3. Виробничі ресурси

Під виробничими ресурсами розуміють усі види ресурсів, які використовують у процесі будівництва будівель і споруд (рис. 3.2). До них належать:

- трудові ресурси;

- інвестиційні ресурси (основні виробничі фонди і виробничі потужності, оборотні фонди й оборотні кошти);

- фінансові ресурси;

- природні ресурси, залучені для господарського обігу;

- підприємницькі здібності людей щодо організації будівельного виробництва.

Відокремлені один від одного виробничі ресурси - це потенційні чинники виробництва. Для виробництва необхідне об’єднання перерахованих ресурсів.

Залежно від характеру участі у виробничому процесі виробничі засоби поділяються на основні й оборотні.

3.1 Основні засоби будівництва

Сукупність засобів праці, що функціонують у сфері матеріального виробництва в незмінній натуральній формі протягом тривалого часу, називаються основними.

Частина основних засобів, які не змінюють свою натуральну форму протягом багатьох виробничих циклів, а свою вартість переносять поступово на продукт, що виготовляється, називається основними фондами.

Для планування, обліку, аналізу і доцільнішого напряму інвестицій основні фонди поділяються на групи. Співвідношення між групами є структурою основних фондів. Основні фонди відносно процессу виробництва поділяються на виробничі і невиробничі. До фондів виробничого призначення відносять:

-земляне полотно;

- верхню будову колії;

- штучні споруди;

- колійні, транспортні машини і механізми;

- виробничі будівлі;

- виробничий інвентар.

До невиробничих фондів належать:

- житлові будинки;

- будівлі соціально-культурного і побутового призначення.

Виробничі фонди у свою чергу поділяються на активні (силове обладнання, транспортні засоби, снігоприбиральна техника), пасивні (споруди колійного господарства з усіма облаштуваннями).

Міру використання основних фондів характеризує досягнутий рівень організації праці і виробництва в колійному господарстві, який впливає на економічні показники підрозділів залізниць. Залежно від характеру використання основні фонди поділяють на діючі і недіючі (тобто ті, що знаходяться в запасі або на консервації). За існуючим положенням, на діючі нараховуються амортизаційні відрахування, а на недіючі нарахування не здійснюються.

У залежності від приналежності основні фонди поділяються на власні (що належать даному підприємству) і орендовані (що належать іншому підприємству). Основні фонді зараховуються за первинною вартістю (балансовою), яка складається з витрат, пов'язаних з придбанням основних фондів і з їх транспортуванням до місця використання.

Показники використання основних засобів

Показники, що характеризують ефективне використання основних виробничих фондів колійного господарства, складаються з загальних і часткових.

Загальні показники:

1. Фондовіддача, що визначає, яка кількість продукції в грошовому вираженні доводиться на одну гривню вартості основних виробничих фондів. Фондовіддача розраховується за формулою

, (3.1)

де, PL – обсяг перевізної роботи, ткм;

Ф _{Серед–} середньорічна вартість основних виробничих фондів підприємства, грн.

(3.2)

де Ф₁ – вартість основних фондів на початок року;

n₁ – кількість повних місяців з моменту уведення обладнання;

n₂ – кількість повних місяців з моменту виведення обладнання;

Ф_вв – вартість уведеного обладнання протягом року;

Ф_Вивед – вартість виведеного обладнання протягом року;

12 - кількість місяців у році.

2. Фондоємність – величина, обернено пропорційна фондовіддачі.

3. Фондоозброєність - відношення вартості основних виробничих фондів до числа робітників на підприємстві. Ця величина повинна мати тенденцію до збільшення, від неї залежить технічна озброєність і, як наслідок, продуктивність праці.

Показники екстенсивного використання основних виробничих фондів:

- коефіцієнт екстенсивного використання обладнання

, (3.3)

де Т _Ф – фактичний час роботи обладнання;

Т_Пл - плановий час роботи обладнання;

- коефіцієнт змінності

, (3.4)

де М_З – загальна кількість відпрацьованих одиниць обладнання;

М - кількість машин або іншого обладнання, яке працює у найбільшу зміну;

- коефіцієнт завантаження обладнання - відношення трудомісткості виготовлення всіх виробів на даному виді обладнання до фонду часу його роботи.

На практиці коефіцієнт завантаження приймається рівним величині коефіцієнта змінності, зменшеному в 2 рази ( при двозмінному режимі) або в 3 рази (при тризмінному режимі).

На основі показника змінності роботи обладнання розраховується коефіцієнт використання змінного режиму часу роботи обладнання:

, (3.5)

t – тривалість зміни.

Показник інтенсивного використання - коефіцієнт інтенсивного використання обладнання

, (3.6)

де В_ф – фактичне виготовлення встаткуванням продукції за 1 год;

В_Пл – технічно обґрунтоване виготовлення устаткуванням продукції за 1 год (планове).

Показник інтегрального використання

, (3.7)