- •1.Види небезпек за сукупною дією в умовах надзвичайної ситуації.
- •2. Біологічні небезпеки. Загальна характеристика небезпечних хвороб. Інфекційні захворювання тварин і рослин.
- •1. Біологічні небезпеки. Вражаючі фактори біологічної дії.
- •2. Характеристика небезпечних патогенних мікроорганізмів: найпростіші, гриби, віруси, рикетсії, бактерії.
- •3.Пандемії, епідемії, масові отруєння людей.
- •4. Загальна характеристика особливо небезпечних хвороб (холера, сибірка, чума та ін.).
- •5. Інфекційні захворювання тварин і рослин.
- •3. Небезпечні події на транспорті та аварії на транспортних комунікаціях. Гідродинамічні аварії. Вимоги до об’єктів гідродинамічної небезпеки.
- •1. Небезпечні події на транспорті та аварії на транспортних комунікаціях.
- •2. Вимоги до транспортування небезпечних речовин. Маркування небезпечних вантажів з небезпечними речовинами.
- •Класифікація небезпечних речовин
- •Інформаційне позначення видів небезпек
- •3. Гідродинамічні об’єкти і їхнє призначення. Причини виникнення гідродинамічних небезпек (аварій).
- •4. Хвиля прориву та її вражаючі фактори.
- •Законодавча база в галузі пожежної безпеки. Відповідальність за порушення вимог пожежної безпеки.
- •1. Законодавча база в галузі пожежної безпеки.
- •2. Основи забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ, організацій.
- •Радіаційна безпека. Механізм дії іонізуючих випромінювань. Захист населення від радіоактивного ураження.
- •Одиниці вимірювання радіоактивності, переведення одиниць системи сгс у систему сі
- •2. Класифікація радіаційних аварій. Фази аварій та фактори радіаційного впливу на людину.
- •Заходи щодо захисту населення (за фазами аварії)
- •3. Механізм дії іонізуючих випромінювань.
- •Норми радіаційної безпеки.
- •6. Чорнобильська катастрофа: події, факти, цифри.Зони радіоактивно забруднених територій внаслідок аварії на чаес.
- •6. Режими захисту населення у разі ускладнення радіаційного становища під час аварії на аес.
- •6. Хімічна безпека. Характеристика небезпечних хімічних речовин.
- •1. Класифікація небезпечних хімічних речовин за ступенем токсичності, здатності до горіння, впливом на організм людини.
- •2. Характеристика класів небезпеки згідно із ступенем дії хімічно-небезпечних речовин на організм людини.
- •4. Класифікація суб’єктів господарювання і адміністративно-територіальних одиниць за хімічною небезпекою. Типологія аварій на хімічно-небезпечних об’єктах.
- •5. Заходи захисту від небезпечних хімічних речовин
- •6. Організація дозиметричного й хімічного контролю.
- •Психологічна надійність людини. Види поведінки людини та її психологічна діяльність. Психотипи людини за реакцією на небезпеку.
- •Психологічна надійність людини та її роль у забезпеченні безпеки.
- •Захисні властивості людського організму.
- •Види поведінки людини та її психологічна діяльність: психічні процеси, стани, властивості.
- •Психотипи людини за реакцією на небезпеку.
- •5. Частота змін стресових станів у людей, що знаходяться в районі нс.
- •8. Головні етапи кількісного аналізу та оцінки ризику. Вибір методів визначення ризику та інструментів управління виявленим ризиком.
- •Методологія аналізу ризику, його головні етапи.
- •2.Оцінка рівня ризику.
- •Методичні підходи до визначення ризику (статистичний, аналогій та експертний метод оцінювання ризику).
- •Вибір методів визначення ризику та інструментів управління виявленим ризиком.
- •Порівняльна характеристика методик дослідження ризику
- •1. Загальні функції управління пов’язанні з прогнозуванням, плануванням, регулюванням, координацією і контролем.
- •Функції управління
- •2. Управлінське рішення, його сутність. Загальна технологія та моделі прийняття управлінських рішень.
- •Інформаційне забезпечення прийняття рішень реагування на нс.
- •4. Функціональне навчання керівних працівників і фахівців.
2. Характеристика класів небезпеки згідно із ступенем дії хімічно-небезпечних речовин на організм людини.
У системі стандартів безпеки праці за ступенем дії на організм людини НХР поділяються на чотири класи небезпеки:
I – надзвичайно небезпечні; II – високонебезпечні; III – помірно небезпечні; IV – малонебезпечні речовини (табл.).
Таблиця Характеристика класів небезпеки хімічних речовин
Найменування показників |
Перший клас небезпеки |
Другий клас небезпеки |
Третій клас небезпеки |
Четвертий клас небезпеки |
Г ранично допустима концентрація шкідливих речовин у повітрі робочої зони, мг/м3 |
менше 0,1 |
0,1-1,0 |
1,1-10 |
більше 10 |
Середня смертельна доза під час потрапляння до шлунку, мг/кг |
менше 15 |
15-150 |
151-500 |
більше 500 |
Середня смертельна доза під час потрапляння на шкіру, мг/кг |
менше 100 |
100-500 |
501-2500 |
більше 2500 |
Середня смертельна концентрація у повітрі, мг/м3 |
менше 0,5 |
0,5-5,0 |
5,0-50 |
більше 50 |
Для адміністративно-територіальних одиниць ступінь небезпеки відхімічно-небезпечного об’єкта оцінюється частиною території, що потрапляє узону можливого хімічного забруднення (ЗМХЗ) під час аварій на хімічно-небезпечному об’єкті.
Перший ступінь хімічної небезпеки адміністративно-територіальних одиниць фіксується тоді, коли до зони можливого хімічного забрудненняналежить більше 50 % території, другий – від 30 до 50 %, третій – від 10 до30% і четвертий – менше 10 %.
Залежно від виду НХР, викинутих унаслідок аварії, розрізняють чотири види осередків хімічного ураження:
1. Осередок ураження нестійкими швидкодійними НХР (кислота синильна, аміак, бензол, дихлоретан тощо).
2. Осередок ураження нестійкими повільнодійними НХР (оросген, метилбромід, гранозан тощо).
3. Осередок ураження стійкими швидкодійними НХР (анілін, фурфурол тощо).
4. Осередок ураження стійкими повільнодійними НХР (кислота сульфатна тощо).
3. Особливості забруднення місцевості, води, продовольства у разі виникнення аварій з викидом небезпечних хімічних речовин.
До особливостей хімічного забруднення, яке впливає на життєзабезпе-чення населення, можна зарахувати таке:
- небезпечні концентрації НХР можуть існувати від кількох годин докількох діб;
- незначна імовірність ураження населення НХР через шкіряні покровине вимагає залучення засобів захисту шкіри під час евакуації;
- низька здатність до забруднення предметів одягу, меблів, предметівпобуту дає змогу використовувати їх після провітрювання безспеціального оброблення;
- надзвичайна оперативність у проведенні заходів захисту, оскількиперебування людей протягом кількох хвилин у хмарі НХР можепризвести до масового ураження;
- труднощі виявлення НХР через відсутність надійних технічних засобівспецифічної індикації;
- дальність евакуації залежить від масштабів аварій, але, як правило,складає не більше ніж 15 км від зони забруднення;
- забруднення джерел водопостачання, продовольства та харчової сировини можливе тоді, коли отруйна речовина буде в рідкій фазі і, вокремих випадках, у твердому стані;
- більшість видів продовольчої сировини та продуктів харчування, які зберігаються відкрито, після впливу на них газоподібних НХР досить провітрити або піддати кулінарному обробленню, щоб надалі використати за призначенням.