4. Проектування й нормування робіт

Проектування робіт включає точне визначення змісту кожного виду роботи в організації, а також порядок розподілу роботи в ній. Робота повинна відповідати здібностям працівника й можливостям устаткування. Поділ праці, тобто його спеціалізація, є важливим чинником підвищення продуктивності праці. Переваги спеціалізації полягають в тому, що вона дозволяє підвищити рівень профмайстерності, відокремити виробничі завдання, що вимагають кваліфікованої праці з більшою заробітною платою, збільшує можливості використання спеціалізованого устаткування. Недоліки - зменшення гнучкості у разі зміні виробничих завдань, зростання монотонності, зниження задоволеності працівників.

Соціально-технічний підхід до проектування робіт припускає встановлення взаємин між технічною системою, що необхідна для виконання виробничих завдань, та соціальною організацією, у рамках якої ці завдання виконуються. Принципи проектування робіт, засновані на соціально-технічному підході, включають:

1. Певну напруженість роботи й наявність елементів розмаїтості;

2. Можливість продовження освіти на роботі;

3. Можливість реалізовувати в певних межах функцію прийняття рішень;

4. Необхідність визнання у разі добре виконаної роботи;

5. Необхідність певного ступеня соціальної підтримки;

6. Необхідність реалізації певної залежності між результатами праці й соціальним станом особистості;

7. Необхідність взаємозв’язку характеру роботи з бажаним майбутнім.

При розробці операцій процесу й методів організації праці визначають оптимальний метод виконання виробничого завдання. Нормування праці полягає у визначенні витрат праці, а саме: норм часу; норм виробітку; норм обслуговування; норм чисельності. Основою для розрахунку всіх норм є норма часу.

Норма часу (Н часу) - це кількість робочого часу, що встановлюється при виробництві одиниці продукції робітником (бригадою робітників) при оптимальних організаційно-технічних умовах (найбільш повному завантаженні обладнання, застосуванні передової технології та організації праці, використанні кваліфікованої робочої сили).

Вона вимірюється в людино-годинах (людино-днях) і нормо-годинах (нормо-днях).

Н часу = Тзм / Нвир,

(5.1)

де Тзм – тривалість зміни, год.;

Нвир – норма виробітку, нат. од./людину.

Норма виробітку (Н вир) - це кількість продукції, що повинна бути оброблена робітником або групою робітників за одиницю часу при оптимальних організаційно-технічних умовах. Вона виміряється в одиницях, тоннах і т. д.

Розрахунок норми виробітку залежить від характеру трудового процесу:

• для ручних робіт:

Н вир = Топ/tоп,

(5.2)

де tоп - витрати оперативного часу на одиницю продукції (визначається із хронометражу), хв.;

Топ – час оперативної роботи за зміну, хв.

- для циклічних робіт:

Н вир = (Топ/Дц)*q,

(5.3)

де Дц - тривалість циклу, хв.,

q - кількість виробів в одному циклі, од.

- для машинних операцій:

Н вир = Пте *Тзм *Кі,

(5.4)

де Пте - техніко-економічна норма продуктивності обладнання, нат. од./год.;

Тзм - тривалість зміни, год.;

Кі - інтегральний коефіцієнт використання потужності.

Норма обслуговування (Но) - кількість одиниць обладнання (квадратних метрів площі, робочих місць), що повинен обслужити один робітник або бригада робітників при оптимальних організаційно-технічних умовах. Вона встановлюється у двох видах:

- кількість одиниць обладнання, що припадають на одного робітника;

- кількість працівників на одиницю обладнання.

Вона розраховується за формулою:

Но = Тзм/Н часу об,

(5.4)

де Н часу об - норма часу обслуговування на одиницю устаткування, хв.

Різновидом норми обслуговування є норма керованості - це чисельність робітників, що припадає на одного керуючого.

Норма чисельності - це кількість працівників певного професійно-кваліфікаційного складу, установлена для виконання певного виду робіт або обслуговування К одиниць устаткування протягом зміни. Вона розраховується:

Н ч = К/Но,

(5.5)

де К – кількість одиниць устаткування;

Но – норма обслуговування, од. устаткування / робітника (робітників / од. устаткування)