Тема 4. Операційна діяльність: ресурси, процеси та результати
1. Операційна діяльність підприємства: поняття, основні ресурси, результат.
2. Операційні процеси організації. Типи операційних процесів та їхні ознаки.
3. Операційний цикл підприємства: структура й тривалість.
Ключові слова: операційна діяльність, операційний процес, ресурси, спосіб розташування процесів у просторі, партія предметів праці, види руху партії предметів праці
1. Операційна діяльність підприємства: поняття, основні ресурси, результат
Операційна діяльність - це операції, пов'язані з виробництвом продукції або наданням послуг, що є визначальною метою створення підприємства, і забезпечують основну частку його доходу.
Будь-якого керівника у процесі операційної діяльності цікавлять:
- результат операційного процесу (вихід) - мета й ступінь її досягнення;
- все необхідне для досягнення мети операційного процесу (вхід);
- сам операційний процес та умови його функціонування.
Ресурсна схема операційного процесу представлена на рис. 8.
Рис. 8. Ресурсна схема операційного процесу
Ресурси - це фактори виробництва, які мають вартісні особливості й перетворюючі можливості, необхідні для забезпечення функціонування й розвитку процесів з метою досягнення запланованих результатів. Особливе значення останнім часом має інформаційний ресурс. Без нього не можна почати нову справу, випустити новий продукт, технологію, вижити в конкурентній боротьбі. Для деяких підприємств цей ресурс є домінуючим.
Результатом операційної діяльності є продукт або послуга.
2. Операційні процеси організації. Типи операційних процесів та їхні ознаки
Операційний процес — це сукупність операцій, організованих у часі й просторі, у результаті яких здійснюється операційна діяльність організації.
До принципів організації операційних процесів відносять: спеціалізація, пропорційність, прямоточність, безперервність, паралельність, ритмічність, кооперування.
Класифікація операційних процесів:
1. Залежно від організаційних відносин операційні процеси бувають прості і складні.
2. За ступенем охоплення робіт процеси поділяють на повні й часткові.
3. За формами взаємозв'язку із суміжними процесами розрізняють аналітичні, синтетичні й прямі процеси. В аналітичних процесах у результаті первинної обробки комплексної сировини одержують різні продукти, які надходять у різні процеси подальшої обробки. У синтетичних процесах поєднують результати різних процесів у єдиний процес. У ході прямого процесу не відбувається розбивки на підпроцеси або єднання часткових процесів.
4. За призначенням та роллю в загальній сукупності процесів виділяють основні, допоміжні, обслуговуючі й управлінські процеси. Для сервісних підприємств процеси поділяють на основні (переробні) та ті, що забезпечують безперебійне протікання основних процесів. Управлінські процеси пов'язані з розробкою й прийняттям рішень у рамках виконуваних функцій управління.
5. За характером впливу на предмет праці розрізняють технологічні й природні процеси.
6. За характером використовуваного обладнання виділяють замкнуті й відкриті процеси.
7. За ознакою безперервності в часі розрізняють безперервні та дискретні процеси. Безперервні процеси передбачають постійне надходження сировини у виробництво, їх не можна перервати без втрати якості продукції. Дискретні здійснюються окремими послідовно поновлюваними частинами.
8. За ознакою розподілу функцій між людиною і машиною (механізмом) процеси класифікують на ручні, механізовані, автоматизовані й автоматичні.
До організації операційних процесів у просторі відносять планування структурних підрозділів підприємства, розміщення й компонування обладнання, переміщення й складування матеріалів.
Існують три основних способи розташування процесів у просторі: функціональний, лінійний, позиційний.
При функціональному способі ресурси групують за окремими ділянками за ознакою функцій, що виконуються. Вироби або клієнти переміщаються з однієї ділянки на іншу залежно від конкретних вимог. При функціональному плануванні виробничий підрозділ виконує однорідний комплекс технологічних операцій або процесів над різнорідними предметами праці та, відповідно, має технологічну спеціалізацію.
Особливу увагу при такому плануванні приділяють мінімізації операцій транспортування (пересувань клієнта).
Переваги функціонального способу розташування процесів:
- висока гнучкість системи;
- низька чутливість до збоїв обладнання;
- можливість використання універсального обладнання.
Основні недоліки:
- складне оперативно-календарне планування;
- утруднений контроль руху предметів;
- істотні витрати на переміщення виробів з операції на операцію;
- небезпека формування істотних запасів незавершеного виробництва;
- «розмита» відповідальність за якість продукції, тому що кожний підрозділ відповідає за свій етап робіт (операцію).
При лінійному способі розташування процесів робочі місця розміщають послідовно відповідно до тих операцій, які потрібні для випуску готового продукту/обслуговування клієнта. При цьому для скорочення витрат на переміщення оброблюваних предметів робочі місця розташовують якнайближче одне до одного. Виробничий підрозділ виконує різнорідні технологічні операції над однорідними предметами праці, відповідно, має предметну спеціалізацію. Основну увагу приділяють правильному розподілу навантаження на робочі місця, щоб уникнути утворення вузьких місць.
Переваги лінійного способу розташування процесів:
- можливість досягнення високого рівня продуктивності операційної системи;
- можливість скорочення часу й грошових витрат на навчання працівників (за умов вузької спеціалізації);
- низька вартість переміщення на одиницю виробу;
- можливість скорочення рівня запасів незавершеного виробництва;
- спрощення контролю за ходом виконання операцій;
- низька собівартість одиниці продукції.
Основні недоліки:
- незначна гнучкість операційної системи;
- висока чутливість операційної системи до збоїв різного характеру;
- складність досягнення високого ступеня завантаження обладнання.
При позиційному способі розташування процесів виріб або клієнт, що обслуговується, нерухливі. До місця роботи за необхідністю подають ресурси. Такий спосіб розташування процесів застосовують у випадках, коли переміщення виробу неможливе або небажане. Такий тип планування може носити тимчасовий характер (до закінчення роботи над проектом).