Учасники інвестиційно-будівельного процесу

До основних учасників інвестиційно–будівельного процесу належать:

- інвестор – юридична або фізична особа, яка здійснює із власних або позикових коштів фінансування будівельного об'єкта і має право на повне розпорядження результатами інвестиційного проекту;

- замовник – юридична або фізична особа, яка здійснює функцію організатора й керуючого реалізацією інвестиційного проекту, розроблення техніко-економічного обґрунтування й закінчує здачу об'єкта в експлуатацію;

- забудовник – юридична або фізична особа, яка володіє правами на земельну ділянку під забудову. Якщо замовник не використовує земельну ділянку на правах оренди, то забудовник виступає як землевласник;

- проектувальник – проектно-дослідницька або проектна організація, що розробляє за контрактом із замовником проектно-кошторисну документацію на будівництво об'єкта;

- підрядник – будівельна організація, що здійснює за договором підряду або за контрактом із замовником будівельно-монтажні роботи (БМР) при спорудженні об'єктів у встановлений термін і за договірною ціною;

- постачальник – фізична або юридична особа, яка забезпечує відповідно до договору поставку машин і механізмів, матеріалів і деталей, необхідних для виконання підрядником будівельно-монтажних робіт.

Техніко-економічні особливості капітального будівництва

Техніко-економічними особливостями капітального будівництва є:

1) створювана в будівництві продукція залишається нерухомою, а знаряддя праці й робітники безперервно переміщаються по фронту робіт;

2) строк спорудження продукції в будівництві може обчислюватися роками;

3) тривалість строків будівництва призводить до відволікання капіталів з оборотів, омертвляючи їх на певний час;

4) великий обсяг інвестиційних вкладень і тривалі строки їхньої окупності вимагають підвищеної уваги до економічного обґрунтування спорудження нових об'єктів;

5) залежність капітального будівництва від природних умов;

6) застосування вахтового методу ведення робіт, лінійний характер об'єктів, що знижує оперативність об'єкта виробничо-господарськими зв'язками, підвищує складність матеріально-технічного постачання, обслуговування машин, механізмів і транспортних засобів;

7) необхідність ресурсного й виробничого кооперування в ході будівельно-монтажних робіт;

8) розмаїтість форм і джерел фінансування будівництва.

До особливостей капітального будівництва також належать способи його ведення. За формами організації будівництва розрізняють такі способи:

- підрядний – припускає наявність постійних будівельних і монтажних підприємств, які мають матеріально-технічну базу, засоби механізації, транспорт і кваліфіковані кадри і виконують за договорами будівництво. Різновид цього способу - будівництво об'єкта «під ключ» при спорудженні, коли функції замовника передаються генеральному підрядникові, він відповідає за строки, вартість і якість будівництва;

- господарський – передбачає здійснення будівництва самим замовником або інвестором за допомогою власних будівельно-монтажних підрозділів, (рис. 1.2) що входять у їхню організаційну структуру. У порівнянні з підрядними організаціями ці підрозділи, що здійснюють реконструктивні заходи, слабко оснащені спеціалізованими механізмами, робочі кадри мають більш низький рівень кваліфікації. Цьому способу властиве неритмічне будівництво;

- спосіб, який має риси і підрядного, і господарського, називається змішаним, при цьому частина робіт здійснюється підрядною організацією, частина виконується самостійно замовником.

З переходом на ринкову економіку виникають нові організаційні форми будівельних організацій і нові принципи організації будівництва - підрядні торги (див. п. 1.5).

Рис. 1.2. Ремонт насипу біля ст. Кривошиївка Південної залізниці. Квітень

2006 р.