4. Психотипи людини за реакцією на небезпеку.

Пізнавши психіку людини, можна знайти шлях до підвищення безпеки їїжиттєдіяльності. На нервово-психічні порушення, що можливі в разі надзвичайних ситуацій, а також на травматичні тілесні пошкодження особливо треба зважати під час надання медичної допомоги потерпілим. Ці зміни, особливо на фоні анатомо-фізіологічних змін органів і систем, вимагають особливого підходу до реабілітації порушень нервової системи у вогнищах катастрофи та на етапах евакуації потерпілих.

Руйнівну дію стихійних лих, технологічних і екологічних катастроф порівнюють із такими самими катастрофами на території воєнних дій. Поведінка багатьох людей в таких екстремальних ситуаціях істотно змінюється, тому часто потрібна допомога медичних працівників. Практично у кожної людини у важких умовах виникає перенапруження психоемоційної сфери. Виникають мимовільні реакції організму, як відповідь на незвичайну ситуацію.

Розрізняють декілька форм психічної напруги: інтелектуальна; емоційна; вольова; мотиваційна та ін. Наслідки психоемоційної напруги можуть бутиоцінені як мужність і стійкість. Частіше спостерігаються такі стани, як збудження, гальмування, страх, який у окремих людей переходить у паніку, відчуттявтоми, (фрустрація).

Всі названі стани характеризуються порушеннями процесів мислення, емоційних та рухових реакцій. На вираження таких відхилень впливають такі фактори: конституційний нахил; загальний рівень розвитку; інтелект людини; інформування про ситуацію, яка виникла; звичний тип реагування на стрес. Мають значення також фактори, які послаблюють нервово-психічну сферу у разі виникнення НС: фізичні перевантаження; психоемоційні перевантаження; тривала монотонна діяльність або чекання; вимушена бездіяльність; недостатність, (або надлишок) інформації; якість харчування; ступінь узгодженої праці в колективі.

Дуже часто в умовах надзвичайної ситуації виникає стрес (від англ. напруження) – реакція організму на певні подразнення, які діють тривалий час і тому стають неприємними і небажаними, тобто спосіб досягненнястійкості організму до дії негативних чинників будь-якого походження.

Психологічний стрес є відображенням людиною складної, екстремальної ситуації, в якій вона перебуває. Оцінення такої ситуації, сприйняття її якзагрози залежить від індивідуальних психологічних особливостей і життєвого досвіду людини. Події, що викликають стрес-реакцію, називаються стресори.

Ознаки стресового напруження – неможливість зосередитися, часті помилки в роботі, постійне відчуття втоми, дуже швидка мова, біль голови, спини, шлунку. В стресовому стані підвищена збудливість, поганий апетит із постійним відчуттям недоїдання, втрата почуття гумору. Стреси, конфлікти, зумовлені ними депресивні стани, психологічні кризи істотно знижуютьпсихофізіологічну безпеку людини.

Людей в екстремальних станах поділяють на три групи:

• особи із ситуаційними розладами поведінки, у яких спостерігається реакція напруження, тривога, страх і нервова демобілізація упродовж2–24 годин;

• особи із пограничними станами типу псевдопаралічів і синдромами соматичних порушень;.

• особи із психотичними порушеннями.

Люди всіх груп вимагають екстреної медичної допомоги. 2 і 1 групи -термінової госпіталізації та лікування.