- •1.Види небезпек за сукупною дією в умовах надзвичайної ситуації.
- •2. Біологічні небезпеки. Загальна характеристика небезпечних хвороб. Інфекційні захворювання тварин і рослин.
- •1. Біологічні небезпеки. Вражаючі фактори біологічної дії.
- •2. Характеристика небезпечних патогенних мікроорганізмів: найпростіші, гриби, віруси, рикетсії, бактерії.
- •3.Пандемії, епідемії, масові отруєння людей.
- •4. Загальна характеристика особливо небезпечних хвороб (холера, сибірка, чума та ін.).
- •5. Інфекційні захворювання тварин і рослин.
- •3. Небезпечні події на транспорті та аварії на транспортних комунікаціях. Гідродинамічні аварії. Вимоги до об’єктів гідродинамічної небезпеки.
- •1. Небезпечні події на транспорті та аварії на транспортних комунікаціях.
- •2. Вимоги до транспортування небезпечних речовин. Маркування небезпечних вантажів з небезпечними речовинами.
- •Класифікація небезпечних речовин
- •Інформаційне позначення видів небезпек
- •3. Гідродинамічні об’єкти і їхнє призначення. Причини виникнення гідродинамічних небезпек (аварій).
- •4. Хвиля прориву та її вражаючі фактори.
- •Законодавча база в галузі пожежної безпеки. Відповідальність за порушення вимог пожежної безпеки.
- •1. Законодавча база в галузі пожежної безпеки.
- •2. Основи забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ, організацій.
- •Радіаційна безпека. Механізм дії іонізуючих випромінювань. Захист населення від радіоактивного ураження.
- •Одиниці вимірювання радіоактивності, переведення одиниць системи сгс у систему сі
- •2. Класифікація радіаційних аварій. Фази аварій та фактори радіаційного впливу на людину.
- •Заходи щодо захисту населення (за фазами аварії)
- •3. Механізм дії іонізуючих випромінювань.
- •Норми радіаційної безпеки.
- •6. Чорнобильська катастрофа: події, факти, цифри.Зони радіоактивно забруднених територій внаслідок аварії на чаес.
- •6. Режими захисту населення у разі ускладнення радіаційного становища під час аварії на аес.
- •6. Хімічна безпека. Характеристика небезпечних хімічних речовин.
- •1. Класифікація небезпечних хімічних речовин за ступенем токсичності, здатності до горіння, впливом на організм людини.
- •2. Характеристика класів небезпеки згідно із ступенем дії хімічно-небезпечних речовин на організм людини.
- •4. Класифікація суб’єктів господарювання і адміністративно-територіальних одиниць за хімічною небезпекою. Типологія аварій на хімічно-небезпечних об’єктах.
- •5. Заходи захисту від небезпечних хімічних речовин
- •6. Організація дозиметричного й хімічного контролю.
- •Психологічна надійність людини. Види поведінки людини та її психологічна діяльність. Психотипи людини за реакцією на небезпеку.
- •Психологічна надійність людини та її роль у забезпеченні безпеки.
- •Захисні властивості людського організму.
- •Види поведінки людини та її психологічна діяльність: психічні процеси, стани, властивості.
- •Психотипи людини за реакцією на небезпеку.
- •5. Частота змін стресових станів у людей, що знаходяться в районі нс.
- •8. Головні етапи кількісного аналізу та оцінки ризику. Вибір методів визначення ризику та інструментів управління виявленим ризиком.
- •Методологія аналізу ризику, його головні етапи.
- •2.Оцінка рівня ризику.
- •Методичні підходи до визначення ризику (статистичний, аналогій та експертний метод оцінювання ризику).
- •Вибір методів визначення ризику та інструментів управління виявленим ризиком.
- •Порівняльна характеристика методик дослідження ризику
- •1. Загальні функції управління пов’язанні з прогнозуванням, плануванням, регулюванням, координацією і контролем.
- •Функції управління
- •2. Управлінське рішення, його сутність. Загальна технологія та моделі прийняття управлінських рішень.
- •Інформаційне забезпечення прийняття рішень реагування на нс.
- •4. Функціональне навчання керівних працівників і фахівців.
Інформаційне забезпечення прийняття рішень реагування на нс.
