- •13 Розвиток науки адміністративного права в Україні з кінця іх до середини хх сторіччя.
- •15 Поняття та структура адміністративно-правових норм.
- •17 Дія адміністративно-правових норм в часі, в просторі та за колом осіб.
- •19 Підгалузі та інститути в системі адміністративного права.
- •20 Форми реалізації адміністративно-правових норм.
- •21 Джерела адміністративного права: поняття та види.
- •22 Конституція – основа системи та змісту джерел адміністративного права.
- •23 Систематизація адміністративного права, її види та особливості.
- •24 Поняття, особливості та види адміністративно-правових відносин.
- •37 ПовноваженняКабінетуМіністрівУкраїни.
- •38 ОрганізаціядіяльностіКабінетуМіністрівУкраїни.
- •39 Регламент діяльностіКабінетуМіністрівУкраїни.
- •40 Адміністративно-правової статус членівКабінетуМіністрівУкраїни.
- •41 Адміністративно-правової статус міністерств, загальніповноваження та структура.
- •42 Сутність, особливості та система іншихцентральнихорганіввиконавчоївлади.
- •43 Функції та загальніповноваженняіншихцентральнихорганіввиконавчоївлади.
- •44 Система місцевихорганіввиконавчоївлади.
- •45 Адміністративно-правової статус місцевихдержавнихадміністрацій.
- •46 Система, організація та основикомпетенціїмісцевихдержавнихадміністрацій.
- •47 Основніповноваженнямісцевихдержавнихадміністрацій.
- •48 Структура місцевихдержавнихадміністрацій.
- •49 Поняття, сутність та основніпринципидержавноїслужби.
- •50. Поняття посади державного службовця та її види. Види державних службовців.
- •51. Обов’язки і права державних службовців.
- •52. Обмеження які застосовуються для державних службовці.
- •53. Проходження державної служби (вступ, служба, припинення).
- •54. Стимулювання праці і відповідальність державних службовців.
- •55. Підстави та види дисциплінарної відповідальності державних службовців.
- •56. Форми державного управління: поняття та види.
- •57. Акти державного управління: сутність, особливості, види.
- •58. Відмінність актів державного управління від інших документів.
- •59. Вимоги, що ставляться до актів управління, наслідки їх невиконання. Чинність актів державного управління.
- •60. Адміністративні договори: їх ознаки та види.
- •61. Поняття методів державного управління та їх система. Поєднання переконання та примусу в державному управлінні.
- •62. Поняття, основні риси та види адміністративного примусу.
48 Структура місцевихдержавнихадміністрацій.
До складу місцевої державної адміністрації входять: голова; перший заступник; заступники голови; управління, відділи, інші структурні підрозділи та їх керівники; консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби (ради, комісії, колегії, робочі групи тощо); апарат.
Голови місцевих державних адміністрацій самостійно визначають кількість посад своїх заступників у межах установленої граничної чисельності, фонду оплати праці працівників та бюджетних видатків на утримання відповідних місцевих державних адміністрацій.
Управління, відділи та інші структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій здійснюють керівництво галузями управління, несуть відповідальність за їх розвиток. Вони підзвітні й підконтрольні головам відповідних місцевих держадміністрацій, а також органам виконавчої влади вищого рівня.
Голова держадміністрації утворює для сприяння здійсненню повноважень місцевих державних адміністрацій консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи, служби та комісії, члени яких виконують свої функції на громадських засадах, а також визначають їх завдання, функції та персональний склад.
49 Поняття, сутність та основніпринципидержавноїслужби.
Державна служба є професійною діяльністю, тобто вона є професією і нею можуть займатися тільки особи, які мають відповідну освіту і професійну підготовку. Оскільки державна служба — це професія, то вона виступає основним місцем роботи, за яким знаходиться трудова книжка службовця. Водночас слід зазначити, що державна служба — не єдине місце роботи для державного службовця, оскільки він може займатися такими видами діяльності, як наукова, викладацька, творча діяльність та медична практика у вільний від основної роботи час. Чинний закон не передбачає (на жаль) обов'язкової вищої освіти для державного службовця, хоча в переважній більшості випадків саме вища освіта і виступає однією з основних умов вступу на державну службу. Принципи відображають явища та процеси, які притаманні системі державної служби в цілому або її окремим елементам. їхньою особливістю є те, що вони завжди формуються з урахуванням конкретних політичних, соціально-економічних і культурних умов і мають такі властивості, як гнучкість, динамічність. Ці властивості, перш за все проявляються в тому, що Концепцією адміністративної реформи в Україні передбачено реформування системи державної служби і, в тому числі, її принципів з доповненням їх новими, які відсутні у названій вище статті Закону, але мають принципово важливе значення з урахуванням сучасної ситуації в Україні. Саме в Концепції передбачені такі нові (для Закону «Про державну службу») принципи державної служби, як: політична і релігійна нейтральність, відкритість і прозорість. Аналіз принципів державної служби показує, що вони визначають: сутність державної служби, її найважливіші риси; загальний характер управлінської, законотворчої, організаційно-розпорядчої, консультативно-дорадчої та іншої діяльності державних службовців; закономірності в системі організації та функціонування державної служби; значущість, законність і соціальну цінність правовідносин, що виникають у системі державної служби; об'єктивні зв'язки, які виникають у системі державно-службових правовідносин. Під принципами державної служби розуміють вимоги, які: 1) обов'язкові для всіх осіб і організацій, які тією чи іншою мірою мають відношення до державної служби; 2) поширюються на всі види державної служби і є загальними в рамках державної служби; 3) охоплюють всі організаційні, правові та інші сторони, із яких складається зміст державної служби.