- •1.Види небезпек за сукупною дією в умовах надзвичайної ситуації.
- •2. Біологічні небезпеки. Загальна характеристика небезпечних хвороб. Інфекційні захворювання тварин і рослин.
- •1. Біологічні небезпеки. Вражаючі фактори біологічної дії.
- •2. Характеристика небезпечних патогенних мікроорганізмів: найпростіші, гриби, віруси, рикетсії, бактерії.
- •3.Пандемії, епідемії, масові отруєння людей.
- •4. Загальна характеристика особливо небезпечних хвороб (холера, сибірка, чума та ін.).
- •5. Інфекційні захворювання тварин і рослин.
- •3. Небезпечні події на транспорті та аварії на транспортних комунікаціях. Гідродинамічні аварії. Вимоги до об’єктів гідродинамічної небезпеки.
- •1. Небезпечні події на транспорті та аварії на транспортних комунікаціях.
- •2. Вимоги до транспортування небезпечних речовин. Маркування небезпечних вантажів з небезпечними речовинами.
- •Класифікація небезпечних речовин
- •Інформаційне позначення видів небезпек
- •3. Гідродинамічні об’єкти і їхнє призначення. Причини виникнення гідродинамічних небезпек (аварій).
- •4. Хвиля прориву та її вражаючі фактори.
- •Законодавча база в галузі пожежної безпеки. Відповідальність за порушення вимог пожежної безпеки.
- •1. Законодавча база в галузі пожежної безпеки.
- •2. Основи забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ, організацій.
- •Радіаційна безпека. Механізм дії іонізуючих випромінювань. Захист населення від радіоактивного ураження.
- •Одиниці вимірювання радіоактивності, переведення одиниць системи сгс у систему сі
- •2. Класифікація радіаційних аварій. Фази аварій та фактори радіаційного впливу на людину.
- •Заходи щодо захисту населення (за фазами аварії)
- •3. Механізм дії іонізуючих випромінювань.
- •Норми радіаційної безпеки.
- •6. Чорнобильська катастрофа: події, факти, цифри.Зони радіоактивно забруднених територій внаслідок аварії на чаес.
- •6. Режими захисту населення у разі ускладнення радіаційного становища під час аварії на аес.
- •6. Хімічна безпека. Характеристика небезпечних хімічних речовин.
- •1. Класифікація небезпечних хімічних речовин за ступенем токсичності, здатності до горіння, впливом на організм людини.
- •2. Характеристика класів небезпеки згідно із ступенем дії хімічно-небезпечних речовин на організм людини.
- •4. Класифікація суб’єктів господарювання і адміністративно-територіальних одиниць за хімічною небезпекою. Типологія аварій на хімічно-небезпечних об’єктах.
- •5. Заходи захисту від небезпечних хімічних речовин
- •6. Організація дозиметричного й хімічного контролю.
- •Психологічна надійність людини. Види поведінки людини та її психологічна діяльність. Психотипи людини за реакцією на небезпеку.
- •Психологічна надійність людини та її роль у забезпеченні безпеки.
- •Захисні властивості людського організму.
- •Види поведінки людини та її психологічна діяльність: психічні процеси, стани, властивості.
- •Психотипи людини за реакцією на небезпеку.
- •5. Частота змін стресових станів у людей, що знаходяться в районі нс.
- •8. Головні етапи кількісного аналізу та оцінки ризику. Вибір методів визначення ризику та інструментів управління виявленим ризиком.
- •Методологія аналізу ризику, його головні етапи.
- •2.Оцінка рівня ризику.
- •Методичні підходи до визначення ризику (статистичний, аналогій та експертний метод оцінювання ризику).
- •Вибір методів визначення ризику та інструментів управління виявленим ризиком.
- •Порівняльна характеристика методик дослідження ризику
- •1. Загальні функції управління пов’язанні з прогнозуванням, плануванням, регулюванням, координацією і контролем.
- •Функції управління
- •2. Управлінське рішення, його сутність. Загальна технологія та моделі прийняття управлінських рішень.
- •Інформаційне забезпечення прийняття рішень реагування на нс.
- •4. Функціональне навчання керівних працівників і фахівців.
4. Функціональне навчання керівних працівників і фахівців.
Функціональне навчання є формою підвищення кваліфікації цільового призначення у сфері цивільного захисту, що забезпечує набуття керівними кадрами і фахівцями здатностей виконувати додаткові завдання й обов'язки в межах професійної діяльності з урахуванням ризику виникнення НС, а також оновлення та поглиблення спеціальних знань та умінь за позаштатними посадами у складі функціональних і територіальних підсистем єдиної державної системи цивільного захисту.
Центральним елементом функціонального навчання виступає підвищення кваліфікації керівних кадрів, до компетенції яких, відповідно до займаної посади в органах державної влади, самоврядування на підприємствах, в установах та організаціях, прямо або опосередковано входять питання прийняття управлінських рішень із організації виконання законів і нормативів у сфері цивільного захисту.
