Запорізька Січ у 18 столітті Розділ 1. Запорозька Січ на початку 18 ст.

1.1 Вибори нового гетьмана

6-го листопада в Глухові був урочисто обраний гетьманом Стародубський полковник Іван Скоропадський. Петром, що знаходився у Глухові, була підписана й оголошена царська грамота, що підтверджує “збереження вільностей і переваг Малоросійських”.

Мазепа ж у цей час знаходився в поході зі шведським військом, що рухалося до міст Ромнам і Гадячеві на зимові квартири, де для шведів Мазепою було заздалегідь заготовлені харчі і зведені укріплення. Не будучи упевненим у перемозі Карла і знаючи настрій і поводження народу, Мазепа спробував через полковника Апостола вступити в зносини з Петром, обіцяючи йому сприяти поразці і навіть полонянку Карла. Петро обнадіяв Мазепу й обіцяв навіть повернення колишнього положення, але пропозиції Мазепи не повірив і продовжував посилено готуватися до рішучого зіткнення з Карлом. Крім того, він призначив особливі грошові нагороди за узяття в полон шведів: дві тисячі карбованців за генерала, тисячу за полковника, п’ять карбованців за солдата і три карбованці за мертвого шведа. Багато козаків і селяни ловили шведів, особливо, коли вони невеликими загонами віддалялися для пошуків фуражу. Збереглося не мало розписок про виплату за це нагород, але всі дрібних. Очевидно, жоден генерал або полковник зловлений не був.

Так пройшла зима 1708-го року без особливо великих зіткнень, якщо не вважати узяття шведами містечка Веприк, у якому змушений був здатися в полон російський загін у тисячу чоловік. Шведи, в основному, сиділи в Ромнах і Гадячі, а російська ставка була в Лебедине, Сили росіян росли завдяки підкріпленням, що прибували; сили ж і запаси шведів танули. 16 тисячний загін генерала Левенгаупта, що підходив до Карла з підкріпленнями і великими обозами запасів був розбитий і знищений при селі Лісової (у Білорусії) і Карлу приходилося розраховувати тільки на свої сили так на прийшли з Мазепою 3-4 тисячі козаків.

До травня 1709 року, після тривалих домовленостей, переговорів і обіцянок, Мазепі та Карлу удалося схилити запорожців виступити на стороні шведів і вони, під предводительством кошового Гордієнка рушили на допомогу Карлу.

1.2 Руйнування січі

Довідавшись це, Петро блискавично, змішаним російсько-козацьким загоном, захопив Січ і знищив її повністю. Командували цією експедицією полковник: Галаган (сам колишній запорожець) і Яковлев. Запорожці, що спались, бігли на турецьку територію і заснували нову Січ на місці нинішнього міста Алешки.

1.3 Полтава

Карл же рушив на південь на з’єднання з запорожцями і по шляху хотів узяти Полтаву. Коли це йому відразу не удалося, він почав (на початку травня) облогу цього міста, що продовжувалася безуспішно півтора місяця і закінчилася відомою Полтавською битвою (27 червня) з підоспілими військами Петра, що складалися, як з росіян, так і з вірних козацьких полків, з якими був і, повернутий з посилання, полковник Палій.

Шведи били розбиті наголову. Карл XII і Мазепа з залишками війська бігли на захід до Дніпра, кинувши всі обози й артилерію. Але в Переволочни їх наздогнали Меншиков і козаки, і примусили усе військо, що залишилося, до капітуляції. Врятувалися тільки Карл і Мазепа, що переправилися через Дніпро першими, так невеликий шведсько-козачий загін. Далі бігли вони на територію Туреччини, у Бендери, де і затрималися тривалий час.