- •Анотація
- •Аннотация
- •Перелік скорочень
- •1.1.2. Перспективи розвитку птахівництва в зовнішній торгівлі.
- •1.2. Характеристика пташиного посліду
- •1.3. Методи та способи переробки пташиного посліду
- •1.4. Анаеробна ферментація пташиного посліду
- •1.5. Можливості використання біогазу на птахофабриках
- •1.6. Біохімія метанового бродіння
- •1.9. Схема утворення метану з оцтової кислоти.
- •1.7. Мікробіологія метанового бродіння
- •Таксономія метаногенів
- •1.8. Теплоємність як економічний аспект метанової ферментації.
- •1.9. Інгібування амонійним азотом виробництва метану з курячого посліду.
- •Розділ 2 Об'єкти й методи досліджень
- •2.1. Об'єкти досліджень
- •Характеристика посліду
- •2.2. Методи хімічних, біохімічних та інструментальних аналізів
- •2.3. Математична обробка результатів досліджень
- •Розділ 3 Експериментальні дослідження
- •3.1. Опис установки для дослідження
- •3.2. Дослідження впливу аміаку на процес метанового бродіння в широкому діапазоні сор.
- •3.13. Кінетика вмісту метану для метанового бродіння субстратів з вологостями 99%-84%.
- •3.14. Кінетика вмісту метану для метанового бродіння субстратів з вологостями 84%-72%.
- •3.3. Дослідження теплоємності розчинів пташиного посліду.
- •3.3. Дослідження інтенсифікації метанового бродіння шляхом вилучення аміаку.
- •Розділ 4 Екологічна частина
- •5.1. Загальні положення.
- •5.2. Послід
- •5.3. Стічні води
- •5.4. Газопилові викиди.
- •5.5. Мікробне забруднення.
- •Розділ 5 Охорона праці
- •5.1. Організація служби охорони праці
- •5.2. Аналіз виробничого травматизму
- •5.3. Санітарні умови праці
- •5.3.1. Мікроклімат
- •5.3.2. Загазованість повітря
- •5.3.3. Запиленість повітря
- •5.3.5. Вібрація
- •5.3.6. Освітлення
- •5.3.7. Випромінювання
- •5.4. Електробезпека
- •5.6. Техніка безпеки в технологічній лабораторії
- •5.6.1. Загальні положення
- •5.5. Пожежна безпека
- •5.6.2. Вимоги безпеки перед початком роботи
- •5.6.3. Вимоги безпеки під час виконання роботи
- •5.6.4. Вимоги безпеки після закінчення роботи
- •5.6.5. Вимоги безпеки при аварійних ситуаціях
- •5.7. Висновки
- •Висновки і рекомендації
- •Список використаних джерел
5.3. Стічні води
Великої шкоди довкіллю, особливо наземним водоймищам і підземним водам, завдають стічні води птахівницьких підприємств. Орієнтовні обсяги водоспоживання та стічних вод на типових птахофабриках на 400 тис. курей-несучок та на 3 млн. бройлерів наведено в таблиці 5.2.
Таблиця 5.2
Об’єми водоспоживання та об’єми стічних вод на птахопідприємствах
Назва показників
|
На птахофабриці на 400 тис. курей-несучок |
На птахофабриці на 3 млн. бройлерів |
||
на 1 гол., л/добу |
всього, л/добу |
на 1 гол., л/добу |
всього, л/добу |
|
1. Об’єми водоспоживання1 |
||||
– на миття обладнання |
0,038 |
9293 |
0,042 |
45990 |
– на переробку птиці |
35,0 |
26600 |
35,0 |
105000 |
– на напування птиці |
0,27 |
66029 |
0,30 |
328500 |
Всього |
х |
101922 |
х |
479490 |
2. Об’єми стічних вод2 |
||||
– при митті обладнання, л |
х |
8364 |
х |
41391 |
– при переробці птиці, л |
х |
23940 |
х |
94500 |
– від протікання напувалок, л |
х
|
3301 |
х
|
16425
|
Всього |
|
35605 |
|
152316 |
Примітки:
1. При розрахунках водоспоживання на птахофабриці на 400 тис. курей-несучок враховувалось, що одночасно з курами промислового стада вирощується ремонтний молодняк та інші групи птиці. Їх середньорічне поголів’я складає 270 тис. гол.;
2. Об’єми стічних вод, що утворюються при митті обладнання і переробці птиці, складають 90% від водоспоживання, від протікання напувалок – 5% від витрат води на напування птиці.
Екологічний і санітарно-гігієнічний контроль поверхневих та підземних вод забезпечується спеціальним моніторингом у зоні птахівничого підприємства, з використанням методів біоіндикації, які найбільш чутливо і інтегрально реагують на всі речовини, що можуть негативно впливати на оточуюче середовище. Враховуючи, що загальна кількість стічної води на птахівничих підприємствах коливається від 200 до 8000 м3 на добу, проблема оцінки її токсичності та екологічної безпеки є актуальною при виробництві якісної тваринницької продукції.
При забрудненні водних джерел відходами тваринного походження (гній, сеча, стічні води промислових підприємств, що переробляють тваринну сировину) у водоймища потрапляють патогенні мікроорганізми, які можуть бути джерелом різних інфекційних захворювань і негативно впливати на епізоотичну ситуацію. В цьому випадку важливо своєчасно виконати дослідження стічної води по її оцінці з точки зору біобезпеки. Проте виявити збудники патогенів не завжди можливо своєчасно.
Крім патогенів стічні води містять значну кількість домішок. Це послід, залишки дезінфектантів, лікарських препаратів, особливо при застосуванні з питною водою і т.п. Важливою оцінкою стічних вод є не тільки визначення їх хімічного складу та наявності токсичних речовин і патогенної мікрофлори, але і визначення потреб у збагаченні їх киснем. Стічні води птахівничих підприємств мають біологічну потребу у кисні (БCК) на рівні 180-200, а хімічну (ХCК) – 270-280 мг/л.
Крім патогенів стічні води містять значну кількість домішок. Це послід, залишки дезінфектантів, лікарських препаратів, особливо при застосуванні з питною водою і т.п. Важливою оцінкою стічних вод є не тільки визначення їх хімічного складу та наявності токсичних речовин і патогенної мікрофлори, але і визначення потреб у збагаченні їх киснем. Стічні води птахівничих підприємств мають біологічну потребу у кисні (БCК) на рівні 180-200, а хімічну (ХCК) – 270-280 мг/л.