Досягнення керівними кадрами і фахівцями органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій сучасного рівня розуміння і вміння оперативно, економічно доцільно та скоординовано діяти із запобігання, захисту, реагування, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій відбувається на основні отриманих ними знань у системі вищої освіти.
Функціональне навчання має безперервний характер і включає:
—навчання за функціональними програмами курсів удосконалення керівних кадрів і фахівців у сфері цивільного захисту;
— навчання за програмами практичної підготовки і стажування зпідготовки та проведення спеціальних об'єктових тренувань, навчань цивільного захисту;
—участь у навчально-методичних зборах, навчаннях, тренуваннях із питань цивільного захисту, а також конференціях, семінарах із проблем запобігання надзвичайним ситуаціям і реагування на них;
— самостійну підготовку.
Навчання за функціональними програмами курсів удосконалення керівних кадрів і фахівців у сфері цивільного захисту проводиться з відривом від виробництва, із збереженням заробітної плати. Проходження такого навчання в рік призначення на посаду і в подальшому не рідше одного разу на п'ять років, є необхідною умовою атестації, переміщення по службі, присвоєння кваліфікаційних категорій, звань тощо для таких категорій керівних кадрів:
—керівників, заступників керівників, керівників структурних підрозділів центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, а також керівників підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та їх заступників;
— посадових осіб центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, які входять до складу комісій із питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, евакуаційних комісій та їх підрозділів, а також очолюють комісії та штаби з ліквідації НС, позаштатні формування і спеціалізовані служби цивільного захисту;
—посадових осіб, призначених уповноваженими керівниками з ліквідації надзвичайної ситуації.
До фахівців, на яких поширюється дія законів України у сфері цивільного захисту та які в рік прийому їх на роботу і в подальшому (не рідше одного разу на три роки) зобов'язані пройти функціональне навчання, належать:
—фахівці підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, які причетні до забезпечення промислової та екологічної безпеки, виконують обов'язки з питань техногенної безпеки і цивільного захисту на штатних, позаштатних засадах або за сумісництвом;
—фахівці підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, які виконують роботи, пов'язані з підвищеною пожежною та техногенною небезпекою, обслуговуванням та експлуатацією систем раннього виявлення НС та оповіщення населення, очолюють ланки, групи з обслуговування захисних споруд;
—працівники підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, які входять до складу диспетчерських і аварійно-технічних служб об'єктів підвищеної небезпеки, залучаються у складі позаштатних формувань цивільного захисту до проведення робіт з дегазації, дезактивації територій, об'єктів, радіаційного, хімічного спостереження та дозиметричного контролю;
—науково-педагогічні, педагогічні працівники, які викладають дисципліни, предмети «Цивільний захист» та «Безпека життєдіяльності» в системах вищої, професійно-технічної, середньої освіти та проводять навчально-виховну роботу з цих питань у дошкільній та позашкільній освіті;
—особи, які проводять навчальні заняття з професійного навчання працівників на виробництві за програмами підготовки населення до дій у НС, а також інструктори консультаційних пунктів при органах місцевого самоврядування та керівники груп управління комплексними об'єктовими навчаннями, тренуваннями з відпрацювання дій за планами реагування на надзвичайні ситуації.
Навчання за функціональними програмами курсів удосконалення керівних кадрів і фахівців у сфері цивільного захисту проводиться:
—Інститутом державного управління у сфері цивільного захисту для потреб центральних органів виконавчої влади за планом його комплектування, який затверджується рішеннями Кабінету Міністрів України;
—мережею територіальних курсів, навчально-методичних центрів сфери цивільного захисту для потреб місцевих органів виконавчої влади, органів самоврядування, підприємств, установ та організацій за планами їх комплектування, які затверджуються відповідно рішеннями обласних, Київської міської держадміністрації.
Тривалість навчання визначається функціональними програмами навчання у сфері цивільного захисту, але не перевищує двох тижнів.
Функціональні програми враховують перелік загальнокультурних і професійних компетенцій, що були набуті особою під час опанування нормативних дисциплін з безпеки життєдіяльності та цивільного захисту в системі вищої освіти і передбачають оновлення та поглиблення спеціальних знань і умінь за наступними складовими:
—загальною — розкриває загальнодержавні проблеми з побудови та нормативно-правового забезпечення системи цивільного захисту, сутність, функції та основні заходи щодо реалізації завдань із запобігання та реагування на НС;
—профільною — формує здатність виконувати завдання та обов'язки згідно з посадою у складі певної структурної ланки єдиної державної системи цивільного захисту в різних режимах її функціонування;
— регіональною — враховує природно-кліматичні та техногенно-екологічні особливості територій та практику ведення цивільного захисту.
Особи, які успішно пройшли функціональне навчання, отримують посвідчення встановленого Кабінетом Міністрів України зразка.
Контрольні питання
