27. Що таке середні та відносні величини, їх види та особливості використання в економічному аналізі?

Абсолютні і відносні величини – займають значне місце в економічному аналізі для оцінювання результатів і динаміки господарських процесів і явищ. Серед абсолютних величин слід виділити умовно-натуральні вимірники, які використовуються у разі потреби звести воєдино декілька різновидів однієї споживчої вартості, наприклад, умовне паливо, консерви у тисячах умовних банок (туб), молоко стандартної жирності тощо. Перерахунок в умовні одиниці здійснюється за допомогою спеціальних коефіцієнтів-сумірників (К). Роль загальної міри, еталона для розрахунків і порівняння виконує один різновид, коефіцієнт-сумірник для якого дорівнює одиниці (К=1). Обсяг продукції в умовно-натуральному вимірі визначається за формулою:

де Y – обсяг продукції в умовно-натуральному вимірі;         К – коефіцієнт-сумірник;         Х – обсяг продукції певного виду у натуральному вимірі. Коефіцієнт-сумірник або задається, або розраховується як співвідношення значення величини заданого параметра (характеристики) певного виду продукції до значення того ж параметра (характеристики) еталонного зразка. У доповнення до абсолютних величин в економічних дослідженнях важливе місце посідають відносні величини. Відносні величини – це показники, які відображають кількісні співвідношення між явищами і процесами. Відносну величину отримують як частку від ділення двох абсолютно різнойменних або однойменних величин, взятих за різний період або з різних територій. В економічних дослідженнях використовуються такі види відносних величин: - відносні величини планового завдання, виконання плану,співвідношення фактичних даних за звітний і попередній періоди. Введемо такі умовні позначення: Хо – значення показника у попередньому періоді; Хпл – значення показника у поточному періоді за планом (контрактом, замовленням, договором); Хі – фактичне (звітне) значення показника за поточний період. Тоді за відповідними формулами розраховується: планове завдання

виконання плану (зобов’язань)

співвідношення показників за звітний і попередній період

Між зазначеними вище показниками існує така залежність:

- відносні величини просторового порівняння – одержують в результаті порівняння однойменних показників, що відносяться до різних об’єктів, взятих за один і той же період (наприклад, порівняння продуктивності праці двох підприємств або двох країн); - відносні величини динаміки – найбільш поширені відносні величини, які одержують шляхом порівняння абсолютних або середніх величин, взятих за різні періоди. Розрізняють базисні і ланцюгові відносні величини динаміки. Перші отримують шляхом порівняння рівня показника за будь-який період з рівнем показника за базисний період; другі – шляхом порівняння рівня показника за певний період з рівнем цього ж показника за попередній період. Детальніше зазначені відносні показники будуть розглядатися як окремий прийом аналізу;

- відносні величини структури – це відношення частин до цілого або частка (питома вага) частин в обсязі явища

- відносні величини координації – це відношення однієї частини цілого до іншої частини