2001-2005 Роки" ( 203/2001 ).

Зовнішні статеві органи:

Лобок - це трикутне піднесення в області лобкового симфізу, утворенепідшкірною клітковиною. Шкіра лобка покрита волоссям. Великі статеві губи (Labia pudendi majora). Це парні шкірні складки, в основі яких знаходиться підшкірна клітковина. Великі статеві губи розташовані між лобком і заднім проходом, по середній лінії з'єднані більш широкої передньої і більш вузької задньої спайками.

Малі статеві губи між великими статевими губами знаходяться малі статеві губи, які обмежують з боків переддень піхви. Задні відділи малих статевих губ з'єднуються, утворюючи вуздечку, яка розташована спереду від задньої.

Клітор це аналог печеристих тіл статевого члена. Довжина клітора 2-3 см. Виділяють голівку, тіло і ніжки клітора. Тіло клітора складається з двох печеристих тіл (corpora cavernosa clitoridis). Ніжки клітора прикріплюються до нижніх гілок лобкових кісток. Зовні клітор покритий ніжною шкірою з великою кількістю сальних залоз, що виділяють смегму, він здатний до ерекції, добре забезпечений нервами і кровоносними судинами.

Зовнішній отвір сечовипускального каналу. Зовнішній отвір сечівника знаходиться спереду від входу в піхві, на 2-3 см позаду від клітора. Позаду зовнішнього отвору сечівника відкриваються парауретральних протоки.

Промежина промежина - це м'які тканини, що закривають вихід з малого таза. Анатомічними межами промежини служать нижній край лобкового симфізу спереду, верхівка куприка ззаду і сідничні горби латерально.

Дівоча пліва сполучнотканинна перетинка, яка є дном передодня піхви і кордоном між зовнішніми і внутрішніми статевими органами. Отвір дівочої пліви може мати різну форму, іноді таких отворів буває декілька. Дівоча пліва багата дрібними кровоносними судинами і нервовими.

Внутрішні статеві органи складаються з:

Піхви орган у вигляді труби від дівочої перетинки до ш/матки,між сечівником і прямою кишкою. Довжина- 8- 10 см. 4 склепіння 3 оболонки:Слизова (БПЕ)М’зова: 2 шари поздовжній і циркулярний, губчаста:нерви, судини.

Матка-м’язовий порожнистий орган грушоподібної форми довжина 7-8см, 2/3тіло,1/3ш/матки, маса 50-100г.Розрізняють тіло матки, дно, перешийок, ш/матки. Перешийок між тілом і ш/матки 1см. Верхня межа: анатомічне внутр. вічко – місце прикріплення очеревини до матки, нижньою - гістологічне вн. вічко (межа переходу слизом в сл.ц.к.

Маткові труби відходять від кутів матки і прямують у верхніх відділах широкої зв’язки до бічних стінок таза. Довжина 10-12см.Відділи: інтерстиціальний d -0.5-1мм. Перешийковий Ампульний, закінчується лійкою d –5-8мм Слизова вкрита ОЦЕ війчастим, мерехтливим. перистальтичні скорочення характерні для репродуктивного віку.

Яєчники довжина 3.5 Парна жіноча статева залоза4см, ширина 2-2,5см. Товщина 1-1.5см.не вкриті очеревиною, прикріплені до заднього листка широкої зв’язки (воротаря.) кора (зріють ф).

Мозкова утворена сполучною тканиною, артеріями, венами. Репродуктивна, ендокринна.

Гормональний обмін у чоловіка.

Гіпоталамус – головний інтегративний центр функціональної репродуктивної системи у чоловіків. Гіпоталамус одержує інформацію від центральної нервової системи і яєчок та регулює утворення і секрецію гонадотропінрилізінг гормону (ГРГ). ГРГ секретується в пульсуючому режимі, що є необхідною ланкою стимуляції синтезу і секреції обох гонадотропінів гіпофіза – лютеїнізувального(ЛГ) і фолікулостимулювального(ФСГ). ЛГ і ФСГ утворюються в передній частині гіпофіза і також секретуються в імпульсному режимі. В яєчках ЛГ і ФСГ зв’язуються зі специфічними рецепторами на клітках Лейдіга і Сертолі. Тестостерон – секретується клітинами Лейдіга, є головним інгібітором секреції ЛГ у чоловіків. У периферичних тканинах тестостерон може перетворюватися в більш сильний андроген дигідротестостерон або в сильний естроген – естрадіол.  Андрогени і і естрогени, що утворюються, незалежно один від одного, регулюють секрецію ЛГ. Продукція ФСГ регулюється за механізмом зворотного зв’язку інгібіном, що утворюється в клітинах Сертолі. Погіршення сперматогенезу супроводжується зменшенням утворення інгібіна і, як наслідок, збільшенням секреції ФСГ. Ізольоване підвищення рівня ФСГ – важливий маркер стану герміногенного епітелію яєчок. Секреція пролактина також має складний взаємозв’язок з гонадотропними гормонами гіпофіза. У чоловіків з гіперпролактинемією підвищений рівень пролактину чинить інгібуючий вплив на секрецію ГРГ. Підвищення рівня пролактину може впливати на стан центральної нервової системи. У чоловіків з гіперпролактинемією, що одержують замісну терапію препаратами тестостерону, лібідо і сексуальна функція не відновлювалися доти, доки не відбувалося зниження рівня пролактину.