- •Короткі теоретичні відомості
- •Завдання до задачі
- •Контрольні запитання
- •Л ітература: [1, с.80-84], [2, с.24-29], [6, с.65-67].
- •Короткі теоретичні відомості
- •Завдання до задачі
- •Функція Лагранжа:
- •Часткові похідні за аргументами функції f:
- •Контрольні запитання
- •Література: [1, с. 88-90], [2, с.32-35], [4, с. 251-261], [6, с.67-70].
- •Короткі теоретичні відомості
- •Завдання до задачі
- •Контрольні запитання
- •Література: [3, с. 60-70], [6, с. 72-75].
- •Короткі теоретичні відомості
- •Завдання до задачі
- •Контрольні запитання
- •Література: [3, с. 49-60], [6, с. 89-98].
- •Короткі теоретичні відомості
- •Завдання до задачі Задача 5.1 Об’єкт описується диференціальним рівнянням:
- •Література: [3, с. 70-81], [6, с. 75-88]. Список літератури
- •Кременчук 2005
Завдання до задачі
Задача 3.1 Розв’язати задачу 2.2 методом динамічного програмування. Вихідні дані у таблиці 2.2.
Приклад 3.1 Розв’язати задачу (приклад 2.2) методом динамічного програмування.
Маємо
рівняння об’єкта:
Функціонал:
Тоді система (3.3) має вигляд:
(3.5)
Звідси знаходимо: dS/dy = - 2u/b;
або
Отримали квадратне рівняння відносно u, корені якого є шуканими керуваннями:
Другий корінь відкидаємо як такий, що не відповідає умовам стійкості, й остаточно запишемо:
(3.6)
що співпадає з розв’язком (2.19), (2.20).
З рівнянь (3.5) можна виключити u і тоді визначити функцію S.
Задача 3.2 Розв’язати методом динамічного програмування задачу з обмеженням.
Рівняння
об’єкта:
де x = f(u) – нелінійна функція з обмеженням (рис. 3.1).
Функціонал, що мінімізується, має вигляд:
Вихідні дані наведені у таблиці 3.1.
Таблиця 3.1
№ вар. |
q |
c |
a |
b |
g |
№ вар. |
q |
c |
a |
b |
g |
1 |
1 |
5 |
-1 |
3 |
1 |
16 |
1 |
3 |
-1 |
2 |
1 |
2 |
3 |
4 |
-2 |
2 |
3 |
17 |
3 |
4 |
-5 |
4 |
2 |
3 |
6 |
2 |
-4 |
4 |
2 |
18 |
2 |
2 |
-3 |
5 |
3 |
4 |
8 |
3 |
-6 |
1 |
4 |
19 |
4 |
6 |
-5 |
3 |
1 |
5 |
2 |
3 |
-1 |
2 |
5 |
20 |
5 |
5 |
-6 |
6 |
2 |
6 |
5 |
3 |
-3 |
4 |
1 |
21 |
3 |
4 |
-3 |
8 |
5 |
7 |
7 |
5 |
-9 |
3 |
2 |
22 |
6 |
7 |
-2 |
7 |
4 |
8 |
1 |
9 |
-1 |
6 |
3 |
23 |
7 |
3 |
-6 |
2 |
3 |
9 |
9 |
5 |
-5 |
2 |
7 |
24 |
9 |
2 |
-1 |
1 |
2 |
10 |
4 |
6 |
-8 |
3 |
6 |
25 |
8 |
8 |
-4 |
9 |
1 |
11 |
7 |
2 |
-2 |
9 |
5 |
26 |
1 |
9 |
-7 |
3 |
5 |
12 |
2 |
6 |
-3 |
7 |
2 |
27 |
3 |
1 |
-9 |
4 |
4 |
13 |
5 |
3 |
-1 |
8 |
3 |
28 |
2 |
4 |
-5 |
2 |
3 |
14 |
9 |
4 |
-4 |
4 |
4 |
29 |
5 |
2 |
-3 |
5 |
6 |
15 |
1 |
2 |
-7 |
5 |
1 |
30 |
7 |
6 |
-1 |
7 |
5 |
Приклад 3.2 Розв’язати задачу з обмеженням:
де x = f(u) – нелінійна функція з обмеженням (рис. 3.1).
Ф
ункціонал,
що мінімізується, має вигляд:
У даному випадку:
Тоді рівняння Беллмана матимуть вигляд:
(3.7)
З другого рівняння отримуємо:
З
останнього рівняння:
Тоді перше рівняння системи (3.7) матиме вигляд:
Отримали
рівняння, аналогічне попередньому
прикладу, розв’язок якого має вигляд:
,
де коефіцієнт k0
той самий, що у виразі (3.6).
Розв’язок
рівняння
дає константу f(u)=const. З урахуванням
обмежень маємо |f(u)| = g.
Отже, закон регулювання (з урахуванням від’ємного зворотного зв’язку) має вигляд:
При цьому d = g/k0.
Висновок
Задачі оптимального керування об’єктами, рівняння яких відомі, простіше розв’язувати методом динамічного програмування Беллмана. Якщо, крім того, накладено додаткові обмеження на координати і керування, такі задачі не можна розв’язати методами класичного варіаційного числення (методами Ейлера, Лагранжа), необхідно застосування сучасних методів, наприклад методу Беллмана.
