Позики Світового банку по галузях економіки України з 1992 року (млн.Дол.Сша)

Галузь	Сума	Галузь	Сума
Енергетика	677	Фінанси	300
Розвиток приватного сектору	610	Управління суспільним сектором	43
Економічна політика	570	Постачання води та її очищення	24
Сільське господарство	332	Розвиток міст	17
Гірнича промисловість	316	Соціальний захист	3
Загальна сума 2,892

5. Проблеми та перспективи розвитку послуг іноземних фінансових установ

Неврегульованість багатьох законодавчих питань створює чимало проблемних ситуацій у відносинах українських резидентів з іноземними фінансовими установами на усіх рівнях. Такі проблеми виникають навіть в офіційних стосунках з міжнародними фінансовими організаціями.

Проблема у кредитних відносинах з Міжнародними банком реконструкції та розвитку (МБРР) полягає в тому, що після ратифікації Верховною Радою України угод зі Світовим банком їхні умови є обов'язковими для виконання. Тим часом у законах про ратифікацію угод з МБРР не визначається, на які саме органи покладається відповідальність за виконання конкретних умов і за рахунок яких джерел необхідно здійснювати обслуговування кредитів. У деяких випадках це призводить до неможливості виконання окремих умов, додаткових фінансових витрат або анулювання позик. Так, у вересні 1999 року було анульовано більшу частину позики на розвиток ринку електроенергетики (розпочато 1996, зупинено 1997), тому що Україна не виконувала взяті зобов'язання щодо підвищення цін і тарифів на житлово-комунальні послуги та послуги громадського транспорту тощо. Загалом на кінець 2000 року з тих чи інших причин було анульовано або втрачено кредитів МБРР на 270 млн. дол. (30% від загальної суми позик Світового банку Україні). Однак найбільші проблеми полягають у неефективному управлінні кредитами МБРР.

Проблеми, які виникають у стосунках з іноземними фінансовими установами та місцевими органами влади, також обумовлені насамперед недосконалістю законодавства та непристосованістю існуючої в Україні економічної системи до вимог іноземних фінансових установ.

Що стосується цінних паперів (акцій та депозитарних розписок), то значний негативний вплив на їх розповсюдження мають також занадто часті інциденти навколо прав іноземних інвесторів в Україні. Симптоматично, що за першим розміщенням акцій українського емітента (Полтавської газонафтової компанії), як це було і з першими українськими так званими "ресурсними облігаціями", відбувся скандал, пов'язаний з правами іноземного (англійського) інвестора. (У цьому випадку не має значення, як закінчився судовий спір навколо цієї справи, оскільки негативний вплив мала сама інформація про наявність конфлікту.)

Стосунки з ІФУ щодо інших видів послуг ускладнені, головним чином, через занадто жорсткий режим валютного контролю, внаслідок чого існують такі обмеження: на відкриття рахунків в іноземних банках, на переказ коштів за неторговими платежами, на здійснення інвестицій за кордон тощо.

Перспективи діяльності іноземних фінансових установ в Україні загалом пов’язують з покращенням політичної, економічної та фінансової ситуації в Україні.

На сьогодні, із урахуванням підвищення попиту на середньо- та довгострокові фінансові ресурси з боку бізнесу можливо очікувати, що обсяги проектного фінансування ЄБРР проектів в Україні становитимуть 350-400 млн. дол. США в 2005 році, а загальний обсяг інвестицій за участі банку може досягнути 1 млрд. дол. США. Основним фактором, який буде визначати остаточний обсяг інвестицій, стане загальний інвестиційний клімат в країні. В майбутньому ЄБРР планує продовжувати діалог з українською владою про реформування та приватизацію енергетичної галузі, збирається активно приймати участь у проектах розвитку автомобільного, залізничного та повітряного транспорту. ЄБРР особливо цікавлять ті проекти, в яких «банк може вплинути на тарифи, практику закупівель, консолідацію та подальшу приватизацію галузі».

Узагальнення умов та досвіду співробітництва різних держав з міжнародними фінансовими організаціями дозволяє сформулювати наступні актуальні для України пропозиції щодо підвищення ефективності співпраці нашої держави з цими установами:

• консультативна допомога міжнародних фінансових організацій не повинна суперечити стратегічним інтересам реформування української економіки та її інтеграції у світове господарство. Йдеться, насамперед, про те, що параметри макроекономічної стабілізації (стримування інфляції, утримання валютного курсу, подолання диспропорцій платіжного та торгівельного балансів, досягнення бездефіцитності державного бюджету, обмеження грошової маси та ін.), задані МФО, не повинні бути самодостатніми та відриватися від найголовнішого завдання

• досягнення ринкової рівноваги, реструктуризації та економічного зростання;

• співробітництво України з міжнародними фінансовими установами вимагає перегляду умов надання кредитів у частині розмежування економічних та політичних критеріїв;

• з метою пом’якшення зовнішнього боргового тиску та підвищення іноземних кредитних ресурсів необхідно поступово диверсифікувати їхні джерела на користь тих, які не супроводжуються жорсткими інституціональними умовами.

Нижче запропоновано, для прикладу, алгоритм підготовки і реалізації проектів міжнародних фінансових організацій в Україні (рис.1).

Рис. 1. Алгоритм підготовки і реалізації проектів міжнародних фінансових установ в Україні

Загалом же, Україні необхідно більш активно впливати на процес започаткування та впровадження проектів, що підтримуються МФО в Україні.