- •Орагнізація звіроферм та годівля хутрових звірів методичні рекомендації
- •1. Організація звіроферм
- •1.1. Вибір місця для звірогосподарства
- •Норми відстаней між звірофермами та іншими агропромисловими об'єктами
- •1.2. Планування ділянки для ферми
- •1.3. Розміщення фермських споруд
- •1.4. Облаштування ферми для норок
- •1.5. Облаштування ферми для песців та лисиць
- •1.6. Цех первинної обробки шкурок
- •1.7. Ізолятор та ветеринарний пункт
- •1.8. Піч для спалювання трупів
- •1.9. Гноєсховище
- •2. Годівля хутрових звірів
- •2.1. Кормокухня
- •2.2. Холодильні камери, холодильники
- •Термін зберігання м'ясо-рибних кормів, міс.
- •2.3. Особливості годівлі молодняка норок
- •Норми енергетичного харчування молодняку норок (ккал ое на 1 гол. На добу)
- •2.4. Особливості годівлі молодняка песців і лисиць.
- •Норми енергетичного харчування та динаміка росту молодняку
- •2.5. Водопостачання
- •Норми потреб води для різних видів хутрових звірів
- •Контрольні питання
- •Рекомендована література
1. Організація звіроферм
1.1. Вибір місця для звірогосподарства
Місце для звірогосподарства вибирають таким чином, щоб забезпечити необхідні умови для одержання високих виробничих показників за найменших затрат.
Звіроферма має бути захищена лісом або рельєфом місцевості від пануючих вітрів та снігових заносів. Ділянку для звіроферми розміщують з підвітреної сторони по відношенню до наявних або запланованих для будівництва житлових і культурно-побутових споруд, а по відношенню до ветеринарно-лікувальних споруд, гноєсховищ - із завітреної сторони. Ділянка на звіроферми повинна знаходитись нижче рівня житлових, культурно-побутових і водозабірних споруд і вище ветеринарного пункту, гноєсховища та місця витоку стічних вод.
Ферму для хутрових звірів розташовують на сухій, підвищеній і рівній місцевості з невеликим пологим нахилом (бажано на південь) для швидкого стоку дощових та талих вод. Грунт на ділянці повинен бути такий, щоб легко пропускав вологу (супіщаний або піщаний).
Кожна ферма має бути огороджена і відділена від ближніх житлових районів санітарно-захисною зоною. При розташуванні господарства на відкритій місцевості, навколо нього насаджують вітрозахисну смугу із зелених насаджень.
Санітарні норми відстаней між звірівничими фермами та іншими підприємствами і окремими об'єктами наведені в таблиці 1.
Таблиця 1
Норми відстаней між звірофермами та іншими агропромисловими об'єктами
Назва об'єкту |
Мінімальна відстань дозвіроферми, м |
Ферми і комплекси великої рогатої худоби: |
|
ферми |
300 |
комплекси промислового типу |
1000 |
Ферми вівчарства |
300 |
Ферми конярства |
300 |
Свиноферми: |
|
ферми |
300 |
комплекси промислового типу |
1500 |
Продовження таблиці 1 |
|
1 |
2 |
Звіро- і кроликоферми |
300 |
Господарства по розведенню птиці: |
|
ферми |
300 |
птахофабрики |
1500 |
Підприємства по виготовленню будматеріалів: |
|
цегли, керамічних та вогнетривких матеріалів |
100 |
в'яжучих матеріалів, вапна |
300 |
Дороги: |
|
залізниці і автомобільні загальнодержавного значення |
500 |
автомобільні обласного значення |
200 |
скотопрогони, інші автомобільні місцевого значення |
100 |
Особливе значення при виборі місця і організації звірівничого господарства мають розташування залізничних станцій, автомагістралей, можливість електро- та водозабезпечення.
1.2. Планування ділянки для ферми
Після вибору ділянки для будівництва звіроферми приступають до планування її території для розміщення необхідних об'єктів. При плануванні ділянки необхідно враховувати напрям стоку води від дощу та таяння снігу. Місця з крутими спусками вирівнюють, риють необхідні рови. Дороги краще прокладати до початку будівництва об'єктів виробництва.
Територія звіроферми повинна мати подвійну огорожу. Зовнішню огорожу роблять суцільною (залізобетонну або дерев'яну), висотою 2‑2,5 м з дашком на 5‑6 рядів колючого дроту, поставленим під кутом 45°. Дашок повинен бути розвернутим в середину огорожі. Внутрішню огорожу (із сітки, висотою 1,8‑2 м) встановлюють на відстані 3‑4 м від зовнішньої з таким самим дашком, тільки розвернутим в бік зовнішньої огорожі. Внутрішня огорожа повинна мати цоколь, заглиблений в ґрунт на 30‑40 см. Для норок і соболів на всю довжину внутрішнього сітчастого паркану із сторони ферми закріплюють спеціальну смугу із гладких матеріалів (оцинкованої жерсті чи ін.) шириною 0,5 м і на висоті 1 м від землі.
В неробочий час територію між двома парканами повинні охороняти собаки. Вночі охоронну зону освітлюють з дотриманням всіх технічних норм. В робочий час собак утримують в спеціальних індивідуальних вольєрах.
Із зовнішньої сторони огорожі ферму обсаджують деревами, які захищатимуть її від вітрів та ін.
При проектуванні ферм та окремих будівель доцільно передбачити блокування приміщень і споруд основного та допоміжного призначення (за винятком складів грубих кормів та підстилки). Блокування приміщень роблять з метою підвищення компактності забудови, економії комунікацій та затрат енергії, зменшення довжини загорожі та ін., якщо це не суперечить санітарним, протипожежним та ін. вимогам. Приміщення для складів планують таким чином, щоб максимально скоротити заїзд транспорту на територію ферми. Корми та підстилка для звірів підвозяться із складів внутрішньо фермським транспортом.
