2. Еволюція операційного менеджменту

Започаткував розвиток операційного менеджменту на початку ХХ століття Ф. Тейлор, який установив, що:

• щоденний виробіток робітника повинен визначатися відповідно до наукових законів;

• функція управлінського персоналу полягає у розробці цих законів і використанні їх у виробничому процесі;

• функція робітника полягає у беззаперечному виконанні вимог управлінського персоналу.

Ним також були запропоновані: хронометрування виробничих операцій, стимулюючі системи оплати праці, обґрунтована необхідність поділу праці в сфері управління й т. д. Він запропонував заздалегідь планувати методи роботи й всю виробничу діяльність у цілому.

Ідеї Ф. Тейлора одержали поширення в Японії. Пізніше операційний менеджмент знайшов розвиток у роботах Фридеріка й Ліліан Гілбрет, Г. Ганта. Гілбрети довели, що основні елементи виробничих операцій не залежать від змісту роботи. Г. Гантом була введена система планування "норма-премія", розроблені методи планування послідовності виробничих операцій.

У 1913 р. на заводах Форда було введено в дію конвеєр зі зборки автомобілів, кожний робітник спеціалізувався на виконанні конкретної функції, тобто було введено поділ і спеціалізацію праці.

У сорокових роках група вчених під керівництвом соціолога Е. Мейо вивчала вплив змін навколишнього середовища на продуктивність праці робітників та дійшла висновку, що велике значення мають нормальні взаємовідносини у колективі та усвідомлення робітником своєї соціальної захищеності.

У 50-60 рр. операційний менеджмент дістав розвиток як самостійна галузь науки: Е. Буман і Р. Феттер підкреслили спільність проблем, розв'язуваних в операційних системах. Ними була обґрунтована важливість практичного застосування теорії черг, моделювання операцій і лінійного програмування.

У 70-ті роки масове використання комп'ютерної техніки дало поштовх розвитку методу планування матеріальних потреб, що припускає об'єднання в одній комп'ютерній програмі всіх компонентів, що використовуються у виробництві складної продукції, і дає можливість оперативного коректування графіків виробничого процесу.

У 80-ті роки у Японії був запропонований підхід "точно в строк", що одночасно з розвитком концепції загального контролю якості дав основу для виробничої практики промислових підприємств. Одночасно дослідники Гарвардської бізнес-школи розробили модель операційної стратегії, що повинна була допомогти керівництву промислових підприємств у правильному використанні виробничих потужностей як стратегічної зброї в конкурентній боротьбі.

Одною зі значних інновацій у сфері операційного менеджменту стала концепція загального менеджменту якості TQM, що одержала поширення у 80-90 роки. Відповідно до даної концепції всім відповідальним за виробництво фахівцям встановлювали критерії якості. Пізніше були уведені премії й сертифікаційні стандарти ISO 9000.

У 90-ті роки було впроваджено нововведення, спрямовані на вдосконалення процесів управління виробництвом. Відповідно до них структура бізнес-процесів організації аналізувалася, здійснювалася відмова від операцій, що не створюють вартості. Стрімкий розвиток мережі Інтернет наприкінці 90-х рр. у корені змінив способи збору інформації, здійснення покупок, зв'язку. Останнім часом розвивається концепція управління ціллю постачання, що припускає застосування загальносистемного підходу до управління потоком інформації, матеріалів і послуг. У центрі її уваги є оптимізація ключових видів діяльності підприємства.