2.2. Холодильні камери, холодильники

Для утримання значного поголів'я звірів та сезонності промислів і забою тварин, звірогосподарства вимушені заготовляти і зберігати певний запас м'ясо-рибних та інших продуктів. Для зберігання продуктів, що швидко псуються, у господарствах споруджують холодильники (холодильні камери). Залежно від потужності (кількості звіропоголів'я) господарства та планового запасу продуктів для зберігання, можна монтувати холодильні камери різної ємкості, від 300 до 3000 тонн.

Багатокамерні холодильні установки мають камери для заморожування продуктів з температурою ‑25°... ‑35 °С, камери для зберігання морожених продуктів з температурою до ‑18°С, одна з камер може бути пристосована для зберігання овочів, яєць, фруктів та інших продуктів з температурою близькою до 0 °С.

Корми перед закладкою в холодильник сортують за асортиментом та якістю і, відповідно до цього, закладають в окремі камери. За необхідності в одній камері можна зберігати різні продукти, якщо режими їхнього зберігання потребують однакової температури. Субпродукти та інші види кормів складують штабелями на відстані від стін 0,3 м, стелі ‑ 0,2 та підлоги 0,1 м. Між штабелями роблять проходи шириною 1,2 м для можливості проїзду електро-вантажного транспорту.

Морожені м'ясо і субпродукти вантажать в холодильник з розрахунку 600‑800 кг, рибу ‑ 450, баранину 300 кг на 1 м^З грузового об'єму камери. Для довгого зберігання продуктів температура в холодильнику повинна бути не нижчою мінус 18 °С. Залежно від встановленої температури в камері холодильника, є визначені допустимі терміни зберігання продуктів (табл. 2).

Таблиця 2

Термін зберігання м'ясо-рибних кормів, міс.

Види кормів	Температура, оС
	- 12	- 15	- 18	- 25
Субпродукти:
яловичі	4	5	6	10
свинини	4	4	5	6
баранини	4	5	6	8
Риба тріскових	-	-	6	9
Риба оселедцевих	-	-	4	6

Під час зберігання м'ясо-рибні корми щотижня перевіряють на самонагрівання, наявність плісені та інших змін. Для годівлі звірів в першу чергу використовують продукти, які в холодильнику зберігаються найдовше.

Механічну очистку, дезінфекцію, ремонт у камерах холодильника проводять по мірі їх звільнення від вантажу, але не рідше 1 разу на рік.

Всі роботи в холодильнику проводять за строгого дотримання правил техніки безпеки та інструкцій їхньої експлуатації.

2.3. Особливості годівлі молодняка норок

Інтенсивний ріст молодняка після відлучки забезпечується згодовуванням високоенергетичної кормосуміші (до 180 ккал ОЕ у 100 г готової суміші). Для цього зменшують рівень протеїну в розрахунку на 100 ккал від 9‑9,5 г у травні до 7,5‑8,5 г на кінець липня, а кількість енергії збільшують за рахунок тваринного та рослинного жирів, як правило, при співвідношенні 1 : 0,5‑1. Враховуючи, що ціна рослинного жиру може бути відносно нижчою за тваринний, то це співвідношення можна доводити до 0,5 : 1. Не виключається підвищення енергоємкості раціону за рахунок введення легкозасвоюваних вуглеводів, лактози, сухої молочної сироватки, відходів цукру, крохмалу, екструдованого зерна. Енергетичну цінність кормосуміші можна збільшити також за рахунок використання сухих білкових кормів, в першу чергу рибного і кров'яного борошна наполовину з продуктами сої, кукурудзи, картоплі, які, як правило, дешевші (по білку) за інші тваринні сирі корми.

Конкретний рівень перетравного протеїну в раціоні і співвідношення окремих м'ясо-рибних кормів визначають за наявністю у них та інших продуктах лімітуючих амінокислот. Основну увагу звертають на забезпечення необхідного мінімуму сіковмісних амінокислот, метіоніну і цистину в розрахунку на 100 ккал ОЕ, сумарно їх має бути в липні-жовтні 190‑210 мг за нашими нормами, а зарубіжними – 220 мг. При цьому необхідно знати, що не можна досягати вказаного рівня метіоніну і цистину за рахунок згодовування продуктів з низьким рівнем їх вмісту (кістково-боєнські відходи, рибні відходи). У такому випадку виникає дисбаланс незамінних амінокислот, який може призвести до порушень обміну речовин - захворювань печінки, зміни структури волосяного покриву. У цей період відходи з низьким вмістом метіоніну + цистину слід перш за все оцінювати як джерело жиру та засіб підтримання апетиту звірів.

За останнє десятиріччя не оправдались на практиці ряд досліджень щодо коректив існуючих норм енергетичного харчування звірів, які б забезпечували максимальний ріст цуценят песців та лисиць після відлучення

Норми потреб молодняка норок в обмінній енергії представлені у таблиці 4.

У раціонах норок для забою за дотримання правил нормування лімітуючих амінокислот рівень протеїну може бути зменшений до 6,5‑7,5 г на 100 ккал ОЕ з одночасним збільшенням рівня вуглеводів і зменшенням жирів. Це сприяє збереженню якості волосяного покриву і чистоти його кольору. Не потрібно нехтувати в цей період овочами та коренеплодами, джерелами легко засвоюваних вуглеводів і вологи.

Таблиця 4