Інформаційна система, що забезпечує роботу державної системи управління, має свої особливості. Головним з них є те, що:
1) інформаційна система забезпечує багаторівневу структуру управління;
2) структура управління крім ієрархічних зв'язків має зв'язки, що формують взаємодію об'єктів, які не підпорядковані один одному (наприклад, взаємодія між найвищими і найнижчими органами управління);
3) обсяг, характер і зміст інформації, що подаються, мають бути розраховані на відповідний рівень і відповідне завдання;
4) інформаційна система має постійно ураховувати специфіку, що цілі і завдання інформаційного забезпечення спрямовані на кінцевий продукт - зберігання здоров'я населення України;
5) інформаційна система має мати відповідний зміст для можливого (необхідного) інтегрування цієї системи з інформаційною системою управління народним господарством.
Інформаційна система управління має дуже складну побудову і стосується тільки відповідних фахівців і управлінців. Тому в цьому підручнику, немає сенсу викладати ці питання в поглибленому змісті.
6) Україні створено цілісну систему управління охороною життя людей у всіх напрямках життєдіяльності. Це дає змогу оперативно реагувати на всі негаразди і події, що впливають на стан здоров'я людей. Цілісна система управління базується на єдиній автоматизованій інформаційній системі з питань безпеки життєдіяльності. Пропаганда знань з питань безпеки життєдіяльності здійснюється за допомогою засобів масової інформації, періодичних і наукових видань, підручників, посібників, популярної літератури для массового читача, радіо, телебачення та ін.
Найбільш поширеними в практиці безпеки життєдіяльності э такі періодичні видання як журнали «Охорона праці», «Надзвичайні ситуації», газета "Рятувальник" та ін.
3. Головні положення про навчання персоналу підприємств, установ і організацій діям та способам захисту в разі виникнення НС та аварій. Система інструктажів. Спеціальні об’єктові навчання і тренування.
Метою такого навчання є опанування відомостями, що необхідні для виконання працівниками правил поведінки і дій у ситуаціях, передбачених планами цивільного захисту, реагування на НС, локалізації та ліквідації аварійних ситуацій.
Для визначення змісту та основних обов'язкових засобів навчання населення за місцем роботи МНС затверджує навчальні програми трьох рівнів: загальну, спеціальну програми підготовки населення до дій у НС та програму додаткової підготовки для працівників об'єктів підвищеної небезпеки. Кожен наступний рівень програми передбачає засвоєння працівниками попереднього рівня. Програми, крім додаткової підготовки, розраховані на трирічний термін навчання. Фінансування заходів із навчання виробничого персоналу здійснюється за рахунок коштів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності.
Навчання за загальною програмою підготовки населення до дій у НС проходять усі працівники підприємств, установ та організацій незалежно від завдань і обов'язків, які вони виконують в інтересах цивільного захисту.
Програмою передбачено наступне:
— оволодіння загальними відомостями об'єктових планів з цивільного захисту, реагування на НС, локалізації і ліквідації аварійних ситуацій та аварій щодо правил поведінки та дій за умов загрози і виникнення НС на підприємстві, в установі та організації;
— засвоєння, з урахуванням специфіки робочих місць, основних доступних способів захисту від імовірних НС;
— набуття практичних умінь щодо використання засобів індивідуального захисту, з надання першої допомоги потерпілим і сприяння проведенню рятувальних та інших невідкладних робіт під час ліквідації аварійної ситуації на об'єкті.
Спеціальна програма підготовки населення до дій у НС має другий рівень і призначена для працівників підприємств, установ та організацій, які увійшли до складу спеціалізованих служб і формувань цивільного захисту.
Програмою передбачено наступне:
— вивчення обов'язків, техніки, приладів, механізмів та табельного майна служби, формування, термінів і порядку приведення його в готовність, особливостей об'єкта проведення рятувальних та інших невідкладних робіт;
— набуття навичок користування інструментом і засобами аварійно-рятувальних робіт та захисту, взаємодії з іншими виконавцями робіт із забезпеченням вимог техніки безпеки.
На заключному етапі програмою передбачено проведення з працівниками служби, формування тактико-спе-ціального навчання із цивільного захисту. До проведення навчання залучається весь особовий склад, техніка та майно формування згідно з організаційно-штатною структурою та табелем оснащення.
Програма додаткової підготовки має третій рівень і призначена для працівників суб'єктів господарювання, які мають у своєму управлінні хоча б один об'єкт підвищеної небезпеки.
Програмою передбачено наступне:
— ознайомлення з політикою суб'єкта господарювання у сфері діяльності, пов'язаної з експлуатацією об'єкта підвищеної небезпеки, процедурою заяви про аварію та виклику аварійно-рятувальних служб;
— вивчення вимог нормативно-правових актів з техногенної безпеки та нормативно-технічної документації, які встановлюють правила виконання та призупинення робіт на об'єктах підвищеної небезпеки.
Система інструктажів. Навчання у формі інструктажів передбачає періодичне вивчення працівниками правил поведінки та дій при виникненні аварійних ситуацій, пожеж і стихійного лиха, передбачених планами реагування на НС, локалізації і ліквідації аварійних ситуацій і аварій, надання першої допомоги потерпілим. Порядок та періодичність проведення інструктажів встановлюються відповідно до Типового положення про навчання з питань охорони праці.
На підприємствах, в установах та організаціях для надання допомоги персоналу об'єктів господарювання в отриманні відомостей щодо конкретних дій у надзвичайних ситуаціях та використання колективних і індивідуальних засобів захисту, виходячи з конкретних умов і особливостей виробничої діяльності, в обов'язковому порядку обладнуються інформаційно-довідкові куточки.
Спеціальні об’єктові навчання і тренування.Практичне відпрацювання отриманих теоретичних знань за програмами підготовки населення до дій у НС та набуття ними навичок з виконання заходів, передбачених планами цивільного захисту, реагування на НС відбувається під час підготовки та проведення на підприємствах, в установах та організаціях спеціальних об'єктових навчань і тренувань у формі тренінгів або тренувань виконавців.
Комплексні об'єктові навчання та тренування є завершальним етапом навчання персоналу, який працює на підприємствах, в установах та організаціях з ЦЗ, котрі визначають загальні навички і готовність до дій за планами реагування на НС, локалізації та ліквідації аварійних ситуацій, аварій.
Вони проводяться з метою досягнення злагодженості в роботі координуючих, постійних органів управління, спеціалізованих служб і командно-начальницького складу формувань цивільного захисту, персоналу диспетчерських служб та штабів із ліквідації НС.
Виробничий персонал залучається до тренувань у діях за повідомленнями про загрозу та виникнення НС, бере участь у проведенні заходів з евакуації, укриття в захисних спорудах, радіаційно-хімічного захисту та відновлення життєдіяльності підприємства, установи, організації.
Комплексні навчання, тренування проводяться один раз на три роки на навчально-матеріальній базі, що включає територію підприємства, установи, організації з виробничими будівлями, спорудами, різного роду комунікаціями, а також спеціально створені навчальні місця.
Штабні об'єктові тренування є формою практичної підготовки персоналу підприємств, установ, організацій, які за планами реагування на НС входять до складу штабів з ліквідації НС і очолюють об'єктові спеціалізовані служби й формування. Під час штабних тренувань удосконалюється підготовка персоналу штабів за посадами, які вони обіймають, і відпрацьовуються питання злагодження штабу в цілому щодо забезпечення сталого управління діями у НС.
Штабні тренування, крім років, коли на підприємствах, в установах, організаціях проводяться комплексні об'єктові навчання, тренування, проводяться щороку. Керівником тренування є призначений відповідно до затвердженого керівником підприємства, установи, організації розподілу обов'язків уповноважений керівник з ліквідації НС.
Положення (настанови) про організацію та проведення комплексних об'єктових навчань, штабних об'єктових тренувань та тактико-спеціальних навчань затверджуються МНС. За заявою керівника підприємства, установи, організації для надання методичної допомоги з питань підготовки навчання, тренування та здійснення під час його проведення посередницьких функцій при групі управління навчанням, тренуванням рішенням начальника територіальних курсів сфери цивільного захисту за підприємством, установою, організацією закріплюються педагогічні працівники.
Посадові особи, які плануються на призначення керівниками груп управління навчанням, тренуванням, проходять попередню підготовку на територіальних курсах сфери цивільного захисту.
