- •1.Види небезпек за сукупною дією в умовах надзвичайної ситуації.
- •2. Біологічні небезпеки. Загальна характеристика небезпечних хвороб. Інфекційні захворювання тварин і рослин.
- •1. Біологічні небезпеки. Вражаючі фактори біологічної дії.
- •2. Характеристика небезпечних патогенних мікроорганізмів: найпростіші, гриби, віруси, рикетсії, бактерії.
- •3.Пандемії, епідемії, масові отруєння людей.
- •4. Загальна характеристика особливо небезпечних хвороб (холера, сибірка, чума та ін.).
- •5. Інфекційні захворювання тварин і рослин.
- •3. Небезпечні події на транспорті та аварії на транспортних комунікаціях. Гідродинамічні аварії. Вимоги до об’єктів гідродинамічної небезпеки.
- •1. Небезпечні події на транспорті та аварії на транспортних комунікаціях.
- •2. Вимоги до транспортування небезпечних речовин. Маркування небезпечних вантажів з небезпечними речовинами.
- •Класифікація небезпечних речовин
- •Інформаційне позначення видів небезпек
- •3. Гідродинамічні об’єкти і їхнє призначення. Причини виникнення гідродинамічних небезпек (аварій).
- •4. Хвиля прориву та її вражаючі фактори.
- •Законодавча база в галузі пожежної безпеки. Відповідальність за порушення вимог пожежної безпеки.
- •1. Законодавча база в галузі пожежної безпеки.
- •2. Основи забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ, організацій.
- •Радіаційна безпека. Механізм дії іонізуючих випромінювань. Захист населення від радіоактивного ураження.
- •Одиниці вимірювання радіоактивності, переведення одиниць системи сгс у систему сі
- •2. Класифікація радіаційних аварій. Фази аварій та фактори радіаційного впливу на людину.
- •Заходи щодо захисту населення (за фазами аварії)
- •3. Механізм дії іонізуючих випромінювань.
- •Норми радіаційної безпеки.
- •6. Чорнобильська катастрофа: події, факти, цифри.Зони радіоактивно забруднених територій внаслідок аварії на чаес.
- •6. Режими захисту населення у разі ускладнення радіаційного становища під час аварії на аес.
- •6. Хімічна безпека. Характеристика небезпечних хімічних речовин.
- •1. Класифікація небезпечних хімічних речовин за ступенем токсичності, здатності до горіння, впливом на організм людини.
- •2. Характеристика класів небезпеки згідно із ступенем дії хімічно-небезпечних речовин на організм людини.
- •4. Класифікація суб’єктів господарювання і адміністративно-територіальних одиниць за хімічною небезпекою. Типологія аварій на хімічно-небезпечних об’єктах.
- •5. Заходи захисту від небезпечних хімічних речовин
- •6. Організація дозиметричного й хімічного контролю.
- •Психологічна надійність людини. Види поведінки людини та її психологічна діяльність. Психотипи людини за реакцією на небезпеку.
- •Психологічна надійність людини та її роль у забезпеченні безпеки.
- •Захисні властивості людського організму.
- •Види поведінки людини та її психологічна діяльність: психічні процеси, стани, властивості.
- •Психотипи людини за реакцією на небезпеку.
- •5. Частота змін стресових станів у людей, що знаходяться в районі нс.
- •8. Головні етапи кількісного аналізу та оцінки ризику. Вибір методів визначення ризику та інструментів управління виявленим ризиком.
- •Методологія аналізу ризику, його головні етапи.
- •2.Оцінка рівня ризику.
- •Методичні підходи до визначення ризику (статистичний, аналогій та експертний метод оцінювання ризику).
- •Вибір методів визначення ризику та інструментів управління виявленим ризиком.
- •Порівняльна характеристика методик дослідження ризику
- •1. Загальні функції управління пов’язанні з прогнозуванням, плануванням, регулюванням, координацією і контролем.
- •Функції управління
- •2. Управлінське рішення, його сутність. Загальна технологія та моделі прийняття управлінських рішень.
- •Інформаційне забезпечення прийняття рішень реагування на нс.
- •4. Функціональне навчання керівних працівників і фахівців.
Захисні властивості людського організму.
Організм — єдине ціле. В нормальному цілісному організмі всі органи тісно зв'язані між собою, знаходяться в складній взаємодії, об'єднані в одне ціле не тільки структурно морфологічно,але й функціонально фізіологічно.
Високу надійність функціонування організму людини та його біологічну здатність протидіяти небезпекам зумовлює і його структурна надлишковість:
- Матеріальна - дублювання органів, здатність одних органів частково компенсувати функції інших, котрі вийшли з ладу;
- Інформаційна - резервування органів сприйняття, збереження та переробки інформації, її передачі.
Стійкі постійні кількісні показники, які характеризують стан внутрішнього середовища і всього організму, називаються фізіологічними константами (температура, артеріальний тиск крові, концентрація у крові цукру, білків тощо).
Адаптація (пристосування)- це динамічний процес, завдяки якому в організмі підтримується сталість внутрішнього середовища в мінливому зовнішньому середовищі.
Адаптація характеризується:
розширенням фізіологічних можливостей,
підвищенням фізіологічної опірності організму зовнішнім
впливам,
збільшенням працездатності,
що забезпечується шляхом:
зміни порогів чутливості аналізаторів;
підвищення лабільності фізіологічних систем;
переходу фізіологічних систем на більш високі рівні функціонування.
розширення діапазону фізіологічних резервів,
мобілізації енергетичних ресурсів та захисних сил.
Психічна адаптація - процес встановлення оптимальної відповідності між особистістю і навколишнім середовищем, яка сприяє задоволенню актуальних потреб і реалізації значущих цілей за умови збереження фізичного і психічного здоров'я.
Резерви організму— здатність організму посилювати свою діяльність порівняно з станом відносного спокою.
Види поведінки людини та її психологічна діяльність: психічні процеси, стани, властивості.
Розвиток психіки — це результат еволюції нервової системи: під впливом навколишнього середовища ускладнюється нервова система. Усім живим істотам притаманна перша сиі пальна система — реакція на подразнення органів чуття (дотик, нюх, смак, зір, слух). Та тільки людина має другу сигнальну систему: реакцію на слова, словосполучення, які вона чує, бачить або промовляє про себе. Саме ці рівні розвитку нервової системи і визначають види поведінки людини: інстинкт, навички, свідома поведінка.
Інстинктивна поведінка – це дії, вчинки, які успадковуються видом «homosapiens». На цьому рівні концентрується вся інформація, нагромаджена в ході еволюції людства. До відомих дій та вчинків інстинктивної поведінки людини належать ті, які пов'язані із самозбереженням продовженням роду тощо.
Поведінка за навичками – це дії, які склалися й застосовуються в навчанні до автоматизму або шляхом спроб та помилок, або шляхом тренувань. Як наслідок, людина виробляє навички, у неї формуються звички і під контролем свідомості (тренування) і без нього (спроби і помилки) .
Свідома поведінка – найвищий рівень психічного відображення дійсності та взаємодії людини з навколишнім світом, що характеризує її духовну активність у конкретних історичних умовах. Розрізняють свідомість конкретної людини і її самосвідомість. Результат першої — це знання конкретної людини про світ, а другої — знання людини про саму себе, свої реальні та потенційні можливості. Індивідуальна свідомість спрямовується як на зовнішній світ, так і на внутрішній світ самого себе. Такі показники самосвідомості як самопізнання, самоконтроль і самовдосконалення, є вершиною розвитку особистості.
Інстинкти й навички можуть певним чином впливати і на свідому поведінку, але остання, безперечно, може керувати навичками і гальмувати інстинкти. Отже, поведінка, дії, вчинки людини є похідними від її психіки.
Психіка людини знаходить свій вияв у таких психічних явищах: психічні процеси, психічні стани, психічні властивості.
Психічні процеси це короткочасні процеси отримання, перероблення та обміну інформацією (відчуття, сприйнятій, пам'ять, мислення, емоції, воля тощо)
Психічні етапи це тривалі душенні пережинання, їм ипливають на життєдіяльністьлюдини (настрій, депресій, стрес).
Психічні властивості— це сталі душевні якості, що утворюються у процесі життєдіяльності людини і характеризують її здатність відповідати на певні дії адекватними психічними діями (темперамент, досвід, характер, здібності, інтелект тощо).