Москви.

Етапи

Події, що відбувалися

Перший етап - 1991 - 1992 рр

НБУ починає перереєстрацію комерційних банків України, що були зареєстровані ще Держбанком СРСР. У цей же період галузевий капітал, тобто частка капіталу, вкладеного у комерційні банки різними державними установами, поступово витісняється ринковим капіталом спільних та малих підприємств акціонерних, товариств. Державні банки приватизуються персоналом та великими клієнтами.

Другий етап - 1992 - 1993 рр.

Виникнення банків «нової хвилі». З різних бюджетних і позабюджетних фондів та диверсифікації пасивів діючих банків виникає низка комерційних банків, в яких спостерігалося подальше зменшення частки «міністерського» капіталу. Відбувається масове народження дрібних «кишенькових» банків, які непогано заробили на гіперінфляції 1992 - 1994 рр.

Третій етап - 1994 - 1996 рр.

Етап банкрутства. Внаслідок активізації роботи НБУ з побудови чіткої системи регулювання діяльності комерційних банків та призупинення інфляційних процесів, які були основним джерелом існування цілої низки комерційних банків, багато банків було ліквідовано. Це внесло ускладнення у функціонування банківської системи, була підірвана довіра до банків у вкладників. На кредитно-фінансовому ринку починають працювати іноземні банки та їхні представництва. Відбулася зміна складу акціонерів та власників багатьох комерційних банків шляхом продажу та перепродажу.

Четвертий етап - 1996 - 1998 рр.

Стабілізація та впровадження національної валюти - гривні. Для цього етапу є характерною боротьба НБУ з інфляційними процесами, створення сприятливих умов для проведення грошової реформи і введення в обіг національної грошової одиниці - гривні. Також у цей період НБУ посилив контроль за діяльністю комерційних банків.

До 2005