Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Конспект лекцій РФП.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1.23 Mб
Скачать
  1. 2.Проблемні питання, існуючі суперечності та перспективи розвитку ринку послуг валютних бірж в Україні

Як відомо, в листопаді 1993 року введено фіксований курс національної валюти за розрахунками за критичний імпорт. Було зупинено торги УМВБ, за цей період офіційний курс національної валюти до американського долара виріс більше ніж у п’ять разів. Політика фіксованого курсу не виконала завдання щодо втримання рівня цін та зростання інфляції. Крім порушення роботи валютного ринку, створення тіньового трансферу та відпливу валюти за кордон, цей шлях нічого не дав. Згодом відповідно до Указу Президента Україна перейшла на плаваючий курс національної валюти до іноземних валют, що відповідав вимогам міжнародних валютно-фінансових організацій. Ринковий механізм курсоутворення важкий, але правильний шлях до стабілізації своєї національної грошової одиниці. На сьогодні формування офіційного курсу гривні до іноземних валют визначає НБУ за результатами торгів комерційних банків на міжбанківському валютному ринку.

Слід відзначити, що в Україні проблема курсоутворення ускладнена низкою особливостей, а саме:

  • незбалансованістю платіжного балансу країни, що здебільшого є результатом залежності основних галузей економіки від поставок енергоносіїв, зокрема з Росії;

  • слабким експортним потенціалом через низьку конкурентоспроможність вітчизняної продукції на міжнародному ринку;

  • значним спадом виробництва та високою інфляцією за умови відсутності повноцінних ринків цінних паперів, які якоюсь мірою могли б акумулювати вільні грошові ресурси.

Графічний аналіз динаміки обмінного курсу гривні протягом останніх років (рис. 3) дає можливість виділити три основних етапи розвитку валютного ринку України, які характеризуються різними темпами зміни рівня валютного курсу, а також різними макроекономічним умовами реалізації курсової політики та чинниками впливу на курс гривні. Перший етап – адаптаційний, з вересня 1996 року до серпня 1998 року. Другий етап – кризовий, з серпня 1998 року і до лютого 2000 року. Третій етап – стабілізаційний – з лютого 2000 року і до цього часу. На рис. 3 збільшення гривневої ціни долара США відображено у вигляді позитивно зростаючої кривої і означає зниження валютного курсу гривні до долара у прямому котируванні.

Створення стабільного ринку капіталу, необхідного для успішного процесу політичних перетворень, можливе тільки за умови проведення послідовної антиінфляційної політики. У цьо­му сенсі дії Національного банку України дали позитивні ре­зультати.

Рис. 3. Основні етапи розвитку валютного ринку України та динаміка курсу гривні до долара США у 1996-2002 роках

Сучасний етап функціонування валютного ринку України характеризується активним застосуванням НБУ закупівельних інтервенцій з метою поповнення своїх резервів та недопущення зростання курсу гривні внаслідок перевищення пропозиції іноземної валюти над попитом. Це дозволяло НБУ проводити кредитну емісію без додаткового тиску на валютний курс гривні та, внаслідок великих закупівельних інтервенцій, сприяло поповненню валютних резервів.

Україна не стоїть осторонь процесів, що відбуваються на світовому валютному ринку, але якщо брати не середньомісячний, а щоденні показники обмінних курсів, то буде простежуватися запізнення реакції валютного ринку України приблизно на 5-7 днів від зміни стану світового ринку. Встановлення цього створює передумови для отримання додаткових вигод для української економіки.

Національний валютний ринок України перебуває у тісній взаємозалежності зі світовим. Беззаперечні переваги такого співробітництва є:

  • розширення кола учасників торгів за рахунок доступності всіх сегментів ринків, що в свою чергу, є фактором підвищення ліквідності інструментів, які є предметом торгів;

  • підвищення ефективності управління фінансовими ресурсами за обставин вільного пересування коштів між ринками;

  • зниження операційних витрат на проведення операцій;

  • наявність можливості застосування централізованої системи управління ризиками при роботі на декількох ринках.