Розроблення облікової номенклатури об’єктів

Реєстром обліку виконаних будівельно-монтажних робіт у натуральній і вартісній формі є «Журнал обліку виконаних робіт». Дані цього журналу є підставою для складання первинних облікових документів у будівництві, що використовуються для розрахунків із замовником за виконані підрядні роботи й складання звітності в будівництві.

Відбиття в бухгалтерському обліку витрат на будівельно-монтажні роботи здійснюється відповідно до плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств та організацій і інструкції з його застосування.

Бухгалтерський облік витрат на виробництво будівельно-монтажних робіт ведеться на рахунку 23 «Виробництво» безпосередньо в Журналі-ордері, у якому об'єднані аналітичний і синтетичний обліки витрат. На рахунку 23 у Журналі-ордері витрати групуються відповідно до певних об'єктів калькуляції.

Прямі й загальновиробничі витрати відображаються по дебету 23, по кредиту - суми фактичної виробничої собівартості виконаних робіт.

Витрати на допоміжне виробництво - рахунок 11 «Інші необоротні активи».

Вартість матеріалів включається у виробничу собівартість по кредиту рахунка 80 «Матеріальні видатки».

Витрати на оплату праці робітників ураховуються по кредиту рахунку 81 «Витрати на оплату праці». Відрахування на соціальні заходи включаються в собівартість будівельно-монтажних робіт по кредиту рахунка 65 «Розрахунки з страхування» по субрахунку 651 «З пенсійного забезпечення», 652 «З соціального страхування», 653 «Зі страхування на випадок безробіття», 654 « З індивідуального страхування».

Витрати на утримання машин та механізмів відбиваються на рахунку 23 «Виробництво» субрахунок «Експлуатація машин та механізмів».

Загальновиробничі витрати визначаються по будівельному підприємству в цілому з кредиту рахунка 91 «Загальновиробничі витрати» в дебет 90 «Собівартість реалізації» субрахунок 903 «Собівартість реалізації робіт та послуг». Роботи, виконані субпідрядними організаціями, відбиваються на рахунку 631 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками».

Для об’єктивної оцінки щодо ефективності фінансової діяльності організації та підприємства застосовують різні методи оцінки, які входять до складу економічного аналізу. У даній темі розглядається складова економічного аналізу - фінансовий аналіз.

Фінансовий аналіз – це спосіб оцінювання і прогнозування фінансового стану підприємства, організації на підставі його бухгалтерської та фінансової звітності й оперативних даних.

Інформація, яка використовується для аналізу фінансового стану організації, поділяється на відкриту - бухгалтерська та статистична звітність;

закриту – розроблені планові та прогнозні показники, система їх оцінки, що є комерційною таємницею.

Усі показники бухгалтерського балансу та звітності взаємозв’язані. Їх цінність для оцінки фінансового стану підприємства залежить від їхньої вірогідності та дати складання звіту.

З погляду фінансового аналізу є три основні вимоги до звітності:

- оцінка динаміки та перспектив одержання прибутку організації;

- оцінка наявних фінансових ресурсів на підприємстві та ефективність їх використання;

- прийняття обґрунтованих управлінських рішень у сфері фінансів для здійснення інвестиційної політики.

Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік.

Фінансова звітність формується з дотриманням таких принципів:

• автономність будівельної організації, за якою вона розглядається як суб’єкт господарювання, що відділений від власників. Відповідно з цим принципом особисте майно та зобов’язання власників не відображають у фінансовій звітності організації;

• безперервність, тобто визнання того, що організація не має наміру чи потреби ліквідуватися або зменшувати масштаби своєї діяльності;

• періодичність, що передбачає розподіл діяльності організації на певні періоди;

• нарахування, яке полягає в тому, що результати господарських операцій ураховуються тоді, коли фактично відбуваються;

• відповідність, за якою витрати визначаються у звіті про фінансові результати на підставі прямого зв’язку між ними та отриманими доходами;

• послідовність, яка передбачає постійне застосування організацією визначеної облікової політики шляхом опису принципів оцінки статей звітності і методів обліку щодо окремих статей звітності. Дотримання цього принципу є передумовою порівнянності фінансових звітів;

• обачність, відповідно до якої методи оцінки повинні запобігати зниженню оцінки зобов’язань і витрат, завищенню оцінки активів і доходів будівельної організації;

• єдине грошове вимірювання, що передбачає узагальнення всіх операцій у грошовій формі (у гривневому еквіваленті